Копійчані розбіжності між даними ПН і первинних документів унаслідок заокруглень можуть виникати, коли:
— або має місце часткова оплата за товар / послугу і така авансова оплата перерахована не за цілу кількість товару / послуги, а за частину;
— або ціна за товар у договорі встановлена з ПДВ і при визначенні ціни без ПДВ вона має нескінченну кількість знаків після коми. Щоб не виникав цей випадок, бажано формувати ціну на товар (послугу) без ПДВ не «від зворотного» (шляхом виділення-віднімання ПДВ з кінцевої ціни реалізації), а в порядку, зазначеному в п.п. 194.1.1 ПКУ. Тобто спочатку визначити ціну без ПДВ (з копійками), а потім додати до неї ПДВ. Хоча, зрозуміло, що встановлювати так ціну не завжди виходить.
Але що робити, якщо вже виникли проблеми з копійками внаслідок заокруглень?
Якщо ПН вже зареєстрована з копійчаними розбіжностями
Чи варто виправляти таку ПН? Тут варто врахувати, що податківці визнають, що
розбіжність (на 1, 2 копійки), яка виникла внаслідок заокруглень, не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту
Причому визнають вони таку розбіжність:
1) і коли сума ПДВ у ПН не збігається з первинкою на 1, 2 копійки (див., зокрема, лист ДПСУ від 03.02.2023 № 219/ІПК/99-00-21-03-02-06);
2) і коли загальний обсяг постачання з урахуванням ПДВ не збігається з первинкою на 1, 2 копійки (лист ДПСУ від 24.05.2024 № 2907/ІПК/99-00-21-03-01);
3) і коли сума авансу на 1, 2 копійки внаслідок заокруглень не збігається з загальною сумою, на яку складено ПН (лист ДПСУ від 24.05.2024 № 2907/ІПК/99-00-21-03-01).
Тобто, в принципі, вони визнають некритичність розбіжностей в 1, 2 копійки у всіх випадках, якщо вони виникли внаслідок заокруглень.
Тому якщо ПН вже зареєстрована з розбіжністю в 1, 2 копійки, то її не варто виправляти. Адже її виправлення може створити ще більше проблем.
Як можна боротися з копійками при складанні ПН
ПН на частковий аванс. Якщо мова йде про складання ПН на отриману частину авансу,
регулюємо копійки за рахунок «кількісної» гр. 6
Як зазначають податківці (101.16 БЗ), у гр. 6 ПН можна вказати таку кількість знаків після коми, якої буде достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I — XІ розділу А податкової накладної (але не більше 15 знаків після коми).
Наприклад, загальна сума поставки 600 гривень (200 шт. за ціною 3 грн за штуку), але покупець сплатив частковий аванс 455 грн. Розраховуємо зворотнім розрахунком кількість:
455 грн : 3 = 151,666…
Якщо зазначимо в гр. 6 ПН тільки два знаки після коми (151,67), то буде з’являтися розбіжність в 1 копійку. В принципі, як ми зазначали вище, якщо зареєструємо ПН з розбіжністю в 1 коп., нічого страшного в цьому немає.
А щоб не було цієї копійки, можна збільшити кількість знаків у гр. 6.
151,66666 шт. х 2,5 грн х 1,2 = 455,00 грн (379,17 без ПДВ + 75,83 ПДВ).
Причому якщо, наприклад, потім за всіма складеними ПН за операцією не вийдемо внаслідок заокруглень на потрібну «цілу» кількість товару / послуги, це не буде підставою визнати ПН недійсною. Це підтверджують і податківці. Так, наприклад, у листі ДПСУ від 07.08.2020 № 3253/ІПК/99-00-05-06-02-06 сказано, що:
«розбіжність між кількістю або ціною товару, зазначеними у видатковій та податкових накладних, яка виникла за рахунок арифметичних заокруглень, не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту на підставі такої податкової накладної».
Варто звернути увагу:
спосіб регулювання копійок за рахунок «кількісної» гр. 6 не підходить, якщо ПН складаємо на першу подію — відвантаження. Якщо перша подія — відвантаження, то в гр. 6 має бути саме та кількість, яка зазначена у первинці
Ручне коригування гр. 10. Цей спосіб полягає у тому, щоб зняти автоматичний розрахунок показників у ПН та вручну підкоригувати копійки в гр. 10 ПН, для того щоб вийти на потрібні сумові показники.
