Особливості бухобліку та фінзвітності неприбутківця

Формат фінзвітності для НПО

Пріоритет — мікроФЗ. За вимогами ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік* і п. 2 Порядку № 419** для непідприємницьких товариств (крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ) установлена скорочена за показниками річна фінансова звітність (ФЗ) у складі двох форм: Балансу та Звіту про фінансові результати. При цьому зміст, форми і порядок заповнення такої скороченої фінзвітності визначено НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність».

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

І, як передбачено п.п. 2 п. 2 розд. I НП(С)БО 25, НПО складають скорочену фінансову звітність мікропідприємства (тобто мікроФЗ) у складі:

— Балансу (за формою № 1-мс) і

— Звіту про фінансові результати (за формою № 2-мс).

Ну а позаяк ідеться про мікроФЗ, то це означає, що НПО:

— складають тільки річну фінзвітність (п. 2 Порядку № 419, оскільки звітний період — рік, квартальну не складають);

— подають таку річну фінзвітність за 2024 рік: до статистики — не пізніше 28 лютого 2025 року (п. 5 Порядку № 419) і податківцям — разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) НПО у 60-денний строк, не пізніше 3 березня 2025 року, позаяк 01.03.2025 припадає на вихідний день — суботу (п. 46.2, пп. 133.4.7, 49.18.3 ПКУ).

Утім при поданні фінзвітності (у форматі з першою літерою «S») через Електронний кабінет або «Єдине вікно» вона потрапляє і до статистики, і податківцям. Тому в електронній формі зазвичай першою подають річну фінзвітність, а вже потім — НПО-звіт з позначкою про подану фінансову звітність (див. БЗ 102.20.02). Адже фінзвітність є додатком до НПО-звіту та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ПКУ).

Повна ФЗ — за бажанням. Проте за бажанням неприбутківці можуть застосовувати положення НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і складати за загальними правилами повну фінансову звітність. Це їм дозволяє п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Відтак, згідно з вимогами законодавства

Тому з метою складання фінзвітності НПО має право самостійно вирішити, яким стандартом керуватися (НП(С)БО 25 чи НП(С)БО 1) і за якою формою фінзвітності (мікро- чи повною) їй звітувати. Свій вибір слід закріпити у наказі про облікову політику.

Тут урахуйте: якщо НПО звітуватиме за повною формою, то й бухоблік доведеться вести за загальними правилами і ніякі спрощення, визначені п. 7 розд. I НП(С)БО 25, тоді не світять. Складати проміжну (квартальну) фінансову звітність доведеться у складі двох форм, а річну — у складі п’яти форм (п. 1 розд. II НП(С)БО 1, п. 2 Порядку подання фінзвітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419).

Ще зауважте, що вибирати дозволено тільки між мікроФЗ і повною ФЗ. А ось можливість вибору між малою ФЗ (ф. № 1-м і № 2-м) і мікроФЗ (ф. № 1-мс і № 2-мс) для НПО НП(С)БО 25 не передбачена. Оскільки за цим стандартом для усіх НПО встановлена мікроФЗ, незалежно від того, відповідає НПО при цьому критеріям мікропідприємства чи є малим підприємством.

Позиція податківців. Ще донедавна у податківців щодо формату фінзвітності, яку мають подавати НПО, було своє бачення. Фіскали безпідставно чомусь поділяли НПО на категорії (мікро- / малі / середні / великі) і вимагали подавати відповідно: від мікроНПО — мікроФЗ (за ф. № 1-мс, № 2-мс), від малих НПО — малу ФЗ (за ф. № 1-м, № 2-м), а від усіх інших НПО — повну річну фінзвітність у складі всіх 5 форм. Хоча це прямо суперечило бухзаконодавству.

Причому позиція фіскалів залишалася незмінною навіть після появи роз’яснення від Мінфіну, який доводив, що за законодавством будь-які НПО (незалежно від їх розмірів) повинні складати мікрофінзвітність або за вибором — повну ФЗ (див. лист Мінфіну від 10.03.2023 № 41010-07-10/6640, статтю «Неприбуткові організації подають мікрофінзвітність: нагадування від Мінфіну» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28).

Водночас за бажанням НПО можуть застосовувати положення НП(С)БО 1 і складати за загальними правилами повну фінзвітність щоквартально. Тобто НПО можуть обирати між мікроФЗ і повною ФЗ (див. БЗ 102.20.02, статтю «Неприбутківці складають мікрофінзвітність: податківці вже згодні» // «Податки & бухоблік», 2024, № 52).

Бухоблікові нюанси у неприбутківців

Бухгалтерський облік неприбуткових організацій підпорядковується загальним правилам. Але є й послаблення, які наведемо нижче.

План рахунків бухобліку. Неприбуткові організації за власним рішенням можуть застосовувати:

— або спрощений План рахунків бухгалтерського обліку (затверджений наказом Мінфіну від 19.04.2001 № 186, див. п. 2 цього наказу). Але це можливо тільки у разі, якщо НПО складає мікроФЗ відповідно до НП(С)БО 25;

— або загальний План рахунків бухобліку (затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291).

У останньому випадку НПО, як і всі інші підприємства, ведуть облік витрат на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами» (розд. I Інструкції № 291*). Тобто облік витрат НПО можуть вести з використанням рахунків класів 9 і 8 або тільки класу 9.

* Інструкція про застосування Плану рахунків бухобліку активів, капіталу, зобов’язань.., затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291.

При цьому доходи і витрати НПО визнають за бухобліковими правилами, тобто за методом нарахування — у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону про бухоблік, БЗ 102.04).

У разі застосування спрощеного Плану рахунків за необхідності деталізації та аналітичності облікової інформації НПО можуть відкривати до рахунків додаткові субрахунки (п. 5 наказу № 186).

Бухоблікові спрощення. За вимогами п. 7 розд. І НП(С)БО 25 непідприємницькі товариства можуть:

— обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;

— не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на оплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного здійснення;

— поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Це, мабуть, і всі бухоблікові особливості, передбачені бухнормативкою для неприбутківців. У всьому ж іншому НПО при веденні бухобліку і складанні фінзвітності керуються загальними правилами з урахуванням специфіки своєї неприбуткової діяльності (див. табл. 1).

Таблиця 1. Бухоблік і фінзвітність НПО

Ну а зараз наведемо кореспонденції рахунків за найбільш поширеними доходами НПО (див. табл. 2).

Таблиця 2. Доходи в бухобліку НПО

Бухгалтерський облік цільових надходжень, отриманих НПО, буде таким (див. табл. 3).

Таблиця 3. Облік цільових надходжень (цільового фінансування)

Облік основних витрат НПО наведемо в табл. 4.

Таблиця 4. Облік витрат НПО