Важливі моменти
Насамперед звернемо увагу на два важливих моменти.
Перший. Об’єктом оподаткування ПДВ у нас є, зокрема, операції постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ). При цьому датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у загальному випадку є дата «першої події» (п. 187.1 ПКУ):
— або дата зарахування коштів від покупця товарів / послуг (!) як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню;
— або дата відвантаження товарів, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.
Отже, отримана оплата (якщо це «перша подія») є підставою для нарахування ПДВ (і, відповідно, підставою для складання податкової накладної),
якщо під таку оплату передбачається постачання товарів / послуг
Власне, складаючи авансову податкову накладну (ПН), ми зазначаємо в ній товари / послуги, під які отримано аванс. Самі ж собою отримані грошові кошти, якщо не можна пов’язати їх надходження з якоюсь операцією постачання, не є об’єктом оподатковування ПДВ.
Другий. Строк повернення коштів ніяк не впливає на те, можна вважати платіж помилковим чи ні. Навіть якщо кошти будуть повернені того ж дня, це не означає, що автоматично можна вважати платіж помилковим і не нараховувати ПДВ.
Строк повернення коштів узагалі не має значення в питанні, чи нараховується ПДВ на ці отримані кошти
А тепер ближче до справи.
Що говорять податківці
На запитання, чи складати ПН на помилково одержані кошти, податківці в категорії 101.06 БЗ відповідають, що це питання потребує детального вивчення документів (матеріалів), які стосуються зазначеної операції. По суті, говорять, що все залежить від конкретної ситуації.
Але індивідуальні податкові консультації податківців свідчать про те, що позиція податківців у цьому питанні залишилася такою, як і була раніше (див., зокрема, листи ДПСУ від 27.01.2025 № 402/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 14.11.2024 № 5260/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 27.08.2024 № 4229/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 08.09.2023 № 2874/ІПК/99-00-21-03-02-06).
На їхнє переконання, складати чи не складати ПН на помилкові кошти,
залежить від того, чи наявні з особою, від якої отримано помилкові кошти, договірні відносини, які передбачають постачання товарів / послуг
Тож далі на ці дві ситуації і подивимось уважніше.
Якщо договірних відносин немає (або вони припинилися)
У цьому випадку все доволі просто.
Оскільки кошти отримано не під постачання товарів / послуг (платник коштів у нас нічого не купує, а отже, не можна зв’язати надходження хоча б з якоюсь операцією), то ПН на такі помилкові кошти не складається. Ну і власне, які в цьому випадку ми можемо вписати товари / послуги в таку ПН, якщо в нас особа нічого не купує?
Як ми зазначали вище, самі по собі кошти не є об’єктом оподаткування ПДВ! Об’єктом оподаткування є операція постачання товарів / послуг, під які отримані ці кошти.
Тож якщо постачання товарів / послуг під такі кошти не передбачаються, то й не може йтися про складання ПН. Такий же висновок, зокрема, міститься і в листі ДПСУ від 27.01.2025 № 402/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК:
«у випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів / послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на рахунок платника податку, та при умові, що в рахунок отриманих коштів платником у подальшому не будуть постачатися товари / послуги, у платника, який отримав ці кошти, не виникає об’єкт оподаткування ПДВ внаслідок такого отримання, а грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ».
Причому знову звертаємо увагу на те, що
неважливо, в які строки будуть повернені ці помилкові кошти та чи будуть вони повернені взагалі
Навіть якщо ці кошти ми повернемо через місяць або взагалі не повернемо, то оскільки немає і не передбачається постачань товарів / послуг у рахунок цих коштів, то ПН на таке постачання не складається. І вищезгаданий лист податківців це теж підтверджує.
Аналогічно і в ситуації, коли в нас уже закритий договір із покупцем (немає за цим договором уже зобов’язань ані в покупця, ані в продавця), а покупець помилково перерахував якісь кошти. Оскільки під ці кошти не передбачається більше постачань (договір закритий), то й ПН на такі кошти не складається.
Є договірні відносини з контрагентом
А ось тут ситуація складніша. Позиція податківців зводиться до того, що
в разі наявності діючих договірних відносин на отримані кошти (навіть якщо вони помилкові) потрібно складати ПН так, ніби вони отримані під майбутні постачання. А потім, у випадку повернення коштів, потрібно складати РК (на дату повернення коштів) як на повернення оплати
Зокрема, саме такий висновок міститься в листі ДПСУ від 14.11.2024 № 5260/ІПК/99-00-21-03-02:
«оскільки Товариство отримало кошти (в тому числі помилково сплачені) від особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів / послуг, то на дату такого отримання Товариство зобов’язано визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
На дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ платник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН особою, на яку такий розрахунок коригування складено, якщо така особа є зареєстрована платником ПДВ».
