Самі фіскали не поспішають розкривати свої карти. У роз’ясненні ДПСУ від 02.04.2025 сказано лише, що з 1 березня поточного року ДПС отримує із Системи обліку даних РРО (СОД РРО) інформацію щодо:
— громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
— фізичних осіб — підприємців, які також отримують кошти на свої рахунки, при цьому не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, таким чином порушуючи вимоги в частині порядку проведення розрахунків.
Лише за перші 20 днів березня ДПС ідентифікувала десятки тисяч таких платників податків і громадян. В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій, при цьому відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО.
На жаль, як саме працює цей, за словами податківців, новий інструмент контролю за онлайн-продажами і в чому полягає його новизна, вони не пояснюють. Однак дата 01.03.2025, що згадується в цьому роз’ясненні, наводить на певні думки, якими ми готові з вами поділитися.
Березневе оновлення форми чеків РРО: що ховається за фасадом
З усіма нормотворчими перипетіями цього оновлення ми знайомили вас майже в реальному часі (див. статті «Нові реквізити фіскального чека РРО/ПРРО: вже з 1 січня?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 102, «Нові реквізити фіскального чека РРО/ПРРО відтермінували до 1 березня» // «Податки & бухоблік», 2025, № 3 та «Нові обов’язкові реквізити чека РРО / ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14). При цьому основну увагу зосередили на змінах, яких зазнав фіскальний касовий чек на товари (послуги) за ф. № ФКЧ-1. Бо саме його в переважній більшості випадків мають формувати користувачі РРО/ПРРО, що працюють у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Разом з тим Положення № 13* (див. абзац перший п. 1 розд. І) визначає форму та зміст деяких інших розрахункових документів. Один із таких документів за
ф. № ФКЧ-3 мають застосовувати, зокрема небанківські надавачі платіжних послуг (ННПП) у разі приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС)
Донедавна він так і називався — фіскальний касовий чек за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу через ПТКС (або просто чек ПТКС). Його обов’язкові реквізити були перелічені в розд. VI Положення № 13, а форма містилася в додатку 5 до Положення № 13.
Все це на той час повністю корелювалося з:
— обов’язком суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, надавати розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО);
— звільненням від застосування РРО/ПРРО при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій ННПП з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням ПТКС (п. 2 ст. 9 Закону про РРО).
На сьогодні ж у результаті останніх змін, унесених наказом Мінфіну від 22.11.2024 № 601 до Положення № 13, змінилася назва чека за ф. № ФКЧ-3, а заодно і його суть. Тепер він називається фіскальний касовий чек за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу (скорочено — чек переказу коштів), без жодної згадки про те, що
за Законом про РРО (див. вище) слід фіскалізувати лише ті операції ННПП з приймання готівки для виконання платіжних операцій, що здійснюються з використанням ПТКС
При цьому замість колишніх реквізитів «номер ПТКС» (рядок 4) та «адреса розміщення ПТКС» (рядок 5) тепер у чеку переказу коштів мають бути такі реквізити, як «адреса господарської одиниці» (рядок 4) та «номер ПТКС / номер відокремленого підрозділу надавача платіжних послуг» (рядок 5).
Таким чином, без жодних змін до Закону про РРО Мінфін свавільно розширив сферу застосування чека за ф. № ФКЧ-3, змусивши ННПП видавати його за операціями з приймання готівки не тільки через ПТКС, як того вимагає закон, а й у касах відокремлених підрозділів ННПП. При цьому податківці чомусь не акцентували на цьому увагу платників, поводячи себе так, нібито нічого неординарного не відбулося (див. роз’яснення ДПСУ від 10.02.2025, призначене саме для субʼєктів господарювання, що надають послуги з виконання платіжних операцій).
Запитуєте, яке це має відношення до продажу товарів на маркетплейсах? Безпосереднє! Читайте далі — і ви все зрозумієте.
Як «фізики» продають товари в інтернеті
Аби не потонути в деталях, розглянемо найпростіший спосіб продажу товару через інтернет однією фізичною особою (поки що не має значення, зареєстрована вона як ФОП, чи ні) іншій фізособі. При цьому жодних власних назв, крім перевізника і його фінансового партнера, які й так усім відомі, ми не називатимемо, бо це теж тут непринципово.
Отже, продавець розміщує оголошення про продаж товару на спеціалізованому сайті. Покупець готовий його придбати за запропонованою ціною, справа лише в організації доставки товару і розрахунків за нього.
