Спочатку давайте розберемося, що й до чого. Останнім часом змін із ПДВ так багато, що голова йде обертом. У цій статті ми пропонуємо вам розглянути три нові документи (з урахуванням додатків до них). У наступній таблиці ви можете знайти перелік наказів Мінфіну, завдяки яким стали можливими оновлення.
| Наказ Мінфіну | Затверджені ним форми та порядки | Наказ Міндоходів, що втратив чинність |
| Наказ № 957 | Податкова накладна, що діятиме з 01.12.2014 р. до 31.12.2014 р.; Порядок заповнення податкової накладної | Наказ № 10 |
| Наказ № 958 | Реєстр виданих та отриманих податкових накладних; Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних | Наказ № 708 |
| Наказ № 1129 | Податкова накладна, що діятиме з 01.01.2015 р. | Змінює наказ № 957 |
Далі, з вашого дозволу, коротко «пройдемося» по основних нововведеннях.
«Груднева» податкова накладна
Навіщо було її змінювати? Той, хто стикається у своїй діяльності з медикаментами, чудово розуміє. Справа в тому, що нова ставка оподаткування (7 %) з'явилася, а відповідної графи для неї ані в податковій накладній, ані в розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, досі не було. Але тепер проблема вирішена! У формі, затвердженій наказом № 957, стало на одну графу більше. У попередній версії документа не було графи «ставка 7 %» (їй присвоєно № 9). Вона розшифровує дані щодо обсягів постачання (бази оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за різними ставками. Тобто у цій графі треба наводити значення бази оподаткування товарів/послуг, які підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7 %.
Та не податковою накладною єдиною! У додатках до неї ви також знайдете зміни.
Так, у додатку 1 до податкової накладної з'явилася шапка, подібна до тієї, яка є в «основного» документа. Щоправда, вона дещо «скорочена». У ній усього 2 комірки:
— Оригінал (видається покупцю);
— Копія (залишається у продавця).
Зверніть увагу: поміткою «Х» при цьому потрібно виділити непотрібне значення. Дещо дивно, адже як при заповненні податкової накладної, так і під час складання розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до неї застосовують протилежний підхід, (тобто відмічають потрібне значення). Благо, проіснує ця «шапка» недовго: вже з 01.01.2015 р. їй судилося зникнути.
Не оминули зміни і згаданий розрахунок. У ньому з'явилася графа «оподатковуються за ставкою 7 %» (№ 11), що розшифровує показник «Підлягають коригуванню обсяги без урахування ПДВ».
Нагадаємо: з нового року складати податкові накладні доведеться виключно в електронному вигляді. Щоправда, постанові КМУ «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» від 16.10.2014 р. № 569 (завдяки якій це стало можливим) присвячений інший матеріал цього випуску (с. 18).
Але й ми маємо вам що сказати на цю тему.
Податкова накладна — 2015
Точніше, не ми, а ДФСУ. Ще не встиг набрати чинності наказ № 957, як у прискореному порядку прийняли наказ № 1129.
На що ж спрямовані «новорічні» зміни? Основна їх мета — приведення форми податкової накладної та Порядку № 957 у відповідність до вимог ПК з урахуванням змін, унесених:
— Законом № 1621. Він «підкоригував» ст. 201 ПК, завдяки чому з 01.01.2015 р. абсолютно всі податкові накладні та розрахунки коригування до них підлягатимуть обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, саме завдяки цьому Закону податкові накладні, починаючи з указаної дати, складатимуть виключно в електронній формі. До речі, йому був присвячений окремий матеріал на сторінках газети («Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 17 (89), с. 10);
— Законом № 1690. Він установив правила складання податкових накладних у відносинах «оператор — інвестор» за багатосторонньою угодою про розподіл продукції та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як саме Мінфін втілив у життя ці законодавчі вимоги?
У податковій накладній змінять шапку, після чого вона складатиметься із комірок:
— «Складається оператором інвестору за багатосторонньою угодою про розподіл продукції»;
— «Не видається покупцю (тип причини)».
