Якщо з відображенням податкового кредиту (ПК) на підставі податкової накладної (ПН) все більш-менш зрозуміло, то з документами — замінниками ПН досить часто виникають запитання. За яких саме умов вони надають право на ПК, якою має бути форма такого документа, чи є обмеження за сумою, на яку дату виникає ПК за такими документами? Іноді взагалі бухгалтери не хочуть зв’язуватися з відображенням ПК за документами-замінниками (маючи сумніви щодо права на ПК на підставі такого документа або не бажаючи мати дисбаланс у реєстраційному ліміті). Тож запитують, чи можна взагалі не відображати ПК, а просто списати суму ПДВ на витрати або у первісну вартість придбаного активу.
Отже, розбираємось.
Документи — замінники ПН (документи, на підставі яких можна показати ПК без отриманої зареєстрованої ПН) названі в п. 201.11 ПКУ.
Це касові чеки; транспортні квитки; готельні рахунки; рахунки, що виставляються платникові податків за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку; бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, та ПН, складена на підставі п. 208.2 ПКУ на отримані послуги нерезидента.
Одразу відкидаємо згадані у п. 201.11 ПКУ ПН на отримані послуги від нерезидента, адже все-таки це буде ПК за зареєстрованою ПН. І також відкидаємо бухдовідку — бо той випадок, в якому вона дає право на ПК (на підставі п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), специфічний і вже не зовсім актуальний. Отже, що залишається у підсумку?