Умови зарахування ВЗ у зменшення ПДВ-боргу
Якщо у платника наявний податковий борг з ПДВ (у тому числі розстрочений або відстрочений), то його передусім можна погасити від’ємним значенням (ВЗ), що сформовано у декларації з ПДВ (п.п. «а» п. 200.4 ПКУ, п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21*). Суму ВЗ, яка зараховується в рахунок податкового боргу, відображають у рядку 20.1 декларації з ПДВ.
Під визначення «податкового боргу» (пп. 14.1.175 і 14.1.39 ПКУ) підпадають також нараховані (і не сплачені) штрафи та пеня, включаючи штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування.
Але щоб суму ВЗ можливо було врахувати у зменшення податкового боргу з ПДВ, потрібно дотриматися низки таких умов:
1) податковий борг з ПДВ має (п.п. «а» п. 200.4 ПКУ, п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21):
— виникнути за попередні звітні (податкові) періоди і
— обліковуватися в інтегрованій картці платника (ІКП).
Тобто на дату подання ПДВ-декларації з ВЗ (в якій платник планує провести залік) податковий борг вже повинен обліковуватись в ІКП. Ба більше, податківці вимагають, аби податковий борг був наявним в ІКП станом на 1-ше число місяця, в якому подається декларація із заліком (див. роз’яснення ГУ ДПС в Івано-Франківській обл. від 12.06.2024 і ГУ ДПС у Рівненській обл. від 25.01.2024). Тому, наприклад, у декларації за березень (яка подається у квітні) можна погасити суму податкового боргу на 1-ше число місяця подання декларації з ПДВ, тобто суму податкового боргу, наявного на 1 квітня;
2) на момент отримання податківцями декларації слід мати в СЕА ПДВ відповідну суму реєстраційного ліміту (ΣНакл). Докладно про усі складові цього показника читайте в статті «Ліміт реєстрації податкових накладних» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35.
Показник ΣНакл визначають за формулою із п. 2001.3 ПКУ і зазначають у службовому (додатковому) полі рядка 19.1 декларації з ПДВ. Якщо суми регліміту на дату подання декларації не буде (буде недостатньо), то погашення податкового боргу повністю (або частково) не відбудеться. Тобто величина ВЗ, якою можна погасити ПДВ-борг, обмежена лімітом реєстрації.
Відтак, за вимогами п.п. «а» п. 200.4 ПКУ
ВЗ можна спрямувати на погашення податкового боргу суто у розмірі, що не перевищує суму ліміту реєстрації на момент отримання декларації контролюючим органом
За відсутності реєстраційного ліміту скористатися заліком не вдасться.
Більше ніяких інших умов проведення заліку ПКУ не встановлює.
Залік ПДВ-боргу і зменшення регліміту
Податківці ж уже давно і безпідставно прирівнюють суму ВЗ, використану для погашення ПДВ-боргу, до бюджетного відшкодування — вважають таку суму відшкодованою платникові в рахунок погашення податкового боргу. А тому на суму ВЗ, відображену в рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшують реєстраційний ліміт (ΣНакл) через збільшення показника ΣВідшкод. Саме таким чином налаштовано наразі програмне забезпечення СЕА ПДВ. Хоча, насправді, жодне бюджетне відшкодування тут не заявляється.
Причому регліміт зменшують одразу, щойно подана ПДВ-декларація із заповненим рядком 20.1, а не граничним строком подання декларації — за фактом погашення податкового боргу в IКП.
На наш погляд, такі дії фіскалів неправомірні. Адже
сума ВЗ, зарахована у зменшення податкового боргу відповідно до норм п.п. «а» п. 200.4 ПКУ, не є бюджетним відшкодуванням у розумінні п.п. 14.1.18 ПКУ
Тобто не є відшкодуванням ВЗ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника. Та й ніяку заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток Д3 до ПДВ-декларації), як того вимагає п. 200.7 ПКУ, платник не подає.
Попри це, фіскали стверджують, що коли підприємство самостійно не сплачує наявний податковий борг з ПДВ грошима, а здійснює його погашення за рахунок ВЗ, то сума, задекларована в рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційний ліміт (за рахунок збільшення ΣВідшкод) та вважається не інакше як відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу (див. БЗ 101.17).
Звісно, з таким свавіллям податківців можна не погоджуватися. Але щоб довести протилежне, доведеться звертатися до суду.
На сьогодні, на жаль, нам не відомі судові рішення, в яких би платник ПДВ намагався відновити реєстраційний ліміт, незаконно знятий фіскалами через зарахування ВЗ у рахунок погашення податкового боргу. Водночас є рішення, в якому згадується таке зарахування, але воно не є предметом спору (див. постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 01.12.2020 у справі № П/320/90/20). У цій справі судді розглядали визначення суми бюджетного відшкодування при заявленому (хоч і помилково) зарахуванні ВЗ у рахунок податкового боргу. Так ось — судді спираються на реєстраційний ліміт без урахування його зменшення на суму податкового боргу.
Отже, у тих ПДВ-платників, хто не хоче судової тяганини, є два шляхи:
— або змиритися з тим, що на суму ВЗ, яке задеклароване у рядку 20.1 декларації і спрямоване в рахунок зменшення податкового боргу, доведеться втратити реєстраційний ліміт;
— або не здійснювати такого зарахування, а погасити податковий борг живими грошовими коштами зі збереженням реєстраційного ліміту.
Висновки
- Наявний податковий борг з ПДВ (у тому числі розстрочений або відстрочений) передусім можна погасити від’ємним значенням, що виникло у декларації з ПДВ.
- Фіскали неправомірно списують реєстраційний ліміт на суму ВЗ, спрямованого в рахунок погашення ПДВ-боргу. Хоча такий залік не є бюджетним відшкодуванням.
