ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Загибель посівів через форс-мажор під час дії воєнного стану (ВС) не викликає необхідності нарахування компенсуючих податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ на вартість товарів, придбаних з ПДВ і використаних при вирощуванні посівів, що загинули
Що було в мирний час. Вирощування сільгосппродукції доволі сильно залежить від природних факторів. Тому непоодинокими є випадки, коли через несприятливі погодні умови відбувається загибель посівів.
У мирний час при загибелі посівів через форс-мажор, у тому числі й природного характеру, податківці вимагали від аграріїв нарахувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. Такі вимоги стосувалися тих придбаних з ПДВ товарів / послуг, які були використані при вирощуванні загиблих посівів (БЗ 101.04).
Не слід цього робити, тільки коли вартість таких товарів / послуг включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
Щоб зрозуміти, на які товари / послуги слід нараховувати ПДВ за цією версією податківців, треба поглянути на бухоблік таких процесів. Отже, всі витрати по загиблих посівах можна розділити на повторювані (які не стосуються вирощування іншої культури на площі, на якій загинули посіви, і відносяться на витрати періоду) та неповторювані (які стосуються вирощування іншої культури на цій площі і тому переносяться до витрат на її виробництво).
Так от, коли товари / послуги, придбані з ПДВ і використані на вирощування загиблих посівів, потрапили до:
— повторюваних витрат, то компенсуючі ПЗ нараховувати потрібно;
— неповторюваних витрат, то компенсуючі ПЗ нараховувати не потрібно.
Той, хто не погоджувався з цим підходом, міг іти до суду і говорити, що
всі витрати, понесені на вирощування посівів, що загинули, є господарськими, а тому незалежно від класифікації витрат, нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання не слід
Суди зазвичай стають на бік платників податку (див. «Загибель посівів у воєнний час: облік та оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 97).
Вимоги воєнного часу. З уведенням ВС у ПКУ з’явився п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, який, на наш погляд, мав змінити (хоча б і на час дії ВС) підхід податківців до оподаткування ПДВ операцій знищення чи загибелі посівів через форс-мажор. У цьому пункті говориться, що тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ у негосподарській діяльності товари, знищені внаслідок дії обставин непереборної сили. А тому на такі товари компенсуючі зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно. Причому не залежно від того, віднесені вони до повторюваних витрат чи до неповторюваних.
Нагадаємо, що воєнний стан був уведений 24.02.2022 на 90 днів і з того часу був продовжений 13 разів, останнє продовження чекаємо до 07.02.2025).
Як слід застосовувати норму? Причому якщо буквально читати п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, то
ненарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ стосується всіх без винятку форсмажорних випадків загибелі посівів протягом дії ВС
Тобто під дію цього пункту потрапляє загибель посівів як через воєнну агресію, так і через банальний природний катаклізм (заморозки, буревій, повінь тощо). Головне, щоб ця надзвичайна подія (форс-мажор) сталася під час дії ВС. Цей висновок ми просуваємо вже давно (див. «Загибель посівів у воєнний час: облік та оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 97).
Водночас були побоювання, що податківці з цього приводу можуть мати свою думку. Адже тривалий час вони чомусь коли згадували про ненарахування компенсуючих ПДВ-зобов’язань, спираючись на п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, говорили саме про загибель посівів через воєнні дії (див. «Підготовка до сівби проведена, але поля не засіяні: які ПДВ-наслідки?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 42). Тому був ризик, що вони можуть почати фіскалити і наполягати, що норми цього пункту стосуються тільки загибелі / знищення посівів під час дії ВС саме через війну.
Водночас, як свідчить лист, що коментується, податківці вирішили не фіскалити, а чітко дотримуватися приписів п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. У цьому листі контролери справедливо заявили, що положення п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ щодо ненарахування компенсуючих зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ стосуються знищення (втрати) (частково або повністю) посівів через будь-який форс-мажор (як воєнні дії, так і дії природного походження), якщо цей форс-мажор підтверджений документально і відбувся у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Сподіваємось, що податківці дозволятимуть, спираючись на положення п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, не нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ при будь-якому форс-мажорі, який станеться під час дії ВС і призведе чи призвів до знищення (втрати) товарів у будь-якій сфері діяльності, а не тільки при загибелі посівів.
Але щоб скористатися нормами цього підпункту, потрібно документально підтвердити обставин непереборної сили, які призвели під час дії ВС до втрати товарів. Підійдуть, на наш погляд, для цього як власностворені первинні документи (акти інвентаризації, акти на списання), так і отримані від компетентних органів (акти ДСНС, МВС тощо). Водночас, на думку фіскалів (див. лист ДПСУ від 09.07.2024 № 19744/7/99-00-21-03-02-07 і БЗ 101.15), щоб документально підтвердити знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, слід мати в наявності (1) не лише документи, що підтверджують факт знищення майна, але й (2) індивідуальний сертифікат про форс-мажор, тобто сертифікат, отриманий у ТПП про настання форс-мажору (детально див. «Товари / ОЗ знищено війною: податківці знову вимагають сертифікат ТПП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 58). Тому якщо хочете без претензій контролерів уникнути нарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ, радимо отримати собі такий сертифікат у ТПП.
Послуг воєнні правила не стосуються! Положення п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ про ненарахування компенсуючих ПЗ з ПДВ при форс-мажорі стосуються тільки товарів. Якщо, наприклад, при вирощуванні посівів, що загинули, були використані послуги, придбані з ПДВ, то скористатися нормами п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не вдасться. Тоді щоб не нараховувати компенсуючі зобов’язання щодо послуг, використаних при вирощування посівів, що загинули, слід або:
— щоб вони потрапили до повторюваних витрат і за загальним правилом випали з-під нарахування компенсуючих зобов’язань, адже осядуть у вартості вирощування іншої продукції;
— доведеться іти до суду і наполягати, що такі послуги, навіть якщо вони стосуються вирощування посівів, що загинули, вважаються використаними у господарській діяльності, і тому на них нараховувати компенсуючі зобов’язання з ПДВ не слід.
