Торгівля без термінала: проходимо між краплинками

Загальні вимоги

Вимога щодо забезпечення покупців можливістю розрахуватися не тільки готівкою, а і в безготівковій формі міститься у ч. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги*. Стосується ця вимога розрахунків як за продаж товарів, так і за надання послуг.

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

У загальному вигляді

Найпростіше виконати цю вимогу — це встановити у своїй торговій точці платіжний термінал. Це може бути як платіжний термінал у вигляді окремого агрегата (POS-термінал), так і у вигляді застосунку, встановленого на будь-який девайс (наприклад, смартфон, планшет тощо).

Зараз не будемо обговорювати усі деталі цієї вимоги (див. докладно «Платіжні термінали — 2025: загальні правила» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14), зупинимося на такому висновку: з 01.01.2025 торговці, які працюють (здійснюють розрахунки) навіть у селах, повинні будуть забезпечити покупцям можливість розрахуватися за товари / послуги не тільки в готівковій формі, а й безготівково.

Водночас деяких торговців постановою № 894*, як у минулих роках, так і у 2025 році, звільнено від використання терміналів. Про цих щасливчиків і поговоримо далі.

* Постанова КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894.

Обов’язок з’явиться з 1 січня 2026

До початку 2026 року деяких торговців, незалежно від того, на якій території вони здійснюють торгову діяльність, звільнено від необхідності забезпечувати можливість здійснення розрахунків безготівково (з використанням POS-терміналів). Їх перелік наведено в п.п. 4 п. 1 постанови № 894 (ср. ).

До цієї когорти щасливчиків потрапили:

1) ФОП на єдиному податку (ЄП) групи 1.

Причому не має значення, чим займаються ці торговці (торгують на ринку чи надають дозволені для групи 1 послуги). Вони отримують звільнення від необхідності надати клієнтам змогу здійснювати розрахунки безготівково за сам факт перебування на ЄП групи 1;

2) торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів.

Із формулювання цього звільнення може здатися, що торговець отримує звільнення від використання терміналів навіть за наявності одного торгового автомата. Втім, скоріш за все, податківці з цим не погодяться. Наприклад, вони можуть вважати, що це звільнення стосується не всієї діяльності торговця, який використовує торгові автомати, а тільки місць торгівлі, де відбувається реалізація товарів за допомогою торгових автоматів. І хоча прямо податківці про це ще не висловлювалися, але ризик такого фіскального підходу є доволі високим. Та й здоровий глузд наштовхує саме на таке тлумачення;

3) торговці, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю.

З цими торговцями, по суті, така ж ситуація, як і з попередніми. Якщо платник, скажімо, раз на рік здійснює виїзну чи виносну торгівлю, то це зовсім не означає, що його звільнено від застосування терміналів. Скоріш за все, фіскали дозволять не використовувати платіжні термінали тільки тим, у кого вся діяльність зав’язана на виїзній (виносній) торгівлі (наприклад, торговець курсує по ринках і ярмарках). Якщо ж він одночасно торгує із стаціонарних об’єктів і, крім того, здійснює виїзну (виносну) торгівлю, то без термінала можна торгувати тільки там, де він здійснює виїзну (виносну) торгівлю.

Хоча також цей нюанс податківці так і не спромоглися пояснити;

4) торговці, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Конструкція цієї норми така, що під звільнення можуть потрапити тільки ФОП і то за певних умов. Йдеться про торговців, які продають не власно (тобто самостійно) вирощену або відгодовану продукцію, а саме «власноручно» вирощену або відгодовану продукцію. Тому схоже на те, що під це звільнення потрапляють тільки ФОП, які займаються виробництвом продукції, яку продають.

Податківці розтлумачили це звільнення лише в контексті одночасного продажу власноручно виробленої продукції та продукції, придбаної в інших. Вони заявляють, що у цьому випадку торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, адже такий симбіоз, на думку фіскалів, не дає права отримати звільнення від використання терміналів у 2025 році (БЗ 109.02).

Ще раз зауважимо! Усі торговці, перелічені вище,

Тобто вільного життя лишилося вже менше року. З початку ж наступного року і цим торговцям без терміналів не обійтися.

