zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42921
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Оскільки платник єдиного податку першої або другої групи, який не скористався правом щодо несплати єдиного податку та сплачував авансові внески, зобов’язаний відобразити суми таких авансових внесків у річній декларації.., то до такого платника застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ та нараховується пеня… у разі несвоєчасної сплати авансових внесків з єдиного податку
У чому суть проблеми. Коли почалася повномасштабна війна, усі ФОП на ЄП груп 1 та 2 отримали пільгу — з 01.04.2022 без будь-яких умов можна було не сплачувати ЄП (абз. 1 п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ).
Але з 01.08.2023 можливість несплати ЄП залишили лише для деяких ФОП на ЄП груп 1 та 2. Конкретно — податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на окупованих територіях (п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). З купою різних прихованих нюансів, про які ми говорили зовсім недавно у статті «ФОП із зони бойових дій: коли можна не платити єдиний податок та військовий збір» // «Податки & бухоблік», 2025, № 31.
І ось, власне, податківці підсвітили у своєму роз’ясненні ще один такий прихований нюанс. Дивіться.
Багато ФОП на ЄП груп 1 та 2, які мають можливість несплати ЄП, розмірковують так: «оскільки в мене є право взагалі не сплачувати ЄП, а я, як свідомий платник, сплачую його попри звільнення, тобто фактично добровільно, я можу заплатити коли завгодно, скажімо — у грудні за весь минулий рік».
На жаль, ця логіка не працює.
Якщо ФОП групи 1 чи 2, який має можливість несплати ЄП (згідно з п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ), вирішив його сплачувати, він повинен дотримуватися загальних правил: сплачувати повну ставку ЄП і у встановлений законом строк. Інакше податківці будуть його штрафувати!
Чи праві податківці? Справа в тому, що ФОП на ЄП груп 1 чи 2 — пільговик (з податковою адресою на територіях бойових дій або на окупованих територіях) може:
— або скористатися можливістю несплати: не сплачувати ЄП і не показувати його в декларації за періоди несплати;
— або не користуватися можливістю несплати. Але тоді треба сплачувати ЄП і звітувати за нього за загальними правилами. Зверніть увагу: не абияк, а саме за загальними правилами!
Якогось третього проміжного варіанта просто не існує.
Щодо перелічених вище двох варіантів в п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ бачимо наступні норми:
— «Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене пунктом 295.2 статті 295 цього Кодексу». Тобто тим ФОП, які скористалися можливістю несплати, тобто не сплатили ЄП і не показали його в декларації, податківці не проводять нарахування ЄП за періоди несплати;
— «Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку». Тобто тим ФОП, які сплатили (!) ЄП і показали його в декларації, тобто не скористалися можливістю несплати, податківці за відповідні періоди здійснюють нарахування ЄП.
А далі вже — вишенька на торті. Слідом за названими двома нормами іде наступна: «Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені цим Кодексом, до таких платників не застосовуються».
І ось тут вже цікаво. До яких «таких платників»? До тих, хто скористався можливістю несплати, до тих, хто не скористався нею, чи до обох цих категорій?
Дивіться! На той момент, коли відповідні норми з’явилися в ПКУ, була проблема, що податківці нараховували ЄП всім без винятку ФОП на ЄП груп 1 та 2. У тому числі тим, хто правомірно скористався воєнною можливістю несплати. Щоб вирішити цю проблему, довелось навіть прописувати в ПКУ спеціальну норму, щоб податківці прибирали свої недоречні нарахування, штрафи та пеню (п. 12 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). У цьому світлі цілком логічно законодавець міг адресувати норму про незастосовність відповідальності (процитовану вище) тим платникам, які скористалися можливістю несплати (не платили ЄП). Добре.
Але все одно формально виходить, що іншої категорії ФОП, які не скористалися можливістю несплати, норма про незастосовність відповідальності (процитована вище) теж стосується.
Втім наразі бачимо, що податківці дотримуються іншої думки.
Виходячи з їх поточного роз’яснення, норму з п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ про відсутність відповідальності податківці згодні застосовувати лише для тих ФОП, які скористалися можливістю несплати ЄП
Чому саме так, податківці не пояснюють. Хоча норму про відсутність відповідальності вони у своєму роз’ясненні цитують. Тобто не можна казати, що вони її просто проґавили.
До речі, цікава деталь. У чинному донедавна роз’ясненні щодо пені (категорія 107.05 БЗ) логіка в податківців прослідковувалася як раз таки інша (на наш погляд, правильна). Що звільнення від пені (з п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ) стосується всіх ФОП з бойових та тимчасово окупованих територій (тобто всіх ФОП, названих у п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). А не лише тих, хто скористався можливістю несплати. При цьому це роз’яснення відправили до нечинних через формальний привід (не через законодавчі зміни) — через заміну Переліку бойових та окупованих територій (більше деталей знайдете у статті «Новий Перелік територій бойових дій / окупації» // «Податки & бухоблік», 2025, № 25, ср. ).
Штраф і Ко. Тож хоча це і не зовсім клеїться з дійсними вимогами ПКУ, якщо мова про ФОП, який попри можливість несплати ЄП цей ЄП все ж таки сплачував, але, наприклад, з порушенням терміну сплати*, то податківці будуть його за це карати!
