Надання працівникам відпусток без збереження зарплати передбачено ст. 84 КЗпП, а також ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Крім того, відпустки без збереження зарплати можуть надаватися на підставі інших законодавчих актів. Приклад — Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
А ось запровадження відпусток без збереження зарплати не законодавчими актами, а колективним чи трудовим договором, є порушенням законодавства про працю (див. лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 № 243/13/116-16).
Сьогодні говоримо про надання відпусток за власний рахунок за популярними підставами, передбаченими ст. 25, 26 Закону про відпустки та ст. 12 Закону № 2136.
Хто ініціатор?
Надання відпустки за власний рахунок за ініціативою роботодавця чинним законодавством не передбачено.
Відпустки без збереження заробітної плати надаються виключно за бажанням (з ініціативи) працівника
Тож якщо вам роботодавець пропонує піти у відпустку за власний рахунок, а ви цього не бажаєте, можете сміливо йому відмовляти. Будь-які форми тиску на працівника з метою змусити його написати заяву про надання відпустки за власний рахунок є протиправними. На цьому наголошували фахівці Східного межрегіонального управління Держпраці у роз’ясненні від 12.02.2024.
Хочете оформити відпустку за власний рахунок? Та чи повинен роботодавець йти назустріч вашому бажанню? Відповідь на це запитання залежить від підстави надання такої відпустки. Річ у тім, що відпустки без збереження зарплати поділяються на такі, що:
1) надаються в обов’язковому порядку. Відмовити у їх наданні роботодавець не може. Виняток — працівники, залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) (далі — критичні працівники). У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити цим працівникам у наданні будь-якого виду відпустки без збереження зарплати відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136;
2) надаються за згодою сторін. Тобто щоб отримати таку відпустку, одного бажання працівника недостатньо. Повинна бути ще згода роботодавця.
Почнемо нашу розмову з відпустки без збереження зарплати, яка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку.
Коли роботодавець не може відмовити
Категорії працівників та/або події, у разі настання яких роботодавець не має права відмовити в наданні неоплачуваної відпустки (окрім відпустки критичним працівникам), установлені ст. 25 Закону про відпустки та іншими законами, зокрема, ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.
Якщо говоримо про ст. 25 Закону про відпустки, то серед таких, що найчастіше використовуються, можна виділити відпустки без збереження зарплати:
— чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки);
— матері або іншим законодавчо встановленим особам у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6 (16, 18) років (п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки);
— пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно (п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки);
— особам з інвалідністю I та II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно (п. 7 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки);
— особам, які одружуються, — тривалістю до 10 календарних днів (п. 8 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки);
— сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).
Та все ж під час дії воєнного стану фаворитом серед безвідмовних відпусток за власний рахунок є відпустка, що надається не на підставі ст. 25 Закону про відпустки, а відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону № 2136. Зазначеною нормою Закону № 2136 встановлено, що
у період дії воєнного стану роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати працівникам, які виїхали за межі України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО)
Про бажання скористатися такою відпусткою, передбаченою ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, як і про бажану її тривалість, але не більше 90 календарних днів протягом дії воєнного стану, роботодавця слід проінформувати заявою (див. нижче).
Чи можна поділити відпустку за власний рахунок на частини? Так, законодавством не встановлено жодних обмежень щодо цього. Тобто, наприклад, можна взяти відразу всі 90 календарних днів відпустки або використати відпустку частинами протягом дії воєнного стану (див. роз’яснення Східного межрегіонального управління Держпраці від 28.05.2024).
Ви передивилися підстави для отримання безвідмовної відпустки, й жодна з них вам не підходить? Не біда! Адже є відпустка без збереження зарплати, що надається за домовленістю сторін.
Коли треба домовлятися
Підстави для надання відпустки без збереження зарплати за згодою (домовленістю) сторін перелічені в ст. 26 Закону про відпустки.
За загальним правилом, за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік, працівнику може надаватися відпустка без збереження зарплати. Підстава — ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Проте
протягом дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надати відпустку без збереження зарплати без обмеження 30-денним терміном
Це зазначено в ч. 3 ст. 12 Закону № 2136. Тобто поки діє воєнний стан, працівник може домовитися з роботодавцем про надання йому відпустки, передбаченої ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, на стільки днів, скільки йому потрібно.
Щодо ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, то нею, зокрема, передбачено, що у разі виникнення загрози збройної агресії проти України роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного ч. 1 цієї статті. Водночас, зважаючи на те, що наразі вже йдеться не про загрозу, а про наявну збройну агресію, у разі необхідності отримання неоплачуваної відпустки у період дії воєнного стану рекомендуємо обирати як підстави ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки у купі з ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, а не ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки.
Вплив на відпускний та страховий стаж
Відпускний стаж. Почнемо зі щорічної основної відпустки.
У загальному випадку мінімальна тривалість щорічної основної відпустки за відпрацьований робочий рік — 24 календарних дні.
Робочий рік відлічують з дня укладення трудового договору. Наприклад, якщо вас прийнято на роботу з 18.02.2023, то ваш перший робочий рік на цьому місці роботи — з 18.02.2023 по 17.02.2024, другий робочий рік — з 18.02.2024 по 17.02.2025 і так далі.
Для того, щоб отримати відпустку повної тривалості, робочий рік працівника мають сформувати виключно періоди, які включаються до відпускного стажу. Такі періоди перераховані у ст. 82 КЗпП та ст. 9 Закону про відпустки.
