За договором комісії на імпорт товарів посередник-резидент за дорученням комітента-резидента придбаває товар у нерезидента та ввозить його на митну територію України з метою подальшої передачі комітенту.
Для цього комітент зазвичай забезпечує комісіонера грошовими коштами (передоплатою) для придбання іноземної валюти, оплати вартості товарів та інших витрат, пов’язаних з виконанням договору.
Комісіонер, у свою чергу, за національну валюту купує іноземну і перераховує її нерезидентові за поставлений товар. Тож у нього, як і в будь-якого іншого підприємства, що має справу з валютними операціями, за наявності монетарної заборгованості та/або залишку грошових коштів в іноземній валюті виникає необхідність розрахунку курсових різниць (КР).
Але КР у комісіонера виникають щодо заборгованості за чужі товари і щодо чужих грошових коштів. Тому до виникнення доходів / витрат вони не призводять. Їх відносять на розрахунки з комітентом. Витрати / доходи від купівлі валюти також відносяться на розрахунки з комітентом.
Разом з тим, аби забезпечити коректне відображення понесених за договором витрат,
у звіті комісіонера всі суми, сплачені в валюті, мають бути наведені саме в валюті, а не в гривнях
Що стосується комітента, то фактично товар було придбано за валюту, хоча й не самим комітентом, а за його дорученням посередником. Собівартість отриманого від комісіонера товару формується на підставі п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси» із суми, що сплачена продавцеві (з урахуванням норм НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»), ввізного мита та інших безпосередньо пов’язаних з придбанням витрат.
А от винагороду за надані посередницькі послуги комісіонер має відобразити у гривнях. Адже це звичайна операція з продажу послуг одним резидентом іншому. А розрахунки за такі операції повинні відбуватися в національній валюті (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII).
Втім чинне законодавство аніскільки не обмежує право підприємств фіксувати у внутрішньоукраїнських договорах еквівалент гривневого зобов’язання в іноземній валюті. Головне при цьому:
виконувати зобов’язання, у тому числі й ті, для яких установлений еквівалент в іноземній валюті, обов’язково в гривні
Детальніше про це можна прочитати в статті «Еквівалент ціни в іноземній валюті: застосовуємо правильно» // «Податки & бухоблік», 2019, № 70.
