Чи можна на спрощенці продавати страхові поліси?

Що можна і що не можна спрощенцю?

Страхові послуги. ФОП-спрощенець не може надавати страхові послуги особисто. Чому? Тому що це — фінансові послуги (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про фінпослуги*), а їх надавати мають право виключно фінустанови, і тільки за наявності ліцензії (ч. 2 ст. 13 Закону про фінпослуги). До речі, отримати таку ліцензію можуть лише юрособи (ст. 11 Закону про страхування**). Підприємцю вона взагалі не світить.

* Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» від 14.12.2021 № 1953-IX.

** Закон України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX.

Але це ще не все. У п.п. 291.5.4 ПКУ сказано, що не можуть бути платниками єдиного податку (ЄП) груп 1 — 3 страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди і взагалі — інші фінустанови.

Тож

То може можна хоча б працювати посередником, продаючи страхові поліси інших страховиків?

Посередництво у страхуванні. Можна, але обережно. Бо й тут для спрощенців є певні обмеження.

Так, п.п. 291.5.4 ПКУ забороняє спрощенцям бути страховими брокерами.

А п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ й узагалі забороняє їм працювати у сфері фінансового посередництва. Втім, як виняток, така діяльність дозволена на спрощеній системі страховим агентам, сюрвеєрам, аварійним комісарам та аджастерам.

Отже,

Чим відрізняється страховий агент від страхового брокера?

Обидва: і страховий брокер, і страховий агент, — є посередниками між страховою компанією (страховиком) та клієнтами. Тобто вони не надають послуги страхування особисто, а продають страхові послуги інших компаній клієнтам.

Але страховий агент є представником конкретної страхової компанії (як правило, однієї, але може представляти інтереси і кількох страховиків). Усім своїм клієнтам він продає поліси цієї компанії і пропонує підписати договори страхування саме з нею. Його діяльність повністю контролює страхова компанія, бо саме з нею він підписує договір. Від неї ж отримує комісійну винагороду за кожний проданий страховий продукт.

Отже,

А от страховий брокер, на відміну від агента, є представником не страховика, а — клієнта. Він відштовхується від запитів клієнта і шукає для нього оптимальні страхові умови, порівнюючи пропозиції різних страховиків. А от оплату за свою роботу він може отримувати як від клієнта, так і від страхової компанії (у вигляді комісії за кожну укладену угоду).

Так ось, страховим брокером єдиноподатник бути не може, а страховим агентом — будь ласка.

Чим може займатися страховий агент?

Страховий агент виконує частину функцій страховика. Зокрема, ФОП —страховим агентам дозволено (п. 76 гл. 6 розд. II Положення № 135*):

* Положення про реєстрацію страхових та перестрахових брокерів та умови провадження посередницької діяльності у сфері страхування, затверджене постановою правління НБУ від 30.06.2022 № 135.

— рекламувати, проводити маркетингові, рекламні та інші заходи, спрямовані на укладання договорів страхування;

— надавати інформаційні та консультаційні послуги у сфері страхування;

— консультувати клієнта та надавати пропозиції щодо укладення договору страхування;

— укладати договори страхування, оформлювати документи;

— одержувати страхові премії від клієнта та перераховувати їх страховику;

— брати участь під час виконання договорів страхування щодо здійснення страхових виплат (відшкодувань).

Втім, конкретні види діяльності, які страховик доручить агенту, будуть прописані в договорі.

Який КВЕД обрати?

Для страхових агентів та страхових брокерів передбачено один і той же КВЕД — 66.22 «Діяльність страхових агентів і брокерів».

І тут вас може спіткати така сама проблема, як бухгалтерів, у яких під одним і тим же кодом КВЕД ідуть одразу і заборонена діяльність (аудит), і дозволена (бухоблік).

Але не хвилюйтеся: бухгалтери-спрощенці є, тож і страхові агенти теж зможуть перейти на ЄП. Хоча певні незручності, дійсно, вас можуть спіткати.