Звільнення для бойових територій

У постанові № 894 є ще одна когорта торговців, яка може не забезпечувати можливість здійснення розрахунків безготівково (з використанням POS-терміналів). Мова йде про торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Перелік таких територій міститься у Переліку № 309*.

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Отже, торговець може не застосовувати платіжні термінали, якщо здійснює діяльність (здійснює розрахунки) у населених пунктах, які знаходяться на територіях, віднесених за Переліком № 309 до:

— територій активних бойових дій;

— територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;

— територій можливих бойових дій;

— тимчасово окупованих територій.

Причому звільнення від використання платіжних терміналів отримують такі торговці до того часу, поки, виходячи з даних Переліку № 309 (інформації з колонки 4 — крайня права), територія не втратить відповідний статус.

Після цього у торговця буде три місяці, щоб він виконав вимогу щодо забезпечення можливості здійснювати розрахунки безготівково (з використанням POS-терміналів).

Тобто

Інтернет-торгівля

У постанові № 894 інших категорій торговців, які мають право не виконувати вимогу щодо забезпечення можливості здійснювати розрахунки безготівково (з використанням POS-терміналів), крім згаданих вище, немає. Тому може здатися, що всі інші торговці мають обов’язково виконувати цю вимогу. Хоча, насправді, це не зовсім так. Навіть самі податківці (БЗ 109.02) вважають, що є ще одна когорта торговців, які можуть не виконувати цю вимогу.

Мова про суб’єктів господарювання, які працює онлайн, тобто надають послуги за допомогою інтернет-з’єднання чи продають товари в інтернет-магазині.

Коли звільнення діє. Ці суб’єкти господарювання можуть не використовувати платіжні термінали не завжди, а тільки якщо діяльність побудована таким чином, що продавець не здійснює розрахунків з покупцем / замовником у місці отримання товарів (послуг). Точно можна говорити про відсутність розрахунків у місці отримання товарів та послуг у випадку, коли послуга надається дистанційно, а товар доставляється через поштового перевізника чи іншого суб’єкта господарювання.

Адже в цьому випадку продавець точно позбавлений можливості отримувати готівку і тому розрахунки можуть проводитися лише дистанційно. А оскільки такі розрахунки для продавця можуть бути тільки безготівковими, то виходить, що

У такому разі суб’єкту господарювання не потрібен ані POS-термінал, ані програмний термінал. Крім того, у цій ситуації не є обов’язковим навіть інтернет-еквайринг. Тобто варіант, коли суб’єкт господарювання чи то в рахунку на оплату, чи то на сайті надає покупцю / замовнику реквізити свого поточного рахунку у форматі IBAN, а той за ними сплачує, є цілком прийнятним.

Коли звільнення не діє. Інша справа, коли продавець відправляє товар власним кур’єром чи видає його зі своєї торгової точки (відбувається «самовивоз») або клієнт отримує послугу офлайн. У цьому випадку може здатися, що торговцю слід виконати вимогу щодо забезпечення можливості здійснювати розрахунки безготівково (з використанням POS-терміналів). Адже у місці отримання товарів (послуг) можливе здійснення розрахунків.

На наш погляд, такі вимоги не діють для випадку, коли кур’єр тільки доставляє товар і не приймає за нього оплати, а також коли клієнт прибуває у торгову точку, щоб тільки забрати товар, який був оплачений дистанційно на сайті інтернет-магазину чи через отриманий рахунок-фактуру з даними поточного рахунку торговця в форматі ІВАN. Те ж саме стосується випадку, коли послуга була оплачена дистанційно, а потім клієнт прибуває для її отримання.

Адже в цьому разі при здійсненні фізичного контакту продавця і покупця вже не відбуватиметься розрахункова операція, а буде тільки отримання оплаченого товару. Тому вважаємо, що в такому разі вимога про безготівковий розрахунок інтернет-магазином фактично вже виконана, а тому наявність термінала тут також не повинна стояти на порядку денному.

Інша річ, якщо кур’єр не просто доставляє товар покупцеві, але і приймає оплату за нього, або у місці видачі товару чи отримання послуги відбувається приймання оплати. Тоді цілком логічно, що торговець повинен забезпечити можливість покупцеві оплатити товар платіжною карткою. Тому в такого продавця має бути обладнання, яке дає змогу покупцеві розрахуватися платіжною карткою. Деталі у «Термінал для інтернет-магазину» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14.