Графа 5 «Одиниця виміру товару/послуги» податкової накладної з 01.01.2015 р. буде розділена на дві:
— «Умовне позначення (українське)» (графа 5.1);
— «Код» (графа 5.2).
Те саме чекає і на обидва додатки до податкової накладної. От тільки «шапка» розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної міститиме на одну комірку більше («Підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем»). А додаток 1 взагалі буде «голомозим» (тобто без шапки).
От тільки виникає запитання до Мінфіну, чому такі зміни не можна було врахувати в наказі № 957 одразу? Тим паче, що Закон № 1621 діє з 03.08.2014 р., а Закон № 1690 — з 08.11.2014 р.
Якщо є зміни до форми податкової накладної (та додатків до неї), то не обійдеться без них і Порядок заповнення податкової накладної. Таким нововведенням присвячений наступний розділ статті.
Порядок № 957
У першу чергу до вашої уваги зміни, пов'язані з оновленням форм податкової накладної та додатків до неї. Так, абз. 1 п. 13 Порядку № 957 викладений у такій редакції: «Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 — 11)».
Щоправда, таке правило не поширюється на операцію з постачання товарів/послуг, до якої одночасно застосовують як нульову ставку, так і основну та/або ставку 7 %. У такому разі можна складати одну податкову накладну, у якій заповнюють відповідні графи. Наприклад, графи 9 та 10 легко та цілком легітимно зможуть співіснувати в одній податковій накладній.
Операції, які оподатковують за нульовою, основною ставкою або ставкою 7 %, відображають при цьому в окремих рядках податкової накладної. Тобто недопустимим є заповнення в одному рядку одночасно граф 8 — 11.
На цьому зміни в Порядку № 957 (порівняно з наказом № 10), пов'язані зі ставкою 7 %, скінчилися. Звісно, якщо не рахувати алгоритму заповнення графи 9 податкової накладної та графи 11 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників. Він з'явився у зв'язку із появою нових граф. Але на цьому зміни до Порядку № 957 не закінчуються! «Під шумок» Мінфін уніс також інші нововведення.
Зокрема, заслуговують вашої уваги деякі зміни до умовних ІПН. Із новим порядком заповнення цього реквізиту податкової накладної допоможе розібратися наступна таблиця.
| № | Операція | умовний ІПН | рядок «Особа (платник податку) — покупець»/ «Особа (платник податку) — ПРОДАВЕЦЬ» | рядок «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця»/ «Місцезнаходження (податкова адреса) ПРОДАВЕЦЯ» |
| 1 | Постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, або складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій | 400000000000/ 100000000000 | Неплатник | Залишається незаповненим* |
| * Див. п. 11 Порядку № 957, роз’яснення в підкатегорії 101.19 ЗІР | ||||
| 2 | Постачання на експорт | 300000000000 | Найменування (П. І. Б.) нерезидента | Країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент) |
| 3 | Отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України | 300000000000/ 500000000000 | Країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент) | |
| 4 | Отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України у разі, якщо такі послуги: а) не призначені для використання у господарській діяльності; б) придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України; в) мають місце постачання, яке визначають відповідно до п. 186.3 ПК | 200000000000 | ||
Такий порядок прописаний у п. 11 Порядку № 957. Зверніть увагу: при цьому представники Мінфіну зазначили, що у випадках, коли цей пункт не визначає порядок заповнення окремих рядків заголовної частини податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, такі рядки не заповнюють. Тобто нулі, прочерки та інші знаки чи символи проставляти не потрібно!
Крім того, відтепер чітко встановлено, що в разі постачання товарів/послуг філії (структурному підрозділу) платника податку при складанні податкової накладної у графі «Покупець» зазначають:
— найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ;
— найменування такої філії (структурного підрозділу), яка фактично є стороною договору (від імені головного підприємства (покупця).
Такий порядок дій прописаний у п. 1 Порядку № 957. Насправді до цього діяло таке ж правило. Щоправда, його представники ДФСУ могли підкріпити лише власними висновками, розміщеними в ЗІР (підкатегорія 101.19).
