Відпускні: якщо у розрахунковому періоді відсутній заробіток

Порядок розрахунку

Головний нормативний документ, яким користуємося під час розрахунку оплати днів відпустки, — це Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100).

За загальним алгоритмом, установленим цим Порядком, відпускну середньоденну зарплату знаходимо шляхом ділення суми виплат за розрахунковий період на загальну кількість календарних днів у розрахунковому періоді, зменшену на кількість днів, які не беруть участі у розрахунку. Такими днями, що не потрапляють до розрахунку, є:

— святкові і неробочі дні, встановлені у ст. 73 КЗпП, що припали на розрахунковий період (за наявності);

— час у розрахунковому періоді, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (зокрема, періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, усіх відпусток без збереження зарплати, призупинення дії трудового договору, військової служби, протягом якої за працівником не зберігався середній заробіток, тощо);

— час у розрахунковому періоді, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Тож якщо увесь розрахунковий період складають календарні дні, які треба виключати з розрахунку відпускної середньоденної, в розрахунку не залишається жодного календарного дня. Наприклад, це можливо у разі, коли після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 3 років працівниця оформлює відпустку на дітей.

Крім того, прибирати з розрахунку потрібно не тільки час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним частково зберігався заробіток, а й оплату такого часу. Це, зокрема, час простою, оплачений у розмірі 2/3 окладу.