ІТ-послуги нерезиденту та ПДВ-реєстрація

ФОП на ЄП групи 2 і ресторанний бізнес

Спершу про те, чи може ФОП-єдиноподатник продавати обіди підприємству-загальносистемнику? Чи не буде в цьому порушення умов перебування на ЄП?

ФОП-єдиноподатникам групи 2 дозволено здійснювати продаж товарів, а також займатися діяльністю у сфері ресторанного господарства (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Причому жодних умов за суб’єктним складом для цього не встановлено. Тому

На це звертають увагу й податківці (див. БЗ 107.01.02 і листи ДПСУ від 24.09.2020 № 3983/ІПК/99-00-04-05-03-06 і від 09.11.2020 № 4613/ІПК/99-00-04-05-03-06). Тож другогрупники можуть як торгувати з будь-якими покупцями (у тому числі загальносистемниками), так і виконувати спецзамовлення у рамках ресторанної діяльності.

Нюанси ПДВ-реєстрації

Тепер про ПДВ-реєстрацію айтівці-юрособи і підрахунок обсягів операцій з постачання. Нагадаємо, що обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа, в якої загальна сума операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн без урахування ПДВ (п. 181.1 ПКУ).

Для цього при підрахунку 1-мільйонного критерію враховують тільки ті операції, які:

— є постачанням (тобто відповідають визначенням «постачання товарів» з п.п. 14.1.191 ПКУ і «постачання послуг» з п.п. 14.1.185 ПКУ);

— є оподатковуваними (тобто оподатковуються за ставками 20 %, 14 %, 7 %, 0 %). Проте податківці також вимагають ураховувати й пільгові постачання, тобто операції, звільнені від ПДВ (див. БЗ 101.02).

А ось необ’єктні постачання (тобто які не є об’єктом ПДВ) при розрахунку 1-мільйонного обсягу не враховуються.

Безоплатні обіди для працівників. Надання безоплатних обідів для працівників потрапляє під визначення постачання (п.п. 14.1.191 ПКУ). Тому такі операції треба врахувати при підрахунку 1-мільйонного обсягу для реєстрації платником ПДВ. На те, що

(див. БЗ 101.02, лист ДПСУ від 25.05.2020 № 2183/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Для цього беруть вартість таких активів за даними бухобліку.

Хоча у листі ДПСУ від 20.09.2024 № 4547/ІПК/99-00-21-03-02 податківці під натиском суду доходять висновку, що безоплатні передачі за будь-яких обставин не враховуються в розрахунку критерію «1 млн грн» і не треба доводити, включені ці передачі до вартості оподатковуваних операцій чи ні (див. статтю «Безоплатні передачі та «1 млн грн» для реєстрації платником ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 82).

Але повинні попередити — це дуже небезпечний шлях. Сприймати цю логіку потрібно з обережністю, розуміючи, що податківці пішли на неї тільки під тиском суду. Якщо ви хочете використовувати її на практиці, то повинні усвідомлювати, що реалізувати її без участі суду навряд чи вийде (або можна піти іншим шляхом — отримати на свою адресу таку ж ІПК).

Постачання ІТ-послуг нерезиденту. Як зазначалося, при підрахунку 1-мільйонного обсягу не враховують необ’єктні постачання і враховують пільгові. До кола яких операцій потрапляє постачання ІТ-послуг нерезиденту: необ’єктних чи пільгових?

При постачанні нерезиденту ІТ-послуг місце їх постачання визначають за правилами послугових пп. 186.3 і 186.3¹ ПКУ (тобто за отримувачем). Оскільки він — нерезидент, то у послуг місце постачання «за межами». Тому такі операції — це необ’єктні постачання (тобто не є об’єктом ПДВ).

Ну а оскільки операції — необ’єктні (а не пільгові), то їх у підрахунку обсягів для цілей ПДВ-реєстрації враховувати не треба. Про те, що послуги з місцем постачання «за межами» не включаються до загального обсягу операцій з постачання для цілей ПДВ-реєстрації, твердять і податківці (див. лист ДПСУ від 26.05.2021 № 2045/ІПК/99-00-21-03-02-06). Докладно див. статті «Безоплатні передачі та «1 млн грн» для реєстрації платником ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 82 і «Поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації — 1 млн грн» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29.