Чи може не все?
Загалом підпільні підприємці роблять ставку на те, що податківці чи правоохоронці просто не будуть бачити їхньої активності. Якщо ти не особливо світишся на людях, продаєш свої товари / послуги звичайним громадянам (які не є податковими агентами і не звітують про виплати на користь фізосіб), не реєструєш угоди тощо, ти наче і не помітний.
До недавніх пір це непогано виходило з тією ж торгівлею через інтернет. Якщо податківці когось і ловили, то здебільшого «мультимільйонерів». При цьому їм доводилось робити ціле розслідування. Направляти запити до небанківських фінустанов («Пост Фінанс» / сьогодні «НоваПей»), звіряти телефони в отриманій інформації і в оголошеннях про продаж тощо (див., зокрема, «Мопед не мій, або Як фізособа через Нову пошту торгувала»).
Але ситуація змінюється. Визначальна подія цього року —
отримання податківцями контролю за готівковою постоплатою через касу небанківських надавачів платіжних послуг (ННПП), того ж NovaPay
Це відкрило для них принципово нові можливості.
На прикладі продажу з постоплатою через той же OLX і доставкою через «Нову пошту» це виглядає таким чином. NovaPay (фінансовий партнер «Нової пошти») приймає постоплату від покупця на користь продавця і вибиває чек переказу коштів, в якому мають значитися, серед іншого, П. І. Б. і податковий номер отримувача переказу, тобто продавця. А далі інформація з чеків автоматично потрапляє на сервер податківцям. Тобто вони бачать, скільки разів і скільки коштів отримав конкретний продавець — отримувач коштів (більше деталей знайдете в статті «Як ДПСУ воює з тіньовою інтернет-торгівлею» // «Податки & бухоблік», 2025, № 29).
Як наслідок, сплеск запитів дати пояснення і запрошень підписати адмінпротокол від податківців (див. статтю «Продав речі через інтернет і отримав лист від податківців: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 43).
Не завжди при цьому податківцям щастить в суді (при розгляді справ про притягнення до відповідальності), про що скажемо пізніше. Але з часом податківці вочевидь удосконалять свою тактику.
Також є певні законодавчі ініціативи щодо наступу:
— на цифрові платформи (інтернет-сайти), на яких розміщуються оголошення про продаж, оренду нерухомості тощо (відповідний законопроєкт від 30.04.2025 № 13232 відкликано, але не факт, що скоро не з’явиться новий аналогічний);
— на банківську таємницю (див. статтю «Податкова отримає доступ до банківських рахунків громадян?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 92) тощо.