Спершу нагадаємо: платник звільняється від відповідальності за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, якщо він діяв відповідно до ІПК, наданої йому у письмовій формі (п. 53.1 ПКУ).
Крім того, на сьогодні ІПК має бути зареєстрована у спеціальному реєстрі*.
* Див. за посиланням: cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk
Здавалося б, різниці в тому, коли була отримана консультація (до здійснення спірних дій або після), немає. Але ось нещодавно з’явилася постанова ВС від 05.12.2019 р. у справі № 820/5360/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/86162183). Справа стосувалася включення в декларацію заблокованих помилкових ПН. Причому платник не повідомив податківців про те, що вони помилкові**. Верховний Суд, враховуючи п. 53.1 ПКУ, зазначив, що
** Див. детальніше про ситуацію в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 96, с. 25; 2018, № 91, с. 22 і 2018, № 7, с. 38.
у будь-якому випадку первинною є податкова консультація, а потім платник податків її виконує
Але за обставинами справи усе було навпаки: спочатку платник здійснив спірні дії, а вже потім отримав ІПК. Таким чином, зробив висновок суд, позивач (тобто платник) діяв на власний розсуд, а не на підставі податкової консультації. Тому позитивні для платника висновки з ІПК судом не були враховані. Водночас, розглядаючи ситуацію по суті, суд став на бік фіскалів, залишивши в силі податкові повідомлення-рішення (ППР) із штрафами і донарахуваннями.
Підхід, висловлений Верховним Судом, занадто формальний. Проте маємо те, що маємо.
Як же, враховуючи позицію ВС, треба діяти?
1. Якщо ви вирішили вчинити будь-які неоднозначні з точки зору ПКУ дії… У цьому випадку краще спочатку отримати ІПК з позитивними для вас висновками, а вже потім — діяти. У такій ситуації ви зможете розраховувати на захист цього документа від санкцій.
2. Якщо отримали позитивну для вас ІПК, але вже після вчинення спірних дій/бездіяльності… Все одно пред’являйте ІПК перевіряючим. Особливо якщо це консультація ДПСУ (ДФСУ). Контролери, що вийшли на перевірку, можуть дослухатися до аргументів головних податківців. Але пам’ятайте, що для суду ця ІПК, швидше за все, буде слабким аргументом. А ось додатково вивчити судову практику щодо ситуації, яка викладена в консультації, варто. Зокрема, на предмет того, чи дотримуються слуги Феміди тієї ж позиції, що і фіскали в ІПК. Хоча це скоріше робота юриста.
3. Якщо отримали негативну для вас ІПК… Панікувати не варто. У вас завжди є можливість вчинити на власний розсуд. Але у такому разі пам’ятайте, що свою позицію, можливо, доведеться відстоювати: оскаржити виписане ППР у вищому контролюючому органі та/або в суді. І не забувайте: у платників є право оскаржити в суді висновки ІПК. У такому разі фіскали вимушені будуть видати ІПК з урахуванням висновків судового рішення (абзац другий п. 53.3 ПКУ).
Також різне тлумачення перевіряючими і консультуючими вас податківцями одних і тих самих норм дає підстави для застосування презумпції правомірності рішень платника (п.п. 4.1.4 ПКУ). Тобто рішення має бути прийняте на користь останнього. Хоча суд може вказати, що та чи інша норма сама по собі допускає лише однозначне трактування.