Знову ж таки, звертаємо увагу на те, що строк повернення коштів жодної ролі тут не відіграє. Якщо є договірні відносини з постачальником (а отже, коли можна вважати, що отримані кошти є оплатою в рахунок відповідних майбутніх постачань), то не важливо, в який строк ми повернули цю оплату (навіть якщо це відбудеться того ж дня). Є факт надходження коштів на рахунок (що буде підтверджено банківською випискою), а отже, податківці бачитимуть тут виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Але тут усе залежить від ситуації. Наприклад, від контрагента, як і передбачено умовами договору, отримано попередню оплату за товар, який наразі не відвантажено. Згодом контрагент надає листа, що такі кошти є помилково сплаченими, та просить їх повернути.
У такому випадку цілком можна погодитися з податківцями, що тут не уникнути складання ПН на такий аванс. Адже в момент отримання цих коштів, враховуючи, що в призначенні платежу зазначено, що це оплата за товар, і постачання такого товару передбачається договором, це ніщо інше для отримувача коштів, як аванс під постачання товарів / послуг. На момент отримання цих коштів немає підстав вважати, що кошти є помилковими (отриманими не під постачання товарів / послуг). Навіть якщо ми отримали лист від контрагента про помилковість платежу того ж дня, то все одно, оскільки оплата відбулася раніше (і ми вважали її оплатою в рахунок товарів / послуг), то виникла підстава скласти ПН. Тобто, по суті, лист вже отримано після того, як у нас уже виникла подія для складання ПН. І лише потім, на підставі листа контрагента, за фактом повернення коштів (на дату повернення коштів) — складаємо РК як на повернення авансу. І такі ПН та РК відображаються в декларації у звичайному порядку (як на звичайний аванс і повернення такого авансу).
Інша ситуація. Контрагент перерахував аванс, але в більшій сумі, ніж передбачено договором (при цьому товар під цей аванс ще не відвантажувався). Наприклад, договором передбачено постачання на 100000 грн, а контрагент перерахував 100100 грн. У такому разі, якщо постачання за договором здійснюватиметься тільки в межах цих 100000 грн, і після цього договір закривається та не буде жодних більше за ним постачань у майбутньому, то ПН у цьому випадку складається на 100000 грн. А 100 грн вважаються помилковими (оскільки жодних постачань товарів / послуг під ці 100 грн уже договором не передбачається і в майбутньому). Якщо ж договір не закривається (він передбачає і майбутні постачання), але просто контрагент переплатив кошти за виставленим рахунком, то в такому випадку переплату вважаємо авансом у рахунком майбутніх постачань.
Ще одна ситуація. Отримали оплату за товар від контрагента, з яким є договірні відносини, але в призначенні платежу вказано реквізити рахунку / договору, за якими вже було отримано оплату від покупця (наприклад, контрагент помилково оплатив двічі рахунок). Знову ж, якщо в нас під цю зайву оплату договором не передбачається жодних постачань у майбутньому, то ПН на зайві кошти не складається. А ось якщо майбутні постачання за цим чи іншим договором передбачаються (плануються ще постачання), то:
— податківці наполягатимуть на варіанті вважати ці оплати авансом у рахунок майбутніх постачань і, відповідно, на складанні під такі кошти (аванс) ПН, а потім у разі їх повернення — на складанні РК до такої ПН;
— сміливі платники можуть із цим і не погоджуватися. Аргумент — є призначення платежу, визначене контрагентом у платіжній інструкції. І якщо зобов’язання за цим платежем закриті, то одержувач платежу до врегулювання статусу отриманих коштів із контрагентом може самостійно не зараховувати ці платежі в рахунок майбутніх постачань.
ВИСНОВКИ
- Складати чи ні на отримані «помилкові» кошти податкову накладну, на переконання податківців, залежить від того, чи є в нас з особою, від якої отримано кошти, договірні відносини, які передбачають постачання товарів / послуг.
- Якщо договірних відносин немає (або такі договірні відносини вже припинені), то в цьому разі об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і ПН не складається.
- Якщо ж платник отримав кошти (у тому числі помилково) від особи, з якою в такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів / послуг, то на дату такого отримання платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати ПН, а на дату повернення коштів — складається РК.
- Строк повернення коштів ніяк не впливає на те, можна вважати платіж помилковим чи ні. Сам по собі той факт, що платіж повернуто в певний строк (того ж дня, протягом 3 днів, 5 днів, 7 днів тощо), не дозволяє його просто так визнати помилковим.