* Принагідно нагадаємо, що ФОП-ЄП груп 1 та 2 зобов’язаний сплачувати ЄП щомісяця — не пізніше 20-го числа поточного місяця (п. 295.1 ПКУ). А якщо 20-те число припадає на вихідний — податківці вважають, що розрахуватися треба до вихідних.
Штраф становить 50 % ставки ЄП (п. 122.1 ПКУ). Тобто якщо, наприклад, ФОП сплатить ЄП за січень — березень у квітні, то може отримати штраф у розмірі: ставка ЄП х 50 % х 3. Бо було порушено строки сплати за 3 місяці.
Друге — це пеня. І ось тут маємо ще один дивний момент (на додачу до того, що раніше податківці визнавали незастосовність пені до ФОП на ЄП груп 1 та 2, які мають можливість його несплати, див. вище).
Так, ЄП-платникам груп 1 та 2 нараховується саме податківцями. Тобто формально у такому разі пеня нараховується за правилами саме п.п. 129.1.1 ПКУ — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати.
Але в поточному роз’ясненні податківці чомусь посилаються на п.п. 129.1.3 ПКУ. У такому разі пеня починає нараховуватися після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання. Це навіть краще для платника. Але більш схоже на якусь плутанину.
До речі, якщо ФОП сплачував ЄП менше, ніж ставка, він теоретично може навіть спрощенку втратити. Хоча це малоймовірно, бо треба накопичити більше 3060 грн боргу і не погашати його протягом двох послідовних кварталів, тобто півроку (п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ).
Чи можна все виправити, відізвавши сплачений ЄП? На жаль, ні. Податківці вважають, якщо ФОП самостійно сплатив ЄП за період, коли мав право цього не робити, то він прийняв рішення не використовувати пільгу. І передумати пізніше вже не може. Відтак, на думку податківців,
сплачений ЄП не є ні переплатою, ні помилково сплаченими. Тому ФОП не може ані повернути ці кошти, ані зарахувати їх у рахунок майбутніх платежів
Якщо він сплатив ЄП, то зобов’язаний показати цю суму в декларації (категорія 107.01.07 БЗ).
А можна уникнути штрафів, якщо погасити ППР протягом 30 днів? На жаль, і цей варіант вам не допоможе. В ПКУ дійсно є такий п. 69.37 підрозд. 10 розд. XX, який дозволяє під час війни уникнути штрафів та пені, якщо сплатити податкове зобов’язання, нараховане за результатами документальної перевірки протягом 30 календарних днів після отримання ППР.
Але ж у нашому випадку податківці штрафують не за несплату ЄП, а за те, що ФОП сплатив його із запізненням. Тож виконати умови п. 69.37 підрозд. 10 розд. XX ПКУ просто неможливо.
Як викрутитися? Є кілька варіантів дій, обирайте, який вам ближчий.
Варіант 1. Якщо штрафи ще не нарахували, а ФОП сплатив ЄП, наприклад, у квітні 2025 за січень — березень 2025 року, причому в призначенні платежу зазначав не конкретно: «ЄП за січень — березень 2025», а щось на кшталт «Єдиний податок», то він може стверджувати, що це взагалі сплата за квітень — червень 2025 року. А в січні — березні ФОП скористався воєнним звільненням і не сплачував ЄП (так цілком можна).
Але будьте уважні: в декларації за 2025 рік у полі «Щомісячні авансові внески, грн. коп.» у комірці I кварталу має бути пусто (або прочерк у паперовому звіті).
Варіант 2. Якщо штрафи вже нарахували, або призначення платежу — очевидне, або якщо ФОП щомісяця платив ЄП із затримкою, тоді можна спробувати поборотися з податківцями (у т. ч. у суді).
Аргумент той самий, про який ми вже казали вище. У п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ прописано, що: «Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені цим Кодексом, до таких платників не застосовуються».
До яких це «таких платників»? Можна стверджувати, що до всіх ФОП, які мають можливість несплати ЄП (зазначені в п. 11 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). Причому не сказано, що такі ФОП обов’язково повинні скористатися можливістю несплати. Тож, виходячи з норм ПКУ,
штрафи та пеня за несвоєчасну сплату ЄП взагалі не повинні застосовуватися до ФОП з бойових чи окупованих територій, незважаючи на те, скористалися вони можливістю несплати ЄП чи ні
На наш погляд, суд може стати на захист ФОП, але треба розуміти, чи варта гра свічок (яка сума штрафів вам загрожує і чи варто за це битися в суді).
Варіант 3. Довести (документально), що у ФОП не було можливості сплачувати ЄП вчасно. Це підійде хіба тим, хто сплатив усе скопом у поточному році за попередній. Бо подати заяву про неможливість і всі підтвердні документи треба встигнути протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей. Сплата ЄП може вважатися відновленням можливостей*.
* Детальніше про це можете дізнатися зі статті «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.
А що з військовим збором (ВЗ)? Зверніть увагу, що сказане вище в рівній мірі стосується і запровадженого з 01.01.2025 ВЗ. Адже щодо можливості несплати ВЗ платникам ЄП груп 1 та 2 маємо фактично однакові з ЄП норми (див. п.п. 1.12 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
