Дропшипінг та ПДВ: як не потрапити в «ризикові»

Суть дропшипінгу

Дропшипінг — це вид діяльності, при якому посередник (дропшипер) реалізує товар комітента (виробника, оптового торговця, дистриб’ютора), не маючи із цим товаром безпосереднього контакту. Товар відправляється покупцеві безпосередньо зі складу комітента, оминаючи склад посередника.

При цьому посередник оплачує товар комітентові тільки після того, як сам отримав від клієнта оплату за цей товар. Прибуток посередника формується за рахунок різниці між роздрібною вартістю продажу для клієнта та оптовою вартістю, яку він сплачує комітентові.

Оформляють дропшипінгові взаємовідносини зазвичай договором комісії. Детально про облік та оподаткування такої діяльності читайте у «Бухгалтерський та податковий облік дропшипінгу» // «Податки & бухоблік», 2024, № 71.

З огляду на особливості дропшипінгу, у продавця (дропшипера) не буде тих потужностей, які зазвичай є у звичайного продавця, який працює за договором комісії. У нього немає:

— місць зберігання товару;

— магазинів або торгових точок, через які продається товар;

— персоналу — продавців, касирів, вантажників, охоронців тощо.

Через цю відсутність податківці можуть визнати дропшипера ризиковим платником ПДВ. А це вже серйозна проблема: майже неможливо буде зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування. Більше того — у ризикову зону можуть потрапити й покупці дропшипера, бо податкова перевіряє весь ланцюг контрагентів (про наслідки ризиковості читайте у «Отримали ризиковий статус платника ПДВ: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40).

Тим дропшиперам, які отримали ризиковий статус, доведеться його знімати. Спочатку потрібно буде подавати фіскалам повідомлення і документи, які підтверджують реальність діяльності дропшипера (як це зробити, читайте у «Як позбутися ризикового ПДВ-статусу?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40). А якщо податківці відмовлять у знятті ризиковості, то доведеться долучати важку артилерію: оскаржувати їх рішення в адміністративному («Крок за кроком: як адміністративно оскаржити рішення про ризиковість ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40) чи в судовому порядку («Податківці не виводять з ризикових: йдемо до суду» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40).

Але щоб не довелося морочитися, варто ще до початку торгівлі на умовах дропшипінгу убезпечити себе від ризиковості.

Чому можлива ризиковість

Щоб зрозуміти, як себе захистити від отримання ризикового статусу, платнику ПДВ потрібно чітко розуміти, чому дропшиперу можуть надати такий статус.

* Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабміну від 11.12.2019 № 1165.

До відома! Дропшипер може отримати ризиковий статус і за одним із інших 7 критеріїв. Але в цьому випадку такий статус не пов’язаний саме зі специфікою здійснення дропшипінгу. Тому далі говоритимемо тільки про ризиковість дропшипера за критерієм 8.

Нагадаємо, що за критерієм 8 ризиковість надають платнику ПДВ, якщо в податківців наявна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК

Причому якщо податківці надають ризиковість за цим критерієм, то вони мають брати до уваги не будь-яку відому їм податкову інформацію, а тільки ту, яка згадана у Довіднику кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, затвердженому наказом ДПСУ від 11.01.2023 № 17. Деталі шукайте у «Перелік операцій для включення в ризикові платники уточнили» // «Податки & бухоблік», 2025, № 21.

Якщо платнику ПДВ присвоїли ризиковий статус за критерієм 8, то у рішенні податківці обов’язково мають вказати код податкової інформації, через яку його визнали ризиковим. Якщо проаналізувати коди із Довідника і специфіку дропшипінгу, то ризиковість можуть надати через код «03» — постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об’єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

При цьому відсутнє придбання послуг з оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг з оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг з оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо.

І хоча із коду 03 здається, що він стосується саме виробників товарів, але ним з успіхом можуть користуватися податківці і у випадку з дропшипінгом. Адже зазвичай податківці, приймаючи рішення про присвоєння ризикового статусу, не завжди придивляються до КВЕД, якими займається платник ПДВ.

