Привид працівника з минулої реєстрації ФОП

Зняття з держреєстрації ≠ звільнення працівника

Якщо ФОП думав, що зареєструвавши припинення підприємницької діяльності, він «за компанію» позбудеться найманого працівника і той автоматично вважатиметься звільненим, то це не так.

ФОП-новачки часто допускають такі помилки: вони вважають, що досить знятися з держреєстрації — і всі зобов’язання та борги підприємця розтануть за помахом чарівної палички. Бо ФОП ніби зник. Але на практиці воно так не працює. І ось чому.

Справа в тому, що коли фізособа набуває статусу підприємця (простіше кажучи — реєструється як ФОП) — це означає лише те, що тепер вона має право здійснювати підприємницьку діяльність. І все! Ніякої нової особи при цьому не виникає.

Тому, як під час перебування такої особи у статусі ФОП, так і тоді, коли вона такого статусу не має, у договорах (у т. ч. трудових) стороною, яка вступає у відносини (і є зобов’язаною стороною), по суті, все одно залишається саме ця фізособа (ФОП вона чи не ФОП). Змінюються хіба що правила укладення цих договорів, оподаткування результатів їх виконання тощо. Але знову ж таки, зобов’язаною стороною є та сама фізична особа.

При цьому втрата ФОП-статусу (зняття ФОП з держреєстрації) означає тільки те, що фізособа більше не має права займатися підприємницькою діяльністю. А от зобов’язання за вже укладеними договорами не припиняються, а залишаються такими самими. Адже фізособа після припинення ФОП не перестає існувати (див. постанову ВС від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц). Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Розбираємося з операціями після припинення ФОП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 69.

Відтак, і

Про підстави і нюанси звільнення працівників при реєстрації припинення інформацію знайдете у статті «Треба закрити ФОП: як це зробити?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 69.

Центр зайнятості і звільнення працівника

До 2015 року:

— при укладенні трудового договору він реєструвався в центрі зайнятості (ЦЗ), при цьому посадова особа ЦЗ підтверджувала / засвідчувала зроблений ФОПом у трудовій книжці працівника запис про прийняття на роботу;

— при розірванні трудового договору він знімався з реєстрації в ЦЗ, при цьому посадова особа ЦЗ підтверджувала / засвідчувала зроблений ФОПом у трудовій книжці працівника запис про звільнення з роботи (див. Порядок № 260*).

* Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджений наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260.

Але з 01.01.2015 вимогу про реєстрацію в ЦЗ трудового договору між ФОП та найманим працівником скасували (виключили із КЗпП статтю ст. 24¹ КЗпП з відповідними вимогами). Тож з 01.01.2015 укладені ФОП трудові договори вже в ЦЗ не реєструють. При цьому посадові особи ЦЗ не підтверджують / не засвідчують зроблений ФОП у трудовій книжці працівника запис про прийняття на роботу. Така ж сама ситуація з розірванням трудових договорів, укладених після 01.01.2015.

Але ж залишилося чимало договорів, які були укладені і зареєстровані в ЦЗ до 2015 року, а розриваються вже після 01.01.2015. Яка ситуація по них?

Зустрічаються роз’яснення, що старі трудові договори, укладені до 01.01.2015 та зареєстровані в ЦЗ, все одно потрібно знімати з реєстрації у разі їх розірвання. І хто знає, можливо, саме з цієї причини ЦЗ турбував нашого ФОП, який ставив запитання, що стало приводом для написання цієї статті.

Але ж були також роз’яснення, що ЦЗ продовжують знімати з реєстрації трудові договори (зареєстровані в ЦЗ) за бажанням (!) ФОП або працівника. Втім ЦЗ роблять це не обов’язково. Можуть і відмовити. Бо

(див. роз’яснення фахівця Департаменту ринку праці та зайнятості Мінсоцполітики України в журналі «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2017, № 7, с. 34).

До речі, є проєкт, яким хочуть у тому числі:

— скасувати Порядок № 260, бо він вже застарів і не потрібен;

— доручити ЦЗ забезпечити зняття з реєстрації у ЦЗ трудових договорів, які ще не знято з реєстрації.

З урахуванням цього далі розберемося, що може загрожувати ФОП у ситуації що сталася.

