Неприбутківці складають мікрофінзвітність: податківці вже згодні

zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41719

Нарешті контролери розібралися, яку фінзвітність треба складати неприбутковим організаціям! І озвучили роз’яснення, яке відповідає законодавству.

Фіскали пояснили. Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік* для непідприємницьких товариств установлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі двох форм (Балансу і Звіту про фінансові результати). При цьому форми і склад такої фінансової звітності визначені НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Тому, як передбачено п.п. 2 п. 2 розд. I НП(С)БО 25, НПО складають скорочену фінансову звітність мікропідприємства (тобто «мікрофінзвітність») у складі:

— Балансу (за ф. № 1-мс) і

— Звіту про фінансові результати (за ф. № 2-мс).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Проте за бажанням НПО можуть застосовувати положення НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і складати за загальними правилами повну фінансову звітність (як це дозволено для НПО п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1).

Таким чином, згідно з вимогами законодавства НПО повинні складати річну мікрофінзвітність (за формами № 1-мс і № 2-мс) або за бажанням можуть складати щоквартально повну фінансову звітність (ФЗ). Тобто можуть обирати між мікроФЗ і повною ФЗ.

Колишня позиція податківців. І хоча законодавство в цьому плані не змінювалося, і норми Закону про бухоблік і НП(С)БО 25 не допускали двозначних тлумачень, проте раніше в податківців стосовно ФЗ у НПО було своє розуміння питання. Вони чомусь поділяли НПО на категорії (великі / середні / малі / мікро-) і вимагали подавати відповідно: від мікроНПО — мікроФЗ (за ф. № 1-мс, № 2-мс), від малих НПО — малу ФЗ (за ф. № 1-м, № 2-м), а від усіх інших НПО — повну річну фінзвітність у складі всіх 5 форм. Хоча це суперечило законодавству, на що ми звертали увагу в статті «Звіт неприбуткової організації за 2023 рік: нюанси подання і тонкощі складання» // «Податки & бухоблік», 2024, № 13 (ср. ).

Причому така позиція фіскалів залишалася незмінною навіть після появи роз’яснень від Мінфіну, який пояснював, що за законодавством будь-які НПО (незалежно від їх розмірів) повинні складати мікрофінзвітність або за вибором — повну ФЗ (лист Мінфіну від 10.03.2023 № 41010-07-10/6640, детальніше див. «Неприбуткові організації подають мікрофінзвітність: нагадування від Мінфіну» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28).

Тепер податківці щодо ФЗ у НПО нарешті змінили думку на правильну, яка відповідає бухнормативці. Питання закрите. І колишня некоректна консультація фіскалів у зв’язку з уточненням редакції переведена в недіючі.

Якщо подали ФЗ не тієї форми. А що коли все-таки подали фінзвітність не тієї форми (скажімо, подали малу ФЗ за ф. № 1-м, № 2-м замість мікроФЗ за ф. № 1-мс, № 2-мс). Подання «чужого» комплекту фінзвітності, за великим рахунком, може розцінюватися як порушення правил складання ФЗ. За що теоретично органи статистики можуть застосувати адмінштраф за ст. 186³ КУпАП (від 170 до 255 грн). Податківці в такому разі звертають увагу на те, що подання ФЗ не за тією формою може призвести до невизнання податкової звітності (БЗ 102.22). Хоча треба зауважити, що якщо податкова звітність прийнята (надійшли обидві квитанції і протягом 5 робочих днів не надійшла відмова в прийнятті податкової декларації, пп. 49.9.2, 49.11 ПКУ), то формально потім уже не визнати подану декларацію податківці не можуть. Детальніше про це див. «Відповідальність за неподання фінзвітності або подання її за «чужою» формою» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11.

Тому подання ФЗ не тієї форми, по суті, нічим особливо страшним не загрожує. Тож чи переподавати наново ФЗ за своєю формою, якщо звітність контролюючими органами вже прийнята, — вирішувати вам. І все-таки краще з формами ФЗ не помилятися.