Умовне постачання при анулюванні
Здійснити нарахування умовних податкових зобов’язань (ПЗ) при анулюванні ПДВ-реєстрації вимагає п. 184.7 ПКУ. Відповідно до нього платник зобов’язаний нарахувати умовні ПЗ за активами (товарами / послугами / необоротними активами), які (1) обліковуються у нього на момент анулювання його ПДВ-реєстрації, тобто не використані у господарській діяльності, і тільки (2) за умови, що за такими активами суми вхідного ПДВ були включені до складу податкового кредиту (ПК).
Не слід робити такого нарахування тільки у випадку, коли анулювання ПДВ-реєстрації відбувається у зв’язку з реорганізацією платника податків шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення (п. 184.7 ПКУ)
В усіх інших випадках анулювання ПДВ-реєстрації без такого нарахування не обійтися.
Звертаємо увагу також на те, що нараховувати умовні ПЗ за п. 184.7 ПКУ слід не тільки на залишки активів (товарів і необоротних активів, за якими формувався ПК), а й на дебіторську заборгованість за сплаченими авансами, за якими на дату анулювання ПДВ-реєстрації не отримані товари / послуги, необоротні активи, але суми вхідного ПДВ за якими були включені до складу ПК (БЗ 101.03).
Причому робити нарахування умовних ПЗ при анулюванні ПДВ-реєстрації слід за тією ж ставкою ПДВ (20 %, 14 % або 7 %), за якою раніше був відображений ПК. Хоча прямо п. 184.7 ПКУ про це не говорить.
Під нарахування умовних ПЗ не потрапляють активи:
— придбані без ПДВ (наприклад, у неплатників ПДВ);
— придбані з ПДВ, але за якими не виникло право на ПК (немає зареєстрованої вхідної ПН або вона містить помилки, що не дають змогу ідентифікувати операцію);
— придбані з ПДВ, за якими раніше вже були нараховані компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Якщо здійснювався розподіл ПДВ за ст. 199 ПКУ, то умовні ПЗ за п. 184.7 ПКУ нараховують виходячи з тієї частини вартості активів, на яку розподільчі ПЗ за ст. 199 ПКУ не нараховувалися (див. лист ДФСУ від 14.05.2019 № 2156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК);
— за якими вже нараховувалися умовні ПЗ за п. 184.7 ПКУ при попередньому анулюванні ПДВ-реєстрації.
З вартості готової продукції і незавершеного виробництва треба нарахувати ПЗ, але тільки в тій частині, яка відповідає вартості товарів / послуг, що сидять у них (зарплата, податки, інші компоненти, які ПДВ не оподатковуються, у розрахунку ПЗ участі не беруть).
Вважаємо, що не потрібно нараховувати умовні ПЗ за п. 184.7 ПКУ і за необоротними активами, які повністю замортизовані, але ще не списані, оскільки фактично вони вже повністю взяли участь в оподатковуваній діяльності.
Детально про те, на які активи слід нарахувати умовні ПДВ при анулюванні реєстрації, читайте у «Анулювання ПДВ-реєстрації: здійснюємо умовний продаж за п. 184.7 ПКУ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29.
База нарахування ПЗ і дата складання ПН
Нараховувати умовні ПЗ за п. 184.7 ПКУ слід
виходячи із звичайної ціни відповідних товарів / послуг / необоротних активів, а не спираючись на ціну придбання товарів / послуг чи на залишкову вартість необоротних активів
Водночас оскільки звичайну ціну на активи визначити доволі складно, то при перевірці нарахування умовних ПЗ за п. 184.7 ПКУ податківці зазвичай орієнтуються на балансову вартість таких активів.
На умовні ПЗ складають відповідну ПН і зареєструють її в ЄРПН. Але це слід зробити не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації. Адже день анулювання ПДВ-реєстрації є останнім днем, коли платник може складати і реєструвати ПН/РК (п. 184.6 ПКУ, БЗ 101.16).
Водночас якщо особа не встигне зареєструвати у ЄРПН умовну ПН, то їй не слід боятися ні штрафів за несвоєчасну реєстрацію такої умовної ПН, ні адмінвідповідальності для її посадових осіб за порушення порядку ведення податкового обліку за ст. 1631 КУпАП. Головне, щоб умовні ПЗ були включені в останню ПДВ-декларацію. На цьому наголошують і податківці у БЗ 101.27 (тут і тут).
Правила складання ПН
Складати умовну ПН при анулюванні реєстрації платником ПДВ слід дотримуючись певних специфічних правил, а саме (БЗ 101.16):
1) у верхній лівій частині такої ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» слід вказати відмітку «X» і зазначити тип причини «10»;
2) у заголовній частині такої ПН у реквізитах:
— продавця платник наводить свої дані;
— покупця слід вказати в полі «Отримувач (покупець)» своє найменування, а у полі, де наводиться ІПН, навести умовне значення «600000000000». Дані про податковий номер покупця (поле «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта») та про код (поле «код») не заповнюються;
3) розділ Б такої ПН заповнюється в такому порядку:
— в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, на підставі яких формувався ПК, який компенсується;
— в графі 4 «Умовне позначення українське» вказується «грн»;
— в графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» вказується вартість (частина вартості) товару / послуги, необоротного активу, на яку нараховується ПДВ, згідно з основною ставкою податку та ставками податку 7 % і 14 %, які застосовуються при нарахуванні ПЗ;
— у графі 11 зазначається сума ПДВ;
— графи 3.1, 3.21, 3.2.2, 3.3, 5 — 9 в такому випадку не заповнюються.
Наведемо наприкінці приклад заповнення ПН на умовне постачання при анулюванні ПДВ-реєстрації.
