Почнемо з того, що з’ясуємо, чи є один підприємець для іншого податковим агентом. Адже саме податкові агенти повинні подавати звітність з ПДФО та ВЗ у складі Об’єднаного звіту (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ).
Податковим агентом є, зокрема, самозайнята особа, яка зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність (див. п.п. 14.1.180 ПКУ).
Водночас, як передбачають п.п. 177.5.3 та п. 177.8 ПКУ, ФОП-загальносистемники сплачують ПДФО з підприємницьких доходів самостійно на підставі декларації про майновий стан і доходи. Що стосується ФОП-спрощенців, то вони взагалі не є платниками ПДФО від єдиноподатних доходів (див. п.п. 2 п. 297.1 ПКУ). Таким чином, формально один ФОП не є податковим агентом для іншого ФОП при виплаті підприємницьких доходів. Звичайно, за умови документального підтвердження того, що виплата здійснювалася йому саме як підприємцю, а не як звичайній фізособі.
Однак податківці традиційно вимагають від суб’єктів господарювання відображати у 4ДФ нарахування та виплату ФОП підприємницьких доходів з ознакою «157» (див., наприклад, БЗ 103.02 та БЗ 103.25).
Якщо ви погоджуєтесь із контролерами та відображаєте виплати підприємцям у 4ДФ, саме час розібратися, чи варто показувати у звітності помилкове перерахування грошових коштів одного підприємця іншому та їх наступне повернення. На жаль, у законодавстві прямої відповіді на це питання ви не знайдете. Немає й відповідних консультацій податківців. Тому будемо керуватися логікою.
На наш погляд, якщо перераховані кошти у принципі не є доходом, немає й підстав для їх відображення в 4ДФ. А чи є помилково перераховані / отримані гроші доходом підприємця?
Доходи відправника. Почнемо з відправника коштів, який помилився під час їх перерахування.
Суми, що надійшли на банківський рахунок ФОП як повернення помилково перерахованих раніше грошових коштів, до складу доходів такого підприємця не включаються
Щодо ФОП-єдиноподатників таку думку податківці висловили в консультації з БЗ 107.01.03. Головне — мати документальне підтвердження того, що ці кошти раніше були перераховані помилково.
Вважаємо, такий самий підхід можна застосовувати і до загальносистемників. Адже це власні кошти ФОП, які повертаються йому в результаті виправлення допущеної помилки. Тож до доходів підприємця вони потрапити не повинні.
У зв’язку з цим можна дійти висновку, що ФОП, який повернув помилково отриману ним суму її відправнику, не слід показувати повернення коштів у 4ДФ.
Доходи отримувача. Тепер подивимося на ситуацію із протилежного боку. Чи вважати отримані помилково і згодом повернені кошти доходом підприємця-отримувача?
Для єдиноподатників податківці в консультації з БЗ 107.01.03 стверджують, що все залежить від того, в якому періоді відбулося повернення коштів.
Якщо зарахування та повернення відбулися в одному звітному періоді, такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку. Якщо отримання коштів та повернення відбулися в різних звітних періодах, то при отриманні коштів підприємець повинен показати дохід, а при їх поверненні зробити перерахунок доходу. При цьому податківці вимагають, щоб в обох випадках було письмове пояснення надавача платіжних послуг (тобто банку) про помилкове зарахування коштів.
Щодо загальносистемників податківці в консультації з БЗ 104.04 просто зазначили, що отримана у зв’язку з помилкою відправника та повернена підприємцем сума до складу його доходів не включається. Однак, вважаємо, що якби питання було сформульовано інакше (отримання та повернення коштів відбулися в різних податкових періодах), то відповідь могла б бути аналогічною отриманій щодо єдиноподатників (див. вище).
Разом із тим звітний період для підприємців відрізняється від строків подання 4ДФ. Так, звітний період для ФОП-загальносистемників та єдиноподатників груп 1 і 2 становить рік, а для спрощенців групи 3 — квартал. У свою чергу, 4ДФ подається щомісяця. Це означає, що підприємець, який здійснив помилковий платіж, під час подання 4ДФ може ще не знати, чи повернуть йому кошти до закінчення відповідного звітного періоду і чи потраплять ці кошти до доходу його контрагента. Як же бути?
Пропонуємо такий вихід із ситуації.
Якщо помилкове перерахування та повернення коштів відбулися в одному місяці, у 4ДФ ці події показувати не потрібно
Адже в цій ситуації за підсумками звітного місяця маємо нульовий дохід.
У разі коли до кінця місяця, в якому відбулося перерахування коштів, гроші повернуті не були, безпечніше відобразити їх виплату підприємцю-одержувачу з ознакою «157». Якщо в подальшому грошові кошти будуть повернуті, покажете повернену суму з мінусом (у графі 3 розділу І 4ДФ) також з ознакою «157». Такий підхід пропонують податківці при поверненні підприємцем суми авансу, відображеної суб’єктом господарювання у 4ДФ за попередній період, у зв’язку із розірванням договору (див. БЗ 103.25).
Так ви застрахуєте себе від претензій податківців та штрафу за надання звітності з ПДФО не в повному обсязі. Нагадаємо: згідно з п. 119.1 ПКУ штраф за таке порушення становить 1020 грн, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення першого штрафу, — 2040 грн.
