Навіть якщо у підприємства тимчасово немає виробництва, в нього все одно можуть залишатися постійні (тобто ті, які не залежать від обсягу виробництва) загальновиробничі витрати (ЗВВ).
Це й оплата працівникам під час простою, й амортизація виробничого обладнання (крім випадку, якщо підприємство використовує виробничий метод нарахування амортизації), комунальні послуги, витрати на оренду, витрати на протипожежні заходи та інші витрати, пов’язані з утриманням виробничих основних засобів і виробничих приміщень, тощо.
За нормальних умов ці постійні ЗВВ збирають на рахунку 91, а за підсумками звітного місяця розподіляють між об’єктами витрат пропорційно встановленій базі розподілу. У розподіленій частині постійні загальновиробничі витрати потрапляють до виробничої собівартості (Дт 23 — Кт 91). А ось нерозподілений залишок постійних загальновиробничих витрат включається до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення (абзац третій п. 16 НП(С)БО 16).
Але куди ж відносити ці постійні ЗВВ при тимчасовому простої виробництва?