Торгівля за передоплатою. За ідеальних умов, якщо сторони повністю довіряють одна одній, покупець скидає на карту продавцеві передоплату, після чого отримує товар через службу доставки, зокрема «Нову пошту». При цьому оплачувати товар при його отриманні на «Новій пошті» вже не треба.
Перевага такої схеми полягає в тому, що відслідкувати її учасників фіскалам не вдається, оскільки вони не мають доступу до інформації про рух грошових коштів на рахунках (у тому числі й карткових) ФОП і громадян. Ця інформація захищена банківською таємницею, подолати яку (поки що) фіскали не можуть.
Однак її головний недолік — висока ймовірність шахрайства (покупець може залишитися і без товару, і без грошей). Через це доводиться вдавати до іншої схеми.
Торгівля з післяплатою. Здебільшого товар продається з післяплатою з доставкою його через «Нову пошту», яка в цій схемі виконує лише роль перевізника. Тобто вона приймає, перевозить і видає товар покупцеві. А післяплату від покупця отримує не сама «Нова пошта», а її фінансовий партнер NovaPay, що як фінансова установа (в сучасних термінах — ННПП) має відповідну ліцензію, зокрема на здійснення переказу без відкриття рахунку. Саме NovaPay перераховує післяплату продавцеві.
Так от, з урахуванням сказаного в попередньому розділі, виходить, що
з 01.03.2025 покупець, який вносить післяплату за отриманий товар через касу відділення NovaPay, повинен отримати чек переказу коштів за оновленою ф. № ФКЧ-3
За новими правилами, які Мінфін упровадив із зазначеної дати, такий чек, окрім іншого, має містити інформацію про отримувача переказу, тобто післяплати за товар, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (рядок 8) і податковий номер (рядок 8.1).
З урахуванням того, що п. 7 ст. 3 Закону про РРО вимагає від суб’єктів господарювання, які використовують РРО та ПРРО, передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії створених розрахункових документів, податківці тепер можуть ідентифікувати кожного продавця товару, який отримуватиме післяплату за свій товар через ННПП. Про що й сказано в роз’ясненні ДПСУ від 02.04.2025.
У зв’язку з цим податківці закликають громадян та підприємців, які здійснюють продаж товарів через інтернет:
— офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання;
— здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;
— дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності в майбутньому.
А що буде, якщо проігнорувати заклики фіскалів?
Податкові ризики інтернет-торгівлі з післяплатою
Тут усе залежить від того, хто є продавцем: зареєстрований ФОП чи звичайний громадянин. Бо хоча податківці звалили їх в одну купу, насправді ситуація потребує окремого розгляду.
Продавець — зареєстрований ФОП. Їм, на наш погляд, погроз податківців щодо відсутності зареєстрованих РРО/ПРРО можна не боятися, хоча фіскали щосили полюють і за ними теж.
Справа в тому, що
при торгівлі з післяплатою і доставкою товару через «Нову пошту» немає жодних розрахункових операцій. А це означає, що такий ФОП не повинен застосовувати РРО/ПРРО ні при відвантаженні товару, ні при отриманні післяплати від NovaPay
При цьому раніше ФОП-продавці мали можливість отримати від NovaPay післяплату за товар, доставлений «Новою поштою», в готівковій формі й користувалися цим для приховування свого доходу.
Однак після прийняття постанови Правління НБУ від 23.08.2024 № 101 (наш коментар до неї читайте в статті «Післяплата через Нову пошту: що змінилося для ФОП?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 72), законодавство забороняє видавати ФОП післяплату готівкою. Спочатку кошти від покупця буде зараховано на рахунок ФОП (він може бути відкритий у NovaPay або в будь-якому українському банку), і вже потім ФОП зможе отримати їх готівкою з такого рахунку (детальніше про це тут).
Таким чином, на сьогодні дохід ФОП від торгівлі з післяплатою через інтернет досить просто відслідкувати. Але не за фіскальним чеком, пробивати який у такого ФОП немає жодних підстав, а за надходженням коштів на платіжний (у NovaPay) або поточний (у банку) рахунок.
Сподіваємося, фіскали колись-таки це зрозуміють і відчепляться від таких ФОП щодо застосування ними РРО/ПРРО. Тим більше, що перший крок уже зроблено. Фіскали визнали (див. БЗ 107.01.03, а також наш коментар до неї в статті «ФОП і післяплата через «Нову пошту»: дохід — за грошима!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 27), що дохід таких ФОП визначається саме за датою зарахування коштів на рахунок, а фіскальний чек тут ні до чого.
Продавець — звичайний громадянин. Згідно з постановою Правління НБУ від 23.08.2024 № 101 громадяни можуть обирати зручний для них вид переказу післяплати — готівкою чи безготівково. При цьому для отримання готівки, адресованої їм, фізособи не повинні мати відкритий рахунок у надавача платіжних послуг.