ФОП звільнив працівника, все оформив, але без участі ЦЗ

Якщо звільнення відбулося після 01.01.2015, то сама по собі відсутність звернення до ЦЗ для зняття розірваного трудового договору з реєстрації та для підтвердження зробленого в трудовій книжці працівника запису про звільнення,

Бо, знову ж таки, були роз’яснення фахівців Мінсоцполітики, що це все відбувається (після 01.01.2015) за бажанням сторін (див. вище), та бачимо плани прибрати застарілий Порядок № 260.

Тобто якщо у ФОП є його екземпляр трудового договору з написом про його розірвання та підписом працівника і він зробив запис про звільнення в трудову книжку працівника, то ніяких проблем у ФОП-роботодавця бути не повинно.

Той факт, що ФОП не зняв договір з реєстрації у ЦЗ / не завірено в ЦЗ запис в трудовій книжці працівника, нічого не змінює. Тобто ніяких додаткових виплат звільненому працівнику ФОП вже не винен. І відповідальність ніяка йому не загрожує.

Слід також узяти до уваги, що окрім запису в трудовій, ФОП повинен був надати інформацію про звільнення працівника у звітності, що подавалася в податкову / ПФУ. Що теж може слугувати підтвердженням факту звільнення працівника.

Сам працівник, до речі, може перевірити дані по стажу на сайті ПФУ. Можна за кілька кліків замовити довідку ОК-5 або ОК-7 або перевірити, чи є запис про звільнення в трудовій через пункт меню «Відомості про трудові відносини/трудову діяльність».

Щоправда, остання опція працюватиме, тільки якщо трудова книжка працівника оцифрована. Велика ймовірність, що з 2016 року звільнений працівник вже працевлаштувався на іншому місці і його роботодавець (чи він сам) подав до ПФУ скани трудової.

Ну а щоб у ЦЗ не було претензій до новозареєстрованого ФОП, радимо все-таки зняти старий трудовий договір з реєстрації. Для цього, в ідеалі, ФОП та працівник повинні обоє відвідати будь-який ЦЗ, надати свої паспорти та примірник трудового договору з відміткою про його розірвання.

Якщо працівник знаходиться за кордоном, то щоб не приїжджати до ЦЗ, він може видати довіреність на представлення своїх інтересів іншій особі.

Таку довіреність можна оформити:

— у консульстві за кордоном і переслати в Україну. Далі особа, на яку видана довіреність, повинна подати її українському нотаріусу для внесення у Реєстр довіреностей;

— або у нотаріуса за кордоном, зробити її апостиль і переслати в Україну. А уже в Україні — перекласти українською мовою і завірити у місцевого нотаріуса.

У такому разі для зняття з реєстрації договору у центр зайнятості піде ФОП і довірена особа працівника.

Є ще варіант зняти з реєстрації трудовий договір без присутності працівника, але він загалом стосується тієї ситуації, коли ФОП звільняє працівника за власним рішенням без присутності самого працівника. В цьому випадку доведеться подавати трудовий договір, заяву про його зняття з реєстрації, наказ про звільнення, рекомендований лист до працівника про розірвання договору і документи про остаточний розрахунок з працівником.

Втім, оскільки вимоги щодо розреєстрації трудових договорів вже давно скасовані, радимо звернутися до ЦЗ і уточнити, можливо, вони знімуть з реєстрації давно розірваний трудовий договір і без присутності працівника.

А якщо звільнення відбулося до 01.01.2015? Тут вже можуть бути питання. Наприклад, згідно з п. 14 Порядку № 260 право внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи тоді давали у т. ч. записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору. Відповідно можна поставити під сумнів правомірність зробленого ФОП запису про звільнення в трудовій книжці працівника (якщо розірваний трудовий договір не було знято з реєстрації в ЦЗ).

У принципі, це можна розглядати як порушення трудового законодавства,

Адже є багато фактів, які свідчать про протилежне (запис у трудовому договорі, в трудовій книжці, інформація про звільнення у поданій звітності).

При цьому застосування норм про перенесення дня звільнення і виплату середнього заробітку аж «до моменту видачі трудової книжки» (через норми п. 4.1 Інструкції № 58* чи ст. 235 КЗпП) до випадку, що нас цікавить, вважаємо, вкрай сумнівним.

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58.

Щодо вирішення цієї ситуації, то шляхи ті ж самі, про які було сказано вище.

ФОП звільнив працівника, але ніяк це не оформив

Ось це вже буде задачка «із зірочкою». Незважаючи на те, що ФОП діяльність не вів, а фізособа на нього не працювала, є норми законодавства, які зобов’язують роботодавця нараховувати працівнику середній заробіток у разі неналежного оформлення звільнення.

