Індивідуальна податкова консультація: допомога платникам

Потреба в ІПК

Основи. ІПК — роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (наприклад, норми Закону про РРО*, «алко-тютюново-пального» Закону № 3817** тощо) і яке зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (п.п. 14.1.172¹ ПКУ).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

** Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX.

На відміну від консультацій, наведених у БЗ, що розміщені на сайті ДПСУ чи в новинах, що з’являються на вебпорталі ДПСУ чи її територіальних органів,

Це прямо випливає з п.п. 112.8.2 ПКУ. Причому, щоб ІПК захистила від відповідальності, вона має бути зареєстрована у спеціальному реєстрі, який розміщений за адресою cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk.

Далі розглянемо деякі нюанси щодо ІПК-захисту.

Звільнення тільки від штрафів. Платник податку, який діє відповідно до ІПК, звільнений саме від фінансової відповідальності, тобто від штрафів, які передбачені у ПКУ чи інших нормативно-правових актах, норми яких роз’яснено в ІПК (наприклад, Законі про РРО, «алко-тютюново-пальному» Законі № 3817 тощо).

На жаль, про звільнення від інших видів відповідальності, а саме про звільнення від адмінштрафів (тобто санкції з КУпАП) у ПКУ немає ні слова. Тому здається, що такої відповідальності, навіть маючи ІПК, не уникнути.

Але трапляються судові рішення, в яких судді, спираючись на отриману платником податків ІПК, доходять висновку про відсутність у діях платника складу правопорушення і не накладають адмінштрафи (див. постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 09.01.2025 у справі № 761/46980/24, Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2025 у справі № 204/770/25, Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14.09.2023 у справі № 390/1486/23 тощо.

І найголовніше — не можна за ІПК заховатися від виконання податкового обов’язку, а також іншого обов’язку, передбаченого ПКУ, порушення якого стало підставою для притягнення до відповідальності. На це прямо вказує п. 53.1 ПКУ.

Тобто навіть якщо платник податків діє згідно з ІПК, то це не звільняє його від сплати податкових зобов’язань, якщо у ІПК було зроблений помилковий висновок. Тому якщо податківці виявлять таку несплату податку під час перевірки, то вони донарахують такому платнику податок, але без штрафних санкцій.

Цей висновок стосується й інших видів податкових обов’язків (наприклад, подання декларації, заяв, повідомлень, реєстрації ПН/АН, акцизних складів тощо), а не тільки обов’язків щодо сплати податків. Так, наприклад, якщо платник ЄП отримав гарну ІПК, що дає право здійснювати певну діяльність на спрощенці, а згодом виявилося, що цей підхід є хибним, то на підставі ІПК вдасться відбитися лише від штрафів. А от утриматися на спрощеній системі оподаткування (якщо дозволений вид діяльності виявився забороненим), на жаль, спрощенцю не вдасться. І це ну дуже прикро. Причому податківці не просто скинуть такого платника з ЄП, а й донарахують не сплачений через неправомірне перебування на ЄП податок на загальній системі.

Має бути своя ІПК. ІПК має індивідуальний характер, а отже,

Тобто звільнення від відповідальності за ІПК не працюватиме, якщо висновками, зробленими в ІПК, буде користуватися інший суб’єкт господарювання, а не той, кому вона була адресована. Тому якщо платник податків бачить чужу консультацію (видану іншому суб’єкту господарювання), яка містить потрібні йому висновки, то користуватися ними можна тільки після отримання ІПК з таким висновком на свою адресу.

Але говорити, що чужі ІПК не корисні іншим суб’єктам, не можна. Адже спираючись на висновки, зроблені у цих консультаціях, можна сформувати загальну картину того, як податківці будуть підходити до вирішення тієї чи іншої податкової проблеми. А знаючи про це, можна вибудувати стратегію, при якій настання негативних наслідків буде найменшим або взагалі зникне.

Крім того, сміливі платники податків, спираючись на висновки з чужих ІПК, можуть озброїтися потрібними аргументами, які стануть у пригоді у випадку відстоювання своєї позиції перед контролерами, у тому числі й у суді. Йдеться саме про аргументи з цих чужих ІПК, а не самі ІПК, бо ІПК має індивідуальний характер.

Користь від письмових / електронних ІПК. Звільнення від фінансової відповідальності працює тільки тоді, коли мова йде про отримання ІПК у письмовій або електронній формі. Адже тільки ІПК, отримані у письмовій та електронній формі, потрапляють (реєструються) у спецреєстр ІПК (див. про це далі).