Разом з тим слід мати на увазі, що податковий номер продавця не завжди відомий ННПП, який здійснює переказ. Мабуть, саме через це попередня редакція Положення № 13 (див. п. 2 розд. VI) передбачала друкувати в чеку ПТКС податковий номер отримувача — фізичної особи, тільки якщо кошти перераховуються на його рахунок у банку. Якщо ж кошти перераховуються з використанням електронного платіжного засобу (ЕПЗ) на поточний рахунок, слід було друкувати реквізити ЕПЗ. Тобто в цьому разі податковий номер продавця фінустанова могла й не знати.
Чинна редакція Положення № 13 цих нюансів не враховує. Тож не зовсім зрозуміло, чи зможуть ННПП виконати вимоги наказу Мінфіну від 22.11.2024 № 601 щодо цієї категорії інтернет-продавців. Однак уже сьогодні громадяни, що отримують післяплату на банківський рахунок, наражають себе на реальну небезпеку. Їхні податкові ризики ми нещодавно обговорювали в статті «Продавали на маркетплейсах? Задекларуйте дохід та сплатіть податки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 24 (ср. ).
Для громадянина, що продає товари систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року), штраф 17000 — 34000 грн за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання (ст. 164 КУпАП)
ДПСУ зазначає, що лише систематичний продаж та одночасно однорідний асортимент товарів має ознаки підприємницької (господарської) діяльності. Див. консультацію пресслужби Державної податкової служби України від 7 квітня 2025 року). Також акцентують увагу, що посилення контролю за інтернет-продажами здійснюється, щоб запобігти зловживанням та ухиленню від сплати податків саме в сфері підприємницької діяльності.
Тож якщо ви займаєтесь продажами на постійній основі, найкращий варіант — зареєструватися ФОП.
Для решти громадян, які не задекларували дохід від інтернет-продаж, штраф у розмірі 340 грн за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації (п. 120.1 ПКУ). Крім того, податківцям, які тепер із СОД РРО знатимуть розмір отриманих сум, за результатами документальної позапланової перевірки буде значно легше визначити суму оподатковуваного доходу та власне несплаченого податку. В такому випадку вам загрожуватиме штраф у загальному випадку 10 % (за наявності умисності — 25 %) суми донарахованого податкового зобов’язання (пп. 123.1, 123.2 ПКУ).
Цікаво, що в згаданій консультації податківці кажуть: продаж індивідуального майна (особистих речей) не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. Звичайно, сам по собі продаж власних речей не порушення. Але ж податківці не стверджують (і не можуть цього зробити), що такі надходження не є доходом і не підлягають оподаткуванню.
Щодо адмінвідповідальності за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи (коли подання є обов’язковим), то її міра визначена ст. 1641 КУпАП: попередження або штраф у розмірі від 51 до 136 грн.
Висновки
- Закон про РРО зобов’язує ННПП фіскалізувати операції з приймання готівки для подальшого переказу тільки в тому разі, якщо таку операцію здійснено з використанням ПТКС. Попри це, Мінфін з 1 березня поширив цей обов’язок також і на операції з приймання готівки в касах відділень ННПП.
- Якщо «фізик» продає товар з післяплатою в інтернеті, то ННПП, що має відповідну ліцензію на переказ коштів і приймає таку післяплату для перерахування її продавцеві, зобов’язаний видати покупцю фіскальний чек переказу коштів за ф. № ФКЧ-3 і передати електронну копію такого чека на сервер ДПСУ. Обов’язковими реквізитами цього чека є П. І. Б. і податковий номер продавця. Саме так податківці виявляють громадян, які займаються інтернет-торгівлею.
- Продавцям, зареєстрованим як ФОП, погроз податківців щодо відсутності зареєстрованих РРО/ПРРО, на наш погляд, можна не боятися. Адже при торгівлі з післяплатою і доставкою товару через «Нову пошту» такий ФОП не повинен застосовувати РРО/ПРРО ні при відвантаженні товару, ні при отриманні післяплати від NovaPay. А його дохід на сьогодні легко відстежити за надходженням коштів на рахунок.
- Для звичайних громадян податкові ризики значно більші. Їх можуть покарати за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання (у разі систематичних продажів, тобто не менше ніж три рази протягом одного календарного року). Крім того, вони в будь-якому разі мають подати річну декларацію і сплатити ПДФО та ВЗ, а за невиконання цього обов’язку на них чекають відповідні штрафи за ПКУ і КУпАП.