Але працює цей спосіб не завжди. Річ у тому, що, як зазначають фіскали у своїх роз’ясненнях (101.16 БЗ):
«розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю)».
Як працює це правило? Припустимо, ви вручну підкоригували копійки в гр. 10 ПН і, наприклад, у цій графі тепер зазначена сума «1248,62». Якщо в результаті перемножування показників гр. 6 і 7 виходить, наприклад:
1) значення «1248,624» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається правильним;
2) значення «1248,626» — то розрахунок показника в гр. 10 вважається неправильним. Адже округлення цього значення до двох знаків після коми призводить до збільшення другого знака після коми на одиницю (виходить «1248,63» замість відображених у гр. 10 «1248,62»). Тому якщо ми вручну підженемо значення гр. 10 до потрібних «1248,62», то ПН, скоріш за все, не пройде реєстрацію. А отже, «копійчані» розбіжності в цьому випадку треба регулювати за рахунок інших показників (за рахунок гр. 6 або гр. 7).
Регулювання через цінову гр. 7. Регулювання за рахунок «цінової» гр. 7 допускається, якщо не можна врегулювати розбіжності за рахунок «кількісної» гр. 6 (наприклад, коли ПН складається на першу подію відвантаження і ми не можемо поставити іншу кількість, ніж в первинці).
За загальним правилом у «ціновій» гр. 7 повинно зазначатися не більше 2 знаків після коми (тільки щодо «регульованих» цін допускається більша кількість знаків). Але податківці визнають, що
зазначення при заповненні гр. 7 ПН ціни з більш ніж двома знаками після коми не може стати єдиною підставою для невизнання ПН або відмови в її реєстрації
Такий висновок, зокрема, міститься в листах ДПСУ від 27.05.2024 № 2923/ІПК/99-00-21-03-02; від 29.04.2024 № 2459/ІПК/99-00-21-03-02; від 02.07.2021 № 2626/ІПК/99-00-21-03-02-06 (ср. ).
Наприклад, підприємство відвантажило (перша подія) покупцеві 1000 од. товару за ціною 125 грн за одиницю (у тому числі ПДВ). Загальна сума постачання, включаючи ПДВ, — 125000 грн (без ПДВ — 104166,67 грн; ПДВ — 20833,33 грн). Ціна за одиницю без ПДВ — 104,16666… грн.
Якщо ми просто заповнимо в ПН усе, як є: гр. 6 — 1000; гр. 7 — 104,17, то в результаті не вийдемо на загальну суму постачання. Значення в гр. 10 у нас вийде — 104170 грн (замість потрібних 104166,67). Не зійдеться й сума ПДВ.
Оскільки перша подія — відвантаження, регулювати ПН за рахунок кількості ми не можемо, адже відвантажили ми покупцеві 1000 од. товару. Ні більше, ні менше. Тому як вихід — регулюємо округлення за рахунок гр. 7, зазначаючи в ній п’ять знаків після коми («104,16667»):
1000 шт. х 104,16667 грн х 1,2 = 125000,00 (104166,67 без ПДВ; 20833,33 ПДВ).
«Масштабуємо» ціну. Інколи врятувати від копійчаних розбіжностей може механізм укрупнення цін. Тобто встановлення ціни не за одиницю товару, а, наприклад, за 10, 100, 1000 одиниць. Але тут варто пам’ятати, що ПН повинна відповідати первинці (щоб операцію можна було ідентифікувати). А первинка, в свою чергу, повинна теж відповідати договірним умовам. Тому якщо в договорі ціна встановлена за одиницю товару, то прив’язка ціни в первинці та в ПН до 10 одиниць товару може викликати чіпляння податківців.
Наприклад, продали 1500 шт. одиниць товару на загальну суму 529,20 грн (без ПДВ — 441 грн; ПДВ — 88,20 грн). Ціна 1 шт. — 0,294 грн.
Зазначаємо у ПН у гр. 4 од. вим. — 100 шт., у гр. 6 (кількість) — 15, у гр. 7 (ціна) — 29,40 грн.