Іще одне важливе уточнення до правил складання податкових накладних. Відтепер Порядок № 957 містить правила заповнення розділу III та графи 12 податкової накладної для випадків постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачене міжнародними договорами (угодами). Так як же їх заповнити? Достатньо зробити помітку «Без ПДВ» з обов’язковим посиланням на відповідний міжнародний договір (угоду). Раніше ж подібні правила були прямо визначені лише для постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачено ст. 197 ПК або підрозд. 2 розд. XX ПК.
Тільки от яка біда: розробники нової форми податкової накладної у графі 12 поставили позначку «Х». Тому як зробити там помітку «Без ПДВ», поки що не зовсім зрозуміло.
При заповненні графи 5 податкової накладної більше не застосовують таку одиницю виміру, як «грн.». Це випливає з п. 14 Порядку № 957 та є, на нашу думку, досить логічним кроком.
Ще одне важливе запитання: чи потрібно, як і раніше, скріплювати податкові накладні своїми печатками? Чому воно виникло? Адже з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2014 р. № 1206-VII застосування печаток стало добровільним. «Відреагував» на законодавчі нововведення і Мінфін, внісши до п. 18 Порядку № 957 відповідні положення. Отож, відтепер лише в разі наявності печатки платника податку — продавця:
— нею скріплюють усі примірники податкової накладної;
— нею скріплюють податкові накладні, складені філією чи іншим структурним підрозділом платника податку.
Зверніть увагу на ще одну «поправку» від Мінфіну. Стосується вона випадків, коли при здійсненні контрольованих операцій звичайна ціна перевищує фактичну. Нагадаємо: в такому випадку продавець складає дві податкові накладні.
Так от, у тих рядках накладної, складеної на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, що відведені для заповнення даних покупця, продавець зазначає власні дані.
Далі — про зміни, внесені до Порядку № 957 наказом № 1129. Та якщо ви думаєте, що всі вони «новорічні», то дещо помиляєтеся. Деякі з них уже діють.
Зміни, внесені наказом № 1129, що діють з 01.12.2014 р.
Стосуються вони учасників багатосторонньої угоди про розподіл продукції. Зокрема, визначено, що при виконанні такої угоди за участю кількох інвесторів податкову накладну можуть складати як оператор, так і інвестори. Звісно, якщо всі інвестори зареєстровані платниками ПДВ.
Крім того, у п. 10 Порядку № 957 з'явився порядок заповнення окремих рядків та граф податкової накладної у разі оформлення операцій із постачання інвестору товарів/послуг у межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції. Отож:
— у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають найменування оператора такої угоди та найменування інвестора, який фактично є від імені оператора стороною договору;
— у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» — дані оператора такої угоди;
— у графі «Вид цивільно-правового договору» — вид, дата та номер договору, на підставі якого здійснено таке постачання.
Має свої особливості і складання податкової накладної оператором інвестору в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції відповідно до п.п. «а» п. 337.4 ПК. Так,
— у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних продавця, оператор зазначає власні дані;
— у рядках, відведених для заповнення даних покупця, — дані інвестора;
— у графі «Вид цивільно-правового договору» — «Угода про розподіл продукції», дату та номер такої угоди.
Зверніть увагу: графи 4 — 12 у такій податковій накладній не заповнюють. А от у графі 3 зазначають «розподіл сум податкового кредиту за багатосторонньою угодою про розподіл продукції».
Зміни, внесені наказом № 1129, що наберуть чинності з 01.01.2015 р.
Взагалі-то, цим наказом починаючи з 01.01.2015 р. Порядок № 957 буде викладений у новій редакції. Тож чи такий страшний чорт, як його малюють?
Позбавлені права складати податкові накладні суб’єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка передбачає нарахування ПДВ за ставкою 0 %, з нового року отримають такий привілей.
Крім того, всі податкові накладні з 01.01.2015 р. підлягатимуть реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому КМУ.
Платник податку матиме право зареєструвати податкову накладну (як і розрахунок коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у п. 2001.3 ПК та п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569. Детальніше про це — в статті на с. 18.