Крім того, варто пам’ятати, що, на думку Верховного Суду (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 820/5360/17), щоб ІПК захистила платника від фінансової відповідальності, спочатку він має отримати ІПК, а потім вже вчиняти або не вчиняти якихось дій (див. «Ти коней притримай, спочатку ІПК отримай!» // «Податки & бухоблік», 2020, № 8). Якщо ж спочатку робити певні дії, а тільки потім їх підтвердять фіскали в ІПК, то за період до отримання ІПК на звільнення від відповідальності розраховувати не слід.

Як отримати ІПК

Види ІПК. Перш за все варто пам’ятати, що за загальним правилом ІПК можна отримати (п. 52.4 ПКУ):

— в усній формі. Такі консультації надають місцеві податківці, обласні управління та ДПСУ;

— у письмовій та електронній формах. Їх надають обласні управління та ДПСУ.

Усні консультації через неможливість належної фіксації захистити від будь-якої відповідальності не можуть. Вони потрібні тільки для того, щоб знати поточний стан справ. Тому про них говорити далі не будемо. А от консультації в письмовій та електронній формі дають їх отримувачу не тільки інформацію, а й звільнення від штрафів (про них вище). Тому саме про їх отримання і піде далі мова.

Алгоритм отримання. Правила отримання ІПК містяться у ст. 52 ПКУ. Відповідно до неї кожний платник може отримати ІПК безкоштовно. Для їх отримання слід звернутися до податківців. Вимоги до змісту такого звернення на отримання ІПК прописані у п. 52.1 ПКУ.

Так, виходячи з цих вимог, кожне звернення повинне містити:

1) шапку, де наводяться реквізити платника податку, що хоче отримати ІПК, а саме найменування юрособи або прізвище, ім’я, по батькові для ФОП, код ЄДРПОУ/ІПН, податкову адресу, а також номер телефону, адресу електронної пошти та інші контактні дані;

2) опис ситуації, яка викликала необхідність отримання ІПК. Тобто зазначаєте, в чому полягає практична необхідність отримання ІПК;

3) фразу «У зв’язку з цим просимо надати відповідь(ді) на таке(кі) запитання» і перелічуємо запитання;

4) підпис платника: або власноручний підпис, коли подаєте запит на папері, або електронний підпис;

5) дату створення / надсилання запиту.

Після того як запит буде сформовано, його варто направити податківцям. Робити це можна або:

— у паперовому вигляді, тобто поштою та через кур’єрську службу чи особисто, завітавши до податкової і подавши його через канцелярію;

— в електронному, тобто використовуючи приватну частину Електронного кабінету платника податків. Причому звернення можна подавати як через меню «Індивідуальні податкові консультації», так і через меню «Листування з ДПС». Подробиці, як саме це слід робити, шукайте у БЗ 135.03

Строк отримання. Після того як буде подано звернення на отримання ІПК, платнику слід зачекати, поки податківці проаналізують отримане запитання, зроблять свій експертний висновок, узгодять його на всіх рівнях та зареєструють у Реєстрі ІПК.

Загалом податківцям виділено 25 календарних днів, наступних за днем отримання звернення на надання ІПК (п. 52.1 ПКУ). Водночас цей строк можуть продовжити ще на 15 календарних днів. Але якщо так відбувається, то про таке продовження платнику податку мають письмово повідомити у паперовій або електронній формі (БЗ 129.06).

Після отримання ІПК від податківців його також можна відшукати у Реєстрі ІПК. Але, на відміну від ІПК, що надійде платнику напряму від фіскалів, ІПК із реєстру не буде містити ваших персональних даних, даних з обмеженим доступом (п. 11 Порядку № 523*). Тому боятися того, що після отримання ІПК дані про платника (а саме про те, що його цікавить) стануть відомі всім, не варто.

* Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, затверджений наказом Мінфіну від 24.05.2017 № 523.

Строк дії ІПК

Щоб роз’яснення мало статус ІПК і платник податку міг ним захиститися від відповідальності, воно має бути зареєстровано в Реєстрі ІПК. Тому може здатися, що коли ваша ІПК є в цьому реєстрі, то висновками, зробленими у ній, можна сміливо користуватися. Але це не зовсім так.