Наприклад, якщо ФОП тільки реєструється, причому онлайн через «Дію», то він не зможе обрати спрощенку прямо під час держреєстрації. А все тому, що вибравши КВЕД 66.22, він ніяк не зможе його відредагувати і викинути з нього заборонене брокерство. Тому опція обрання спрощенки для нього автоматично буде неактивною.

Але це не страшно. Бо у вас ще є можливість подати заяву про обрання спрощенки напряму податківцям через Електронний кабінет чи іншим зручним вам способом (особисто, через представника, поштою — див. п.п. 298.1.1 ПКУ). А в такій заяві цілком можна поставити код 66.22 і вручну відкоригувати його назву, залишивши тільки дозволену агентську діяльність без згадки про заборонене брокерство (див. рисунок).

Податківці абсолютно не проти. Вони погоджуються, що «фізичні особи — підприємці мають право бути страховими посередниками (страховими агентами) та перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу» (лист ДПСУ від 07.03.2024 № 1207/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, категорія 107.01.02 БЗ).

Тож на спрощенку вас пустять, але тільки в групу 3.

Чому так? Усе просто. Ми вже з’ясували, що страховою компанією може бути тільки юрособа і лише на загальній системі. А раз так, то страховий агент не може надавати їй посередницькі послуги, якщо він є спрощенцем:

— групи 1, бо йому заборонено надавати послуги будь-яким юрособам;

— групи 2, бо йому заборонено надавати послуги юридичним особам, які не є платниками ЄП.

Чи потрібна агенту ліцензія та інші дозволи?

Ліцензія. Ні, не потрібна. Страховий агент діє від імені страховика та на підставі договору доручення з ним (п. 5 розд. XV Закону про страхування), а тому не є самостійним суб’єктом ринку фінансових послуг. Тож і ліцензія йому не потрібна.

Цікаво, що сам страховик (страхова компанія) відповідальний за агента і повинен контролювати його діяльність, щоб вона відповідала умовам законодавства. Бо порушення, допущене агентом, наразі кваліфікується як порушення страховика (п. 5 розд. XV Закону про страхування).

А раз так, то сам страховик, без сумніву, перш ніж укласти договір, висуне до страхового агента певні вимоги (зокрема, кваліфікаційні).

Оце й усе — ніяких інших дозволів на сьогоднішній день страховому агенту не потрібно. Але з 01.01.2025 гайки підзакрутять.

Реєстр страхових посередників. З 01.01.2025 страхові агенти повинні бути зареєстровані в Реєстрі страхових посередників (ст. 77, п. 5 розд. XV Закону про страхування). Уже діючим агентам дадуть три місяці, щоб потрапити в цей Реєстр.

Хто ж повинен займатися реєстрацією: сам страховий агент? А от і ні! Цим займеться страховик — саме на нього покладено зобов’язання внести запис про своїх страхових агентів в Реєстр посередників (ст. 81 Закону про страхування). Він же згодом зможе й виключити їх із цього Реєстру.

З 01.01.2025 страховик зобов’язаний зареєструвати всіх своїх страхових агентів в Реєстрі страхових посередників.

Договір страхування відповідальності та спецрахунок. За бажання страховий агент може навіть зараз укласти договір страхування відповідальності, але до 2025 року це необов’язково.

А от з 01.01.2025, якщо він прийматиме страхові премії від клієнтів, йому обов’язково доведеться (п. 5 ст. 77 Закону про страхування):

1) укласти договір страхування відповідальності. Це необхідно для захисту клієнтів у випадку ваших помилок;

2) і відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Це — спеціальний рахунок, призначений для обмеженого використання за чітко визначеними правилами. Потрібен він для того, щоб страховий агент не зловживав отриманими коштами, а використовував їх виключно для страхових операцій і своєчасно перерахував страховику.

Якщо ж страховий агент не прийматиме страхові премії, то навіть після 01.01.2025 він може працювати без спецрахунків та страхування відповідальності.

