Всі сайти
Гарантійний платіж, що перераховує орендар орендодавцю, по своїй суті є забезпеченням виконання зобов’язань. Коли йдеться про оренду, то гарантійний платіж найчастіше на практиці (залежно від змісту договору) виступає:
(1) або як завдаток. Згідно з ч. 1 ст. 570 ЦКУ завдаток видається кредитору боржником у рахунок платежів за договором, на підтвердження зобов’язань та на забезпечення їх виконання. Тому якщо в договорі передбачено, що гарантійний платіж зараховується в оплату орендних платежів і є забезпеченням цих платежів, він у розумінні ЦКУ є завдатком за послуги оренди, що будуть надані. Якщо боржник (орендар) порушить зобов’язання, завдаток залишається у кредитора (орендодавця) як штрафна санкція;
(2) або як застава. Згідно зі ст. 573 ЦКУ заставою забезпечують вимоги, які можуть виникнути в майбутньому. Гарантійний платіж у вигляді застави у випадку настання події, для забезпечення якої він наданий (наприклад, пошкодження майна), зараховується в рахунок відшкодування збитків. Якщо ж подія, в забезпечення якої він був наданий, не настає, то кошти повертаються орендареві.
Як ми зазначили вище, якщо гарантійний платіж виступає як завдаток, то він не підлягає поверненню орендарю після закінчення договору оренди, а
зараховується в рахунок майбутніх орендних платежів (орендних платежів за останній місяць оренди). Тобто по суті є авансуванням орендних платежів (виняток — порушення умов договору)