Новини та події

У цьому номері темі ПДВ присвячена не одна публікація. Поки що ж до вашої уваги нове Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130 (далі — Положення).

Що воно нам із вами принесло? Чітко встановлені «правила гри» для платників податку, які станом на 31.05.2014 р. мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території АРК або м. Севастополя.

Отож, для таких платників:

— з 01.06.2014 р. анульована реєстрація осіб як платників ПДВ;

— відновлення їх реєстрації як платників ПДВ (у тому числі суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ) проводять після евакуації особи на іншу територію України згідно зі ст. 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII. Також зареєструватися у звичайному порядку вдасться після завершення строку тимчасової окупації.

А що ж «звичайні» платники? Якщо вони внесені до реєстру платників ПДВ до набрання чинності Положенням, обов’язковій перереєстрації такі платники не підлягають.

До речі, документ набрав чинності 19.11.2014 р.

Ви здивуєтесь, але наказ Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 14.11.2014 р. № 1127 також набрав чинності з цієї ж дати (19.11.2014 р.). Та й «дата випуску» документа, якщо помітили, співпадає з наказом із матеріалу вище. То у чому ж полягають зміни?

Заслуговує на вашу увагу положення про багатосторонню угоду про розподіл продукції. Якщо вона передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників ПДВ за угодою, то податкові номери інвесторам за такою угодою контролюючі органи надають за основним місцем обліку інвесторів. Підставою для цього є отримане від оператора рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників ПДВ за такою угодою.

Крім того, «постраждав» порядок зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах. Положення, що стосувалися Реєстру самозайнятих осіб, також відійшли в небуття.

Такі-от новини.

Йдеться про штрафи та/або пеню, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення АТО. Поширюється ж така «пільга» на громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 р. з населених пунктів, де проводилася АТО. Те саме стосується юридичних осіб та ФО-П, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на цій території. Перелік таких населених пунктів має бути визначений у затвердженому КМУ переліку (про проблеми, що виникли при цьому, ви дізнаєтесь із наступного матеріалу).

НБУ наголошує на необхідності суворого і безумовного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII, яким і було встановлене згадане правило. До речі, детальніше із цим Законом ви мали можливість «познайомитися», ще коли читали минулий інформаційно-аналітичний номер видання («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 21 (93), с. 5).

Водночас НБУ повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників «адекватних заходів впливу». Про це регулятор повідомив у листі від 27.10.2014 р. № 18-112/62138.

Тож треба сподіватися на «гуманність» банків, але є одне «але»…

Розпорядженню КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» від 30.10.2014 р. № 1053-р судилося проіснувати менше тижня: 30.10.2014 р. воно набрало чинності, після чого вже 05.11.2014 р. його дію зупинили. Для цього видали інше розпорядження (від 05.11.2014 р. № 1079-р).

І як тепер, скажіть, тим самим банкам виконувати вимоги законодавства про відміну штрафів та пені, якщо формально переліку населених пунктів, що входять до зони АТО, на сьогодні просто немає?

Сподіваємося, що така «зупинка» тимчасова і невдовзі перелік знову набере чинності. Інакше і без того скривджені переселенці матимуть додатковий «тягар».

Із початку минулого місяця чинним є наказ Мінфіну від 08.10.2014 р. № 1016, яким затверджено:

— форму інформації про обсяги відшкодування ПДВ з державного бюджету (далі — інформація);
— Порядок формування і оприлюднення податкової інформації, пов’язаної з відшкодуванням ПДВ з державного бюджету (далі — Порядок).

Інформацію відповідно до п. 2 Порядку складають з урахуванням строків проведення такого відшкодування, визначених ст. 200 ПК, та у розрізі платників податку. Формує таку інформацію ДФСУ. При цьому оприлюднити її фіскали повинні не пізніше 10 робочого дня, що настає за останнім днем звітного місяця. Оприлюднюють же таку інформацію на офіційному веб-сайті служби.

При цьому інформація складається з:

— залишку сум вимог на відшкодування на початок періоду (року) (активних до відшкодування);

— відшкодованого податку, виплаченого у грошовій формі, у тому числі автоматичного відшкодування;

— зарахованих сум податку, заявлених на рахунки платників, у зменшення податкових зобов’язань;

— відхилених вимог на відшкодування, заявлених на поточний рахунок;

— нових вимог на відшкодування податку на рахунок платника у банку;

— залишку сум вимог на відшкодування податку на кінець періоду (активних до відшкодування), у тому числі неврегульованих вимог на відшкодування ПДВ, які було подано раніше ніж за 74 дні до завершення періоду.

Як бачите, віднедавна правила відшкодування ПДВ стали більш прозорими, ніж раніше.

Точніше, після запровадження добровільного використання. Так-от, деякі актуальні аспекти «життя без печаток» роз'яснив Мін’юст (лист від 14.08.2014 р. № 6820-0-4-14/8.1). Зокрема, в ньому ви зможете знайти відповіді на такі запитання:

— чи дійсно, якщо сторони прописали у договорі, що він обов’язково повинен скріплюватися печатками, але договір печатками так і не скріпили, то визнати його недійсним буде не можна?

— якщо прийнятим до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII підзаконним актом передбачено проставлення печатки, але норми цього Закону передбачають необов’язковість застосування печатки, то чи обов’язково застосовувати печатку у такому випадку?

