Єдиноподатник отримав помилкові кошти: податкові наслідки

Коли кошти є помилковими

У цій статті не обговорюватимемо, що таке помилкові кошти та в які строки їх треба повернути (див. статтю «Помилково надійшли чужі грошові кошти: бухоблік і податок на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2025, № 18). Зазначимо лише, що строки повернення помилкових коштів важливі тільки з юридичної точки зору, а ось із точки зору оподаткування ці строки жодного значення не мають. Адже, на думку податківців, потрапляння цих сум під оподаткування ЄП залежить від інших чинників.

ЄП-дохід при помилковому отриманні коштів

Коли виникає дохід. На думку податківців, головне для оподаткування єдиним податком помилкових сум — це не факт повернення цих коштів у визначений строк, а те,

Так, у своїх роз’ясненнях контролери заявляють (див. листи ДПСУ від 03.11.2023 № 3956/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 22.12.2022 № 2317/ІПК/99-00-24-03-03-06, а також БЗ 107.01.03 та БЗ 108.01.02, яка діяла до 01.01.2022), що коли зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок платника ЄП, відбулися:

1) в одному звітному періоді, то такі кошти не включаються до доходу платника ЄП. Водночас тільки повернення коштів платником ЄП недостатньо для того, щоб не включати їх у ЄП-дохід. Адже, на думку фіскалів, для того, щоб отримані помилково кошти не потрапили в дохід, слід мати письмові підтвердження помилковості отриманих грошей. А саме у платника ЄП повинні бути письмові пояснення від установи банку / суб’єкта господарювання, що підтверджують здійснення помилкового платежу.

До відома! Якщо помилкові кошти будуть повернені в тому ж звітному періоді, що й отримані (для ФОП — платників ЄП груп 1 та 2 йдеться про календарний рік, а для ФОП та юросіб групи 3 — календарний квартал), то в доходи ці суми не потраплять, незалежно від того, відбулося таке повернення саме у відведені ЦКУ строки чи пізніше;

2) в різних звітних періодах, то платник ЄП повинен:

— врахувати помилкові кошти у склад доходу в періоді їх отримання;

— зробити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулося їх повернення. Такий перерахунок здійснюється також лише за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення надавача платіжних послуг про їх помилкове зарахування.

Із вищеописаного можемо припустити, що податківці до операцій з поверненням помилково отриманих сум застосовують ті самі правила визначення доходу з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, що й для звичайних повернень покупцям оплат (авансів, передоплат). Про ці правила читайте у статті «Повернення коштів і ФОП на ЄП: новий підхід податківців» // «Податки & бухоблік» 2024, № 90 (ср. ). Утім, є одна тонкість, про яку скажемо трохи згодом.

Зверніть увагу: вищеописаний підхід із потраплянням помилкових сум до ЄП-доходу податківці застосовують і для обрахунку граничного доходу, який дає право платнику ЄП перебувати в обраній ним групі ЄП.

Тому якщо у платника ЄП його дохід буде на межі, то, щоб отримана помилкова сума не спричинила перевищення ЄП-ліміту,

Чи можна боротися з податківцями? Із вищеописаним підходом фіскалів до оподаткування помилкових сум можна намагатися сперечатися. Адже помилково отримані кошти доходом не мають бути.

Водночас навряд податківці з цим погодяться. Адже вони для цілей ЄП традиційно наполягають на тому, що згідно з п. 292.1 ПКУ у ЄП-дохід потрапляють будь-які грошові надходження, крім тих, які названі в п. 292.11 ПКУ. А оскільки, на їх думку, у п. 292.11 ПКУ немає жодного слова про невключення до доходу помилкових платежів, то фактично залишається тільки керуватися «загальним» п.п. 5 п. 292.11 ПКУ щодо повернення коштів.

Тому, щоб не було проблем, радимо повертати помилкові кошти одразу після їх отримання. Тоді вони точно в дохід не потраплять і на право перебувати на ЄП не вплинуть.

Відображення в декларації / обліку. Якщо помилково отримані кошти були повернені протягом одного звітного періоду, то в ЄП-декларації такі помилкові зарахування та повернення свого відображення не знайдуть. Показати, що такі кошти було отримано / повернуто, слід ФОП тільки в регістрі обліку доходів / типовій формі, а юрособам — на рахунках бухобліку (отримання: Дт 311 — Кт 685, повернення: Дт 685 — Кт 311).

Якщо ж отримання та повернення помилкових коштів відбулися в різних звітних періодах, то такі суми ФОП і юрособи мають показати також у декларації з ЄП. А саме в періоді отримання помилкових коштів показуємо в декларації ЄП-дохід за цей період. А ось що стосується періоду повернення помилкових коштів, то платник ЄП має провести коригування доходу, який він раніше відобразив.

У своїх роз’ясненнях податківці просто говорять про проведення перерахунку (БЗ 107.01.07). Причому, як саме робити такий перерахунок, вони не уточнюють. Тому здається, що для цього слід просто зменшити дохід періоду, в якому повернено кошти, шляхом відображення від’ємної суми в регістрі обліку доходів / типовій формі, і ця сума автоматично зменшить дохід у ЄП-декларації.

Утім, не виключаємо, що податківці до помилково отриманих коштів при визначенні доходу застосовуватимуть ті ж правила, що й до повернення отриманих авансів. А при поверненні авансів нещодавно фіскали почали вимагати проводити перерахунок не через звітну декларацію, а шляхом подання уточнюючої декларації (див. статтю «Повернення коштів і ФОП на ЄП: новий підхід податківців» // «Податки & бухоблік» 2024, № 90). Тому не виключаємо, що, можливо, згодом вони змусять робити перерахунок при поверненні помилкових коштів через уточнення.

ЄП-дохід при поверненні коштів, які помилково перерахував сам єдиноподатник

Платник ЄП може не лише отримати помилкові кошти від інших, а й сам припуститися помилки при здійсненні перерахування. При поверненні таких коштів у нього виникає запитання:

На сьогодні податківці вважають, що якщо ФОП — платник ЄП (листи ДПСУ від 04.04.2024 № 1769/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 04.04.2024 № 1768/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК та БЗ 107.01.03) отримує назад кошти, які були списані з його рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції, то такі суми не включаються до його доходу. Пояснюють це фіскали традиційно вимогами п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, за якими в дохід не включаються повернені аванси.

Водночас при цьому вони висувають одну вимогу. Щоб такі суми не були доходами, у ФОП має бути документальне підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів, тобто мають бути, наприклад, листи-заяви про повернення коштів.

Щодо юросіб — платників ЄП подібних роз’яснень немає. Водночас, на наш погляд, підхід має бути такий самий, як і для ФОП. Адже в аналогічних ситуаціях податківці вважають, що поверненим коштам, які були раніше перераховані іншим особам, не місце в доході юрособи — платника ЄП. Такий висновок, наприклад, податківці роблять у випадку повернення юрособі — платнику ЄП сум гарантійних внесків після участі в аукціоні (БЗ 108.01.02). Водночас аргументація тут у фіскалів інша. Вони вважають, що таким сумам не місце серед доходів через те, що такі внески не є оплатою за товари (роботи, послуги).

При цьому ФОП на ЄП, які отримали назад помилкові кошти, не мають їх відображати ані в регістрі обліку доходів / типовій формі, ані в декларації. Юрособи, як і ФОП, такі суми в декларації не відображають, а ось у регістрах бухобліку отримання такої суми слід зазначити. А саме юрособі варто відобразити закриття дебіторської заборгованості (Дт 311 — Кт 377), яка виникла в момент помилкового списання коштів (Дт 377 — Кт 311).