Згідно з постановою № 894* торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Під платіжним пристроєм розуміється технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачеві ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою.
А платіжним застосунком є програмне забезпечення, що дозволяє користувачеві ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з постачальником платіжних послуг.
Визначення QR-коду наведене в п.п. 4 п. 5 розд. І Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28.05.2020 № 68. Під ним розуміється матричний код (двомірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.
Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі — застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозицію щодо здійснення платежу, яка відображається в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні).
У кожному банку правила використання QR-кодів різні. Тому за деталями торговцеві слід звернутися в банк. Утім можна зауважити, що в QR-коді закодовані реквізити поточного рахунку торговця у форматі IBAN або реквізити для оплати товарів (робіт, послуг) (зазвичай, або інтернет-банкінг (наприклад, «Приват24»), або інтернет-еквайринг (наприклад, Portmone)).
Але важливо це передусім для мети необхідності використання РРО/ПРРО. А це трохи інше питання (див. «Оплата за QR-кодом: з РРО/ПРРО чи без них?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58).
Нас же цікавить необхідність використання терміналів. Давайте звернемося до думки податківців. Вона така:
розрахунок із застосуванням електронних платіжних систем (застосунків) банків і використанням QR-коду не достатній для виконання вимог постанови № 894
Оскільки постанова № 894 такі способи розрахунків, як з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, визначає обов’язковими (лист ДПСУ від 03.10.2024 № 4695/ІПК/99-00-07-03-01). Схожих висновків можна дійти і з листа ДПСУ від 20.09.2024 № 4532/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК (ср. ).
Іншими словами, якщо ви використовуватимете тільки QR-код, то податківці визнають це порушенням і можуть застосувати штраф за недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (детальніше про штрафи див. «Як штрафують за відсутність платіжного термінала?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14). Такий штраф можна спробувати оспорити, але гарантувати успіх навряд чи хтось зможе. Мабуть, податківці хочуть, щоб будь-який покупець, що навіть не має смартфону або іншого гаджета, здатного зчитати QR-код, але який має платіжну картку, зміг розрахуватися нею.
Тому в таких слизьких ситуаціях ми б рекомендували придбати, скажімо, програмний «термінал у смартфоні». За його наявності вам ніхто не зможе сказати, що ви порушили постанову № 894. Навіть якщо ви через нього не проводитимете жодного платежу. Головне, що він у вас є і ви надаєте покупцеві можливість розрахуватися одним з установлених у постанові № 894 способів.