— чи дійсно порядок знищення печаток не встановлений, тому суб’єкт господарювання може визначити його на власний розсуд?

Основний висновок із листа — підприємство самостійно визначає порядок організації своєї діяльності, тому при вирішенні питання подальшого використання печаток, на думку Мін’юсту, слід керуватися:

— статутом, що є основним документом, який регулює діяльність юридичної особи,

— внутрішніми документами юридичної особи, що відповідно до компетенції прийняті органами управління юридичної особи.

У постанові НБУ «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» від 03.11.2014 р. № 699 регулятор звернув свій погляд на ВЕЗ «Крим». Про нюанси співробітництва із кримським «елементом» ви могли дізнатися в минулому інформаційно-аналітичному номері видання («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 21 (93), с. 19).

У цій постанові НБУ нагадав основні законодавчі вимоги щодо здійснення розрахунків із кримчанами. Варте вашої уваги також те, що Нацбанк наказав банкам України зупинити здійснення операцій за відкритими до 27.09.2014 р. рахунками юридичних осіб з місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» та вжити заходів щодо закриття таких рахунків.

Так ті з вас, хто користувався довіреностями на одержання цінностей, зможуть сказати в новому році. Чому так? Це стало можливим завдяки наказу Мінфіну «Про внесення зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та від 24 березня 2000 року № 61» від 30.09.2014 р. № 987. Як ви, напевно, здогадалися, наказ набере чинності 01.01.2015 р.

У зв'язку з цим із цієї дати втратять чинність такі накази Мінфіну:

— «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», від 16.05.96 р. № 99;

— «Про затвердження Порядку ведення консолідованого бухгалтерського обліку промислово-фінансовими групами» від 24.03.2000 р. № 61.

І що ж тоді? Як бути без довіреностей? Відповідь на це запитання дає той самий наказ. Далі цитуємо: «Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або ФО-П одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші ТМЦ згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи
тощо».

Таке положення внесуть до п. 2.5 гл. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88.

Хоча відповідну Інструкцію і відмінять, але все одно підприємству від довіреностей або їх замінників нікуди не дітися, бо це вже усталена та досить зручна практика.

Ідентифікація клієнта — ось основне нововведення, яке внесла постанова Правління НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 р. № 705. Електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача. При цьому така ідентифікація може здійснюватися за реквізитами електронного платіжного засобу, нанесеними на нього в графічному та електронному вигляді.

Інший момент, вартий вашої уваги, — зміна строку повідомлення банком клієнта про зміни до правил користування електронним платіжним
засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу. Віднедавна регулятор зобов’язав банки надсилати користувачу повідомлення про такі зміни не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої їх застосовуватимуть.

Не те щоб забрав у багатих, а віддав бідним, але відновив справедливість (що також немаловажно). Із чого розпочалася ця заплутана історія? Із видачі НБУ зухвалого роз'яснення (мовляв, для виплати процентів на суми інвалютних вкладних (депозитних), поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів* банку доводиться купувати іноземну валюту. Тому, будьте ласкаві, платіть пенсійний збір.

«Нічого подібного», — апелював Мінфін (див. лист від 07.11.2014 р. № 31-11150-16-10/28351). Чим Міністерство аргументує свою позицію? Пунктом 164.4 ПК, відповідно до якого під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховують у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Таким чином, під час утримання ПДФО з суми нарахованих в іноземній валюті процентів уповноважений банк не здійснює операції купівлі іноземної валюти.

Підтримуємо обома руками! Розуміємо, бюджет треба наповнювати, але й надто нахабніти при цьому не варто.

Принаймні тим із вас, керівництво кого прийме рішення скористатися розпорядженням КМУ «Про перенесення робочих днів у 2015 році» від 12.11.2014 р. № 1084-р. Отож, які «перестановки» радить зробити КМУ? Робочі
дні з:

— п’ятниці 2 січня перенести на суботу 17 січня;

— четверга 8 січня — на суботу 31 січня;

— п’ятниці 9 січня — на суботу 14 лютого.

Такі «поради» стосуються працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. У той же час працівники органів ПФУ, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банків керуватися ними не повинні.

Цікаво, чи випаде ще коли-небудь комусь із вас попрацювати в суботу у День Святого Валентина? Як бачите, серед кабмінівців закоханих людей, на жаль, виявлено не було. Інше питання: чи варта різдвяна «відпустка» (з 7 січня по 11-те включно) таких жертв?

Нічого дивного. Судіть самі: приріст індексу споживчих цін, знецінення обмінного курсу гривні відносно долара США, тенденція до погіршення основних макроекономічних показників, відтік депозитних коштів з банків та підвищення попиту на іноземну валюту. Це далеко не повний перелік того, зважаючи на що НБУ пішов на чергове підвищення облікової
ставки.

Новий її розмір, увага, діє з 13.11.2014 р. Закріплено це постановою Правління НБУ «Про регулювання грошово-кредитного ринку» від 12.11.2014 р. № 719.

До того, нагадаємо, діяла ставка у розмірі 12,5 %. Їй удалося проіснувати з 17.07.2014 р. до 12.11.2014 р.

Сподіваємося, що це підвищення стане останнім, адже й так значення показника сягнуло небувалих висот.