Дроблення товарної позиції. Уникнути копійчаних розбіжностей можна шляхом дроблення товарної позиції у ПН. Інколи буває так, що якщо в ПН заповнити на товар один рядок (наприклад, 10 одиниць товару за такою-то ціною), то виникають розбіжності на копійки. А якщо розбити це постачання на 2 рядки (заповнити один рядок на 6 одиниць товару, а інший — на 4 одиниці товару), то копійчаних розбіжностей може і не бути. Жодних перепон / перешкод для цього немає. Невідповідності тут первинці і податковій накладній (якщо «загальна» кількість товару, відображена декількома рядками, та сама, що й у первинці) не буде.
Через копійки не реєструється ПН за рахунок ΣПеревищ
Наприклад, потрібно зареєструвати ПН із сумою ПДВ 1200,40 грн, а сума ΣПеревищ складає тільки 1200 грн. Така ситуація може виникнути внаслідок того, що таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ (в якій ми розшифровуємо не зареєстровані на дату подання декларації ПН) показники наводяться в гривнях із копійками, у рядок «Усього» цієї таблиці (дані якого переносяться безпосередньо в декларацію) потрапляє вже сума ПДВ у цілих гривнях.
Що можна зробити в цьому випадку?
Варто звернути увагу, що
копійки, яких не вистачає (у нашій ситуації це 40 коп.), не візьмуться з основного ліміту
Тому:
— або така ПН реєструватиметься виключно за рахунок основного ліміту (повністю за рахунок основного ліміту);
— або потрібно подавати УР до декларації, в якій була відображена ПН у таблиці 1.1 додатка Д1, і збільшити суму ПЗ за цією ПН на 1 грн. Відповідно також потрібно буде збільшити на 1 грн і суму ПЗ у ряд. 1.1 декларації (більш детально див. у статті «Якщо для другого ліміту на копійки не вистачає суми ΣПеревищ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 96). При цьому для того, щоб була можливість зареєструвати ПН, донараховані ПЗ на 1 грн мають бути сплачені (забезпечена відповідна сума на ПДВ-рахунку на дату подання УР). Після подання УР збільшиться і сума показника ΣПеревищ.
Куди в обліку подіти копійки, які «зависли» на рахунку 6442
Проблема виникає, якщо на 1, 2 копійки не збігається сума ПДВ у ПН та первинці.
Оскільки сума є несуттєвою, списати «копійки» можна на доходи (Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності») або витрати (Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності») на підставі бухдовідки.
Коли можна провести таке списання? Коли завгодно. На розрахунки з контрагентами (на рахунки 371 та 631) ці копійчані розбіжності не впливають, а значить, чекати спливу строків давності чи проводити інвентаризацію або звірку з контрагентом для їх списання не потрібно. Це суто технічні розбіжності, які можна прирівняти до несуттєвих помилок. А тому списати ці копійчані розбіжності на доходи / витрати можна як одразу, коли вони з’явились, так і наприкінці місяця або наприкінці року.
Висновки
- Розбіжність в 1, 2 копійки між ПН та первинкою, яка виникли внаслідок заокруглення, не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за ПН. Навіть якщо розбіжність стосується суми ПДВ. Це підтверджують і податківці. Отже, таку ПН можна не виправляти.
- Якщо ПН складається на часткову попередню оплату, регулювати копійки можна за рахунок «кількісної» гр. 6 ПН. Коли ж перша подія — відвантаження товару, цей спосіб не годиться.
- Можливий варіант з ручним регулюванням суми в гр. 10. Але цей варіант працює не завжди.
- Якщо не можна позбавитися розбіжності в копійках за рахунок «кількісної» гр. 6 (наприклад, коли мова йде про ПН на першу подію — відвантаження), допускається збільшити знаки після коми в «ціновій» гр. 7.
- Якщо не вистачає копійок для реєстрації ПН за рахунок ΣПеревищ, для того, щоб ПН зареєструвалась саме за рахунок ΣПеревищ, потрібно подати УР до декларації, в якій була відображена ПН у таблиці 1.1 додатка Д1, і збільшити суму ПЗ за цією ПН на 1 грн.