Якщо у вас на руках є ІПК, що була видана до 31.03.2017 (включно), то відповідно до п. 39 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вона може захистити платника податків від відповідальності за діяння, що були вчинені до 31.12.20217. Тобто починаючи з 01.01.2018 можна розраховувати на захист від штрафів тільки за ІПК, отриманими починаючи з 01.04.2017.

Що стосується ІПК, отриманих починаючи з 01.04.2017, то на захист відповідно до них можна розраховувати в період з дня їх надання до моменту їх зміни або скасування (наприклад, за рішенням суду).

Водночас навіть якщо ІПК не буде скасована чи змінена, то існує ще один випадок, коли норми ІПК не врятують платника від відповідальності. А саме це може статися, коли Мінфін видасть узагальнюючу податкову консультацію і висновки, зроблені в ній, суперечитимуть висновкам вашої ІПК. На це прямо вказує п. 53.1 ПКУ. Адже згідно з ним, коли положення ІПК суперечать положенням УПК, то застосовуються положення УПК.

Також не можна, на наш погляд, користуватися отриманою ІПК у випадку зміни податкового законодавства. Адже ІПК — це просто роз’яснення норм чинного законодавства, а якщо норма зникає чи починає звучати по-іншому, то і всі висновки у ІПК, надані на підставі скасованої норми, припиняють бути актуальними. Водночас у ПКУ про те, що в цьому випадку також припиняє діяти ІПК, немає і слова. Але оскільки це випливає із самої суті ІПК, то, на наш погляд, це зрозуміло без окремого уточнення.

Маніпуляції з ІПК

Не подобаються висновки. Бувають випадки, коли висновки, зроблені податківцями в отриманій ІПК, не на користь платника податку. Якщо так сталося, то виникає закономірне запитання:

Відповідь доволі проста: ні, їх можна не дотримуватися.

Річ у тому, що ІПК має лише статус роз’яснення. А користуватися ним чи ні, має вирішувати сам платник. На це, наприклад, вказують норми п. 52.2 ПКУ. В ньому говориться, що ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Отже, тільки сам платник може (а не зобов’язаний) прийняти рішення, користуватися висновками з ІПК чи ні.

Це підтверджують і суди. Адже, на їх погляд, надаючи ІПК, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 27.12.2023 у справі № 520/1287/22). Детально про це читайте в «Індивідуальна податкова консультація: обов’язкова до виконання чи ні?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 9.

Водночас якщо у вас є на руках погана ІПК і ви не згодні з її висновками (тобто будете чинити так, як підказують норми ПКУ і здоровий глузд), то потрібно готуватися до суперечок із фіскалами або спробувати якось захистити себе від свавілля фіскалів.

Що робити з поганою ІПК. Неприємну ІПК можна скасувати через суд, а на її заміну отримати нову ІПК з бажаним висновком. Про це прямо говорить п. 53.2 ПКУ.

Причому якщо оскарження буде успішне, то

Тобто формально податківці вже не можуть видати таку саму, негативну для платника, ІПК. На сьогодні існує багато випадків, коли суди скасовували ІПК і на їх заміну фіскали видавали інші (див. листи від 24.03.2025 № 1602/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 13.03.2025 № 1387/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 20.02.2025 № 874/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК тощо).

Але варто зауважити, що перемога в суді і скасування неприємної ІПК ще не гарантує того, що податківці після скасування старого роз’яснення дадуть платнику ІПК з висновком, який їх влаштує. Тому радіти виграшу у суді і скасуванню поганої ІПК слід тільки після того, як фіскали замість скасованої неприємної ІПК дадуть гарну нову ІПК.

Якщо платник податків вирішить оскаржувати ІПК, то варто пам’ятати, що позов потрібно подати до окружного адмінсуду за місцезнаходженням платника або податкової, яка надала спірну консультацію (ч. 1 ст. 25 КАСУ).

Крім того, варто буде сплатити судовий збір — розмір збору становить 1 прожитмінімум для працездатних осіб, установлений законодавством на 1 січня року, в якому ви подаватимете позов (ч. 1 та п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI), а також витратитися на юрдопомогу. Тому тим, хто вирішить скасовувати неприємну ІПК, доведеться трошки витратитися.

Втім оскарження ІПК може стати у пригоді у тих ситуаціях, коли платник точно знає, що податківці неправильно розуміють ту чи іншу норму законодавства (див. «Оскаржуємо не ППР, а ІПК» // «Податки & бухоблік», 2025, № 34).