Це:

— ст. 117 КЗпП, згідно з якою у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки при відсутності спору про їх розмір «підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців»;

— ст. 235 КЗпП, у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. При цьому раніше (до змін у 2021 році) замість копії наказу (розпорядження) в цій нормі фігурувала трудова книжка. Чому, власне, і бачимо в п. 4.1 Інструкції № 58 фактично вже застарілу норму, яка каже, що середній заробіток слід виплачувати при затримці видачі саме трудової книжки.

Якщо брати нашого ФОП, то тут є купа запитань щодо застосовності до нього цих норм. З урахуванням, зокрема, дії цих норм у часі; нюансу, пов’язаного із тим, що ФОП не зберігають (і ніколи не зберігали) в себе трудові книжки працівників, тощо.

Але цілком не можна виключати, що підхід перевіряючих буде таким, що, мовляв, якщо працівника ФОП звільнив, але звільнення взагалі ніяк не було оформлене документально, то, за логікою, має настати відповідальність згідно зі ст. 235 КЗпП. Тобто до оформлення звільнення працівник не вважається звільненим і йому слід сплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Тож тут треба щось робити.

Тут може спасти на думку варіант оформлення звільнення працівника «заднім числом». Але треба розуміти, що нормативка цього не дозволяє, та й фізично це зробити не завжди можливо.

Наказ про звільнення «заднім числом». ФОП може оформити його, зокрема:

— за домовленістю сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП). До речі, суди погоджуються, що така домовленість необов’язково повинна бути оформлена письмово у вигляді заяви — вона може бути усною (постанови ВС від 24.03.2020 у справі № 553/629/18, від 01.10.2018 у справі № 306/1425/17);

— у зв’язку з припиненням ФОП — п. 1 ст. 40 КЗпП. Але тут є нюанс, що про таке звільнення треба було письмово повідомити працівника за 2 місяці до звільнення і виплатити вихідну допомогу не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

І хоча ст. 47 КЗпП напряму не вимагає підпису працівника на наказі про звільнення, на практиці його підпис десь та повинен бути, інакше як підтвердити, що працівник ознайомився з наказом?

Розірвання письмового трудового договору «заднім числом». Тут також проблема полягає в тому, що працівник у загальному випадку має поставити в трудовому договорі свій підпис під записом про розірвання договору.

Запис до трудової «заднім числом». Шанс внести запис про звільнення до трудової книжки працівника теж невеликий. Бо, по-перше, слід цю трудову книжку від працівника отримати (бо трудові книжки найманих працівників ФОП завжди зберігались саме у найманих працівників). А якщо працівник невідомо де, то як це зробити?

По-друге, якщо звільнення було багато років тому, то в трудову книжку вже може бути внесено нові записи іншими роботодавцями. Тож можливості поставити запис про звільнення «заднім числом» не буде.

Звітність про звільненого працівника. Якщо ФОП своєчасно не подав звітність з даними про звільнення працівника, то цей «прокол» таки можна виправити — подати зараз уточнюючий звіт за відповідний період з даними про звільнення.

Але майте на увазі, що наразі замість старих форм № 1ДФ та Д4 використовують один-єдиний Об’єднаний звіт про ПДФО, ВЗ та ЄСВ — через нього і виправляємося (п. 50.1 ПКУ).

При цьому слід розуміти, що таке уточнення саме по собі не вирішить проблеми з неоформленим звільненням.

«То працівник винен». Може прийти ідея виставити все таким чином, що ФОП все що міг зробив, але сам працівник на останньому етапі «зник». Тому звільнення не вдалося належним чином оформити.

Зазначимо, що навряд чи цей номер пройде. Адже тут

Зокрема, це можуть бути документи, що підтверджують (п. 9 Порядку № 260):

— надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;

— проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

Таким чином, ситуація, коли звільнення працівника при «ліквідації» ФОП взагалі ніяк не було оформлено, має ризики для ФОП. Виправити цю ситуацію без участі експрацівника досить важко. При вирішенні цієї ситуації слід щонайменше правильно її сприймати. Тобто розуміти, що сам факт реєстрації припинення підприємницької діяльності не звільняє ФОП від виконання всіх трудових формальностей. Тобто ФОП має шукати на свій захист інші аргументи.