У зв'язку з тим, що з нового року в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструватимуть абсолютно всі податкові накладні, у першій частині порядкового номера кожної з них зазначатимуть цифровий номер, який відповідатиме послідовному номеру складеної платником податкової накладної протягом певного періоду. При цьому облік (нумерацію) складених податкових накладних платники ПДВ вестимуть у довільних формі та порядку.
Але, увага, не допускається складання за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.
Нагадаємо, платники ПДВ складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у другій частині порядкового номера податкової накладної код відповідної діяльності. Так от, з нового року зникне код «4». Зараз його зазначають переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПК за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), спрямовують суми ПДВ до спеціального фонду державного бюджету та на спеціальний рахунок. Справа в тому, що для згаданих підприємств у 2015 році не буде передбачено такого обов'язку.
Раніше було визначено, що заява зі скаргою на постачальника є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. З 01.01.2015 р. така «розкіш» зникне з Порядку № 957.
Податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пп. 12, 13, 20 Порядку № 957 (у редакції, що діятиме у 2015 року), реєструватимуть у Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас їх, як і зараз, не видаватимуть отримувачу (покупцю) товарів/послуг. При цьому у верхній лівій частині такої податкової накладної варто буде робити відповідну помітку «X» та зазначати тип причини. Увага, з'являться нові типи причин:
15 — Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання;
16 — Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання.
Також чітко прописані правила, яка сторона і в яких випадках зобов'язана реєструвати розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Їх ви зможете знайти в п. 22 Порядку № 957.
На цьому все. Принаймні, щодо змін до Порядку № 957. Але це не все, що ми маємо вам розповісти!
реєстр виданих та отриманих податкових накладних
Реєстр також зазнав змін (спробуйте здогадатися, яких саме!). Не дивно, що «медикаментозні» нововведення торкнулися й реєстру (саме так ми, з вашого дозволу, далі величатимемо цей документ).
Отож, в оновленому реєстрі з'явилися такі нові графи:
а) у розділі І «Видані податкові накладні»:
— графи 10 та 11, в яких відображають обсяг постачання товарів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 7 %. При цьому в графі 10 наводять базу оподаткування, а в графі 11 — суму ПДВ;
— графи 13 та 14, в яких наводять суми постачання товарів/послуг та послуг, наданих нерезидентом на митній території України, які звільнені від оподаткування та які не є об'єктом оподаткування відповідно. Раніше такі дані відображали згорнуто (у графі 11);
б) у розділі ІІ «Отримані податкові накладні»:
— графа 9 «Частка, що використовується в оподатковуваних операціях». У ній, як свідчить п. 2 розд. ІV Порядку № 958, доведеться зазначати частку використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами та необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями;
— графи 12 та 13, в яких потрібно відображати суми придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), ввезення на митну територію України товарів, придбання послуг, включаючи одержання послуг від нерезидента з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які використовуються в оподатковуваних операціях, котрі підлягають оподаткуванню за ставкою 7 %. При цьому в графі 12 необхідно вказувати вартість без ПДВ, у той час як у графі 13 — суму ПДВ;
— графи 16 та 17, призначені для внесення в них інформації про придбання товарів/послуг для здійснення операцій, які звільнені від оподаткування, а також такі, що не є об’єктами оподаткування. При цьому суми придбання (виготовлення, будівництво, спорудження), ввезення на митну територію України товарів, придбання послуг, включаючи одержання послуг від нерезидента з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення таких операцій відображають двома сумами. Перша — вартість без ПДВ (графа 16), а друга — нарахована/сплачена сума ПДВ, яка не включається до податкового кредиту з ПДВ (графа 17).
До речі, в «шапці» документа зникло службове поле «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість» (О6). Чесно кажучи, дивно, що воно потрапило навіть до старої версії документа.
Якщо змінився реєстр — нікуди не подітися і від змін до Порядку його ведення. Про них — далі.
Порядок № 958
Оглянемо зміни, внесені до розд. ІІІ Порядку № 958 (порівняно з наказом № 708). Цей розділ регулює порядок заповнення розділу I реєстру. Відтепер чітко визначено, що у разі якщо платник податку виписує податкову накладну, де у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляє умовний ІПН, то й при заповненні графи 6 