Інші вимоги. З 01.01.2025 запрацює ст. 73 Закону про страхування з вимогами до осіб, які здійснюють діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових продуктів. Зокрема, обов’язковою є бездоганна ділова репутація (ознаки її відсутності перераховані в цій же ст. 73).

Чи потрібен РРО/ПРРО страховому агенту?

Сьогодні ми вже з’ясували, що страховим агентом може бути тільки єдиноподатник групи 3. Тобто РРО-звільнення для групи 1 спрощенки для нього не працює.

Немає спеціальних звільнень для страхових агентів і в ст. 9 та 10 Закону про РРО*. До 2021 року був дозвіл страховим агентам використовувати КОРО та РК замість РРО/ПРРО, але зараз навіть це невеличке послаблення анулювали.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Тож якщо немає бажання застосовувати РРО/ПРРО, слід приймати оплату виключно за IBAN-реквізитами поточного рахунку ФОП (ФОП надає клієнту / замовнику для оплати реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN і той за ними платить).

Хтось скаже: «так а страховий агент сам же не надає страхових послуг, він лише приймає кошти для наступної передачі їх страховику. Тобто чи є тут узагалі розрахункова операція на етапі приймання грошей від клієнта».

Не сумніваємось, що податківці тут побачать розрахункову операцію. Так, податківці на запитання «Чи застосовують РРО та/або ПРРО та на яку суму проводять операції ФОП — платники ЄП, які надають послуги за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування та агентськими договорами?» дають таку відповідь (категорія 109.02 БЗ): «Так. Через РРО та/або ПРРО проводиться уся сума коштів, отримана за такими договорами, тобто як сума вартості товарів (робіт, послуг), так і сума отриманої винагороди повіреного (агента).» Більше деталей знайдете у статті «Доставка товару незалежним кур’єром із подальшим переданням отриманої готівки продавцю» // «Податки & бухоблік», 2023, № 82 (ср. ).

Ну то може тоді спробувати скористатися загальним РРО/ПРРО-звільненням для послуг з п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Типу, раз податківці кажуть, що отриману оплату на користь страховика слід пробивати через РРО/ПРРО, то вочевидь вони дивляться на неї, як на оплату за страхові послуги. Реакція податківців тут, на жаль, невідома. Тож перед цим краще отримати відповідну індивідуальну податкову консультацію щодо застосовності цієї норми саме при реалізації агентом страхових продуктів). Та і знову ж таки можливість застосування РРО/ПРРО-звільнення для послуг з п. 14 ст. 9 Закону про РРО — це лише про можливість здійснення без РРО/ПРРО більшого спектру безготівкових, дистанційних (!) розрахунків, але ж ніяк не про можливість приймати без РРО/ПРРО готівку та платіжні картки.

Більше деталей знайдете, зокрема, у статті «Дистанційна оплата послуг і звільнення від РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98.

Облік у ФОП на ЄП — страхового агента

Ну і наостанок розберемося з обліком у єдиноподатника — страхового агента.

Страховий агент, який одержує страхові премії від клієнтів, зобов’язаний перераховувати ці кошти страховику. При цьому грошові кошти, сплачені клієнтом, вважаються сплаченими саме страховику, а не агенту (п. 81 гл. 6 розд. II Положення № 135).

Тож цілком логічною є норма п. 292.4 ПКУ, згідно з якою у разі надання послуг за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди агента.

Таким чином, страхові премії не включаються в дохід спрощенця. Його доходом є тільки винагорода, яку він отримує від страхової компанії за виконання агентських послуг.

Але податківці наполягають на тому, щоб в обліку (зокрема, в Типовій формі обліку доходів і витрат) ФОП на ЄП показував усі кошти, які надійшли йому на рахунок або готівкою. Хоча погоджуються, що в ЄП-декларацію має потрапити лише винагорода посередника (107.01.06 БЗ).

Тобто

щоб до ЄП-декларації потрапила лише винагорода агента (і ЄП був сплачений лише з винагороди агента), як того вимагає п. 292.4 ПКУ.