zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41930
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Для успішної реєстрації акцизної накладної (АН) в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) ідентифікатори об’єкта в Заяві № 1-АКПС, повідомленні за формою № 20-ОПП та ліцензійній справі повинні бути ідентичні
Запитання. Платники пального акцизу отримали черговий «сюрприз» від фіскалів, про який нам стало відомо з БЗ-консультації, що коментуємо. Вона є відповіддю на запитання: «Чи здійснюється співставлення ідентифікатора об’єкта оподаткування щодо акцизного складу при реєстрації акцизних накладних в ЄРАН?».
Відповідь. Фіскали побудували свою відповідь наступним чином. Вони спочатку нагадали, що відповідно до п. 63.3 ПКУ платники податків реєструють (за формою № 20-ОПП) об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Як і про те, що згідно з п.п. 230.1.2 ПКУ платники — розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади в СЕАРП та СЕ**. Реєстрація акцизних складів здійснюється на підставі поданої Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою № 1-АКПС (далі — Заява № 1-АКПС) до органу ДПС за основним місцем обліку.
** Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
І в повідомленні за формою № 20-ОПП, і в Заяві № 1-АКПС щодо кожного акцизного складу зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування
Зокрема, у Заяві № 1-АКПС він зазначається в п. 5 «Відомості про акцизні склади», у графі 14 таблиці. Як зазначено у примітці-виносці «7» до цієї графи, в ній має зазначатись щодо кожного акцизного складу ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який направлено повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ (тобто — за формою № 20-ОПП).
Потім фіскали згадали, що згідно з п.п. 14.1.224 ПКУ розпорядником акцизного складу може бути госпсуб’єкт, який має ліцензії на відповідні операції з пальним. Згадали і про те, що за Законом № 3817 виробництво, оптова та роздрібна торгівля пальним чи зберігання пального може здійснюватися госпсуб’єктами за наявності у них ліцензій на відповідний вид діяльності. І наголосили, що ліцензії на всі види діяльності видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ.
Дивні висновки. Після цього йде висновок, який викликає сміх (крізь сльози):
«Отже, об’єкт, на якому здійснюється діяльність з реалізації пального, зокрема, але не виключно, є об’єктом оподаткування акцизним податком з реалізації пального. Кожен такий об’єкт оподаткування повинен буди зареєстрований як акцизний склад стаціонарний.»
Тож виходить, що акцизний склад є об’єктом оподаткування пальним акцизом?! А нам, наївним, чогось здавалося, що об’єктом є відповідні операції з реалізації пального (мабуть, законодавці в п.п. 213.1.12 ПКУ щось наплутали ☺)… До речі, вище фіскали теж вели мову про реєстрацію (за допомогою 20-ОПП) об’єкта оподаткування, хоча коректно було б говорити про об’єкт, через який ведеться діяльність. Адже мова йде про реалізацію пального і пальний акциз.
Але — сарказм убік, бо далі йде кінцевий висновок консультації, який ми вже навели на початку (див. вище). І він свідчить, що фіскали вигадали новий перевірочний алгоритм у програмі, що обслуговує СЕАРП та СЕ! На кшталт таких, якими в СЕА ПДВ «тестяться» податкові накладні (ПН) за відповідними критеріями, перш ніж допустити їх до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних…
Але ж щодо ПДВ і ПН — для цього є прямі нормативні підстави, а от щодо такого штучного втручання в процес реєстрації АН — жодних підстав! І наслідком цих дій може бути абсолютно незаконна відмова у реєстрації АН у разі незбігу при перевірці у згаданих документах ідентифікаторів об’єкта щодо акцизного складу…
Тож не дивуйтесь, коли під цим приводом програма не допускатиме ваші АН до реєстрації в ЄРАН.
Проговоримо тут ще такі цікаві моменти.
Ідентифікатор. Гадаємо, вам відомо, що ідентифікатор об’єкта (про ідентичність якого кажуть фіскали) — це числове значення (вісім цифр), яке складається з коду типу об’єкта оподаткування (перші три цифри) та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою (складається з п’яти цифр).
Типи об’єктів на сайті ДПС можна знайти. Якщо тип об’єкта становить менше трьох цифр, попереду додається нуль чи два. Що стосується внутрішнього ідентифікатора, то це може бути інвентарний чи порядковий номер об’єкта в обліку, чи ще якийсь, призначений самим платником. Якщо цифр у номері менше п’яти, то попереду додається необхідна кількість нулів.
Наприклад, ідентифікатор акцизного складу, вигаданий платником, може бути таким: 01000015, або таким: 36000036, або ще якимось (залежно від типу конкретного об’єкта-складу та номера власного ідентифікатора, який надав цьому акцизному складу платник).
Не завадить перевірити. Зазвичай ідентифікатор акцизного складу в Заяві № 1-АКПС платниками зазначається той самий, що й у формі № 20-ОПП. Але випадки різні бувають, на кшталт описки чи помилки. І не тільки платника… Тож ідентифікатори у згаданих трьох місцях можуть не збігтися, і тоді АН програма СЕАРП та СЕ відкине... ☹
Тож, мабуть, платникам пального акцизу варто звірити ідентифікатори своїх акцизних складів, хоча б у двох доступних джерелах: в формі № 20-ОПП та в Заяві № 1-АКПС. Якщо вони збігаються, але АН не реєструють, то тут вже накосячили самі фіскали (в ліцензійній справі), або — це глюк програми…
До чого тут ліцензійна справа? Не зовсім зрозуміло, як ідентифікатор складу потрапляє до ліцензійної справи? Адже в заявах на отримання «пальних» ліцензій він не зазначається. А оскільки ліцензія має бути отримана до реєстрації акцизного складу, а без реєстрації складу за поданою формою № 20-ОПП ліцензію не видадуть, то, скоріш за все, в ліцензійну справу ідентифікатор потрапляє саме з цієї форми. Тож у цій консультації (як і в алгоритмі перевірки) не зрозуміла згадка фіскалами цього третього джерела (ліцензійної справи) для порівняння ідентифікатора…
Один склад чи обидва? Іще такий цікавий момент.
Дуже сподіваємося, що мова йде про порівняння ідентифікатора лише щодо того складу, з якого реалізується пальне
Але якщо перевірка стосується ще і складу отримувача, то справи будуть зовсім… ну, ви зрозуміли. Адже тоді без «напрягання» отримувача пального АН не зареєструвати…
Тож податківці вперто продовжують хибну практику створення незаконних перешкод платникам пального акцизу в реєстрації акцизних накладних (АН). І, на жаль, навіть триваюча війна й періодичні проблеми з пальним не зупиняють їх у цих недружніх справах. Із сумом констатуємо, що низка вигаданих перешкод для реєстрації АН все зростає: щодо попередніх вигадок див. «Пальний акциз: здрастуй, «блокування» реєстрації АН!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 77 та «Незаконні відмови в реєстрації АН: «відсутність ліцензії»» // «Податки & бухоблік», 2024, № 72.