Чи входить до відпускного стажу час відпустки за власний рахунок? Тут усе залежить від підстави для її надання.
За загальним правилом
неоплачувані відпустки, що надаються в обов’язковому порядку за ст. 25 Закону про відпустки, зараховують до стажу, що дає право на щорічні основні відпустки
Єдиний виняток із цього правила — відпустка без збереження зарплати для догляду за дитиною до 6 (16, 18) років, яка надається на підставі п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Її період не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Йдемо далі. Відпустка без збереження зарплати, яка надається на підставі п. 4 ст. 12 Закону № 2136 працівникам, що виїхали за кордон або набули статусу ВПО. Вона не включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Це прямо зазначено в тій же нормі, якою вона надається.
Зауважте також, що
з 24.12.2023 відпустки за власний рахунок, що надаються за згодою сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки, не зараховують до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку
Тож оформлюючи сьогодні відпустку без збереження зарплати за угодою сторін, слід чітко розуміти, що поки ви в ній перебуваєте, у вас не накопичуються дні щорічної основної відпустки. Відповідно якщо ви згодом забажаєте взяти щорічну основну відпустку, то може так статися, що замість установлених колдоговором, припустимо, 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, ви отримаєте лише 10 чи 2 календарних дні, а може й не отримаєте жодного дня. Чому так? Бо на такий рік припала відпустка без збереження, яка й «з’їла» дні щорічної відпустки.
До речі, якщо ви хочете підрахувати, скільки днів щорічної відпустки заробили за рік, на який припала відпустка за власний рахунок, то рекомендуємо скористатися формулою, наведеною в статті «Відпускний стаж» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33 (ср. ).
Що стосується щорічних додаткових відпусток, передбачених ст. 7 та 8 Закону про відпустки, то до стажу, що дає на них право, не зараховуються періоди перебування працівником у будь-яких відпустках без збереження зарплати (див. ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).
Страховий стаж. Якщо працівник перебуває у неоплачуваній відпустці повний місяць, то база нарахування ЄСВ за такий місяць відсутня. Відповідно й ЄСВ за такий місяць роботодавець не сплачує. Якщо ж за відповідний місяць не сплачується ЄСВ, то такий місяць не потрапляє до страхового стажу. Зауважимо, що страховий стаж враховується, зокрема, при обчисленні лікарняних та нарахуванні пенсії.
Все ще хочете оформити відпустку без збереження зарплати? Тоді розповідаємо, як це зробити.
Як оформити відпустку?
Оформлення відпустки без збереження зарплати завжди починається з оформлення заяви працівника. Потім вже на її підставі роботодавець видає відповідний наказ про відпустку.
Зразки заяв про надання неоплачуваної відпустки на період воєнного стану, відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами, неоплачуваної відпустки у період дії воєнного стану особі, що виїхала за кордон, можна знайти в журналі «Кадровику. Відпустка».
Увага! Якщо ви претендуєте на відпустку за власний рахунок, яка надається в обов’язковому порядку, то до заяви потрібно додати ще й документи, які підтвердять право на таку відпустку. Наприклад, для отримання обов’язкової відпустки за власний рахунок, що надається ВПО за п. 4 ст. 12 Закону № 2136, працівник має додати до заяви копію відповідної довідки. Приклад заяви від ВПО наведений на рисунку нижче.
А ось тим, хто виїхав за кордон і там перебуває, доведеться проявити певну креативність. Підтвердити виїзд можна, на наш погляд, відповідними відмітками у паспорті (звісно, якщо вони є), документами, що підтверджують статус особи, яка отримала тимчасовий захист, або інший статус, що дозволяє перебувати тривалий час у певній країні (якщо працівник його отримав), іншими документами, що підтвердять факт перебування за кордоном.
Бажаєте оформити тривалу «воєнну» відпустку за власний рахунок за згодою сторін, яка не обмежена терміном під час дії воєнного стану? Якщо роботодавець не проти, для цього від вас достатньо лише заяви.
І наприкінці надамо відповідь на ще одне запитання. Чи може роботодавець відкликати працівника з відпустки без збереження зарплати? Ні, не може. Це не передбачено чинним трудовим законодавством.
Проте сам працівник може звернутися до роботодавця із заявою про припинення відпустки без збереження заробітної плати.
Наприклад, працівнику надано відпустку без збереження зарплати за згодою сторін до завершення або скасування воєнного стану. Тоді текст заяви може бути, зокрема, таким: «Прошу дозволити перервати відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін та стати до роботи з 03.03.2025». На підставі цієї заяви роботодавцем буде виданий наказ про дострокове закінчення відпустки за власний рахунок.
Висновки
- Відпустки без збереження зарплати надаються за бажанням працівника. Примушувати працівника оформити таку відпустку = порушувати трудове законодавство.
- Роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати у випадках, передбачених ст. 25 Закону про відпустки та ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.
- Для отримання відпустки за власний рахунок за ст. 26 Закону про відпустки, одного бажання працівника замало, потрібна згода роботодавця.
- Сьогодні за час відпусток без збереження зарплати, що надаються за угодою сторін, дні щорічної відпустки не накопичуються.
- Якщо в місяці, на який припала відпустка за власний рахунок, дохід не нараховувався й ЄСВ не сплачувався, то такий місяць до страхового стажу не потрапить.