Сплив позовної давності щодо боргу за відвантаженими товарами: прибуткові наслідки

У продавця товарів / послуг: від сумнівного до безнадійного боргу

Бухгалтерський облік. За бухобліковими правилами поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, визнають безнадійною (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Детальніше про поновлення перебігу строків позовної давності, призупинених через карантин і воєнний стан, читайте у статтях «Перебіг позовної давності відновиться восени: що це означає?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 50 і «Позовна давність повертається: борги знову ставатимуть безнадійними» // «Податки & бухоблік», 2025, № 45.

Однак аналізувати борги слід набагато раніше — ще на стадії, коли вони стають сумнівними. Це відбувається, коли виникає невпевненість у погашенні боргу боржниками (п. 4 НП(С)БО 10). Адже за вимогами п. 7 НП(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (тобто погашатиметься грошима або іншим фінансовим активом, п. 4 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»), включається до підсумку Балансу за чистою реалізаційною вартістю. Тому для забезпечення достовірності фінансової звітності за такою заборгованістю створюють резерв сумнівних боргів (РСБ). Однак мікропідприємства і неприбуткові організації можуть не створювати РСБ (п. 7 розд. I НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Відповідне рішення (вибір — створювати РСБ чи ні) має бути закріплене в їхній обліковій політиці.

Причому до різних видів дебіторської заборгованості можна застосовувати різні методи розрахунку РСБ (див. лист Мінфіну від 07.07.2004 № 31-04200-01-29/12137). Детальніше про створення РСБ дізнаєтеся зі статей «Як малодохіднику розпочати створювати резерв сумнівних боргів?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 4, «Змінилася платоспроможність дебіторів: не забудьте про резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47 і «Резерв сумнівних боргів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 23.