А оскільки у дропшипера не буде об’єктів оподаткування (складів для зберігання товарів, власної чи орендованої техніки, потрібної для доставки товару, адже все це лягає на плечі комітента, тощо), про які податківці дізнаються із звітності чи ф. № 20-ОПП, то надання ризикового статусу дропшиперу, спираючись саме на критерій 8 і код 03, є достатньо реальним.

Отже, причини надання ризикового статусу нам зрозумілі. Тепер перейдемо до того, як не допустити цього.

Як не допустити ризиковості

Щоб податківці не присвоїли дропшиперу ризиковий статус за критерієм 8 (код 03), він, за логікою, мав би:

— обзавестися (придбати чи орендувати) об’єктами оподаткування (технікою та приміщеннями), за допомогою яких можна зберігати / доставляти товар, що продається;

— повідомити податківців про те, що у нього є необхідна матеріально-технічна база, шляхом подання ф. № 20-ОПП та податкової звітності.

Але дропшиперу, який тільки шукає покупців і фізично не має справу з товаром, всі ці об’єкти не потрібні. Тому дропшиперу доведеться йти іншим шляхом, а саме зіграти на випередження.

Йому варто,

Подавши таку Таблицю, дропшипер вб’є одним пострілом декількох зайців:

1) проінформує фіскалів про специфіку своєї діяльності. А саме повідомить, що він не є виробником, а є простим комісіонером-дропшипером, який здійснює діяльність не так з перепродажу товарів, як із пошуку клієнтів та ринку збуту. А тому для здійснення такої діяльності йому не потрібні ні склади, ні техніка для переміщення товару.

Щоб це було зрозуміло, дропшипер має не тільки чітко це описати в поясненні до Таблиці, а й вказати, що склади та техніка для перевезення товарів йому не потрібна через договори із комітентами. Можна у поясненні просто навести умови таких договорів або навіть надати копії самих договорів.

Крім того, він має в Таблиці даних вказати інформацію не тільки про товари, які продає на умовах дропшипінгу (код їх УКТ ЗЕД на вході і виході), а ще й дані про саму послугу, яку надає, а саме комісійну / посередницьку послугу, якщо він працює за комісійною схемою (код ДКПП такої діяльності). Адже він у цьому випадку складає не тільки ПН на продаж товару, а й ПН на комітента про постачання посередницької послуги;

2) отримає право на безумовну реєстрацію ПН, яке дає врахована Таблиця даних (за умови, що відносно платника немає діючого рішення про включення його в число ризикових платників) (п.п. 4 п. 3 Порядку № 1165).

Звичайно, Таблиця даних не гарантує, що податківці не включать дропшипера до ризикових платників. Вона тільки може проінформувати фіскалів про специфіку його діяльності і тим самим дати їм уявлення, чому його не можна відносити до ризикових за кодом 03 із критерію 8.

Водночас якщо цього буде недостатньо і дропшиперу все одно присвоять ризиковий статус, то тоді йому потрібно буде виводити себе з ризикових платників.

Для цього йому слід подати комісії регіонального рівня антиризиковий пакет документів (п. 6 Порядку № 1165), який включає:

1) інформацію (пояснення) про діяльність ПДВ-платника у вигляді Повідомлення про подання інформації (код J/F1314901). У цьому Повідомленні слід дропшиперу описати ту ж саму інформацію про свою діяльність, яку він вказував у поясненні, що подавав разом із Таблицею даних;

2) копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості (код J/F1360102). Серед таких документів мають бути:

— договори комісії;

— первинні документи про надані послуги комітенту (звіт комісіонера) і про рух товарів від комісіонера до покупця (якщо в ланцюжку постачання фіругуватиме дропшипер);

— розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

— інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, виходячи зі специфіки діяльності дропшипера.

Детально про скасування ризикового статусу читайте у «Як позбутися ризикового ПДВ-статусу?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40, а про те, як, перебуваючи у ризиковому статусі, розблокувати ПН, — у «Чи можна розблокувати податкову накладну, маючи ризиковий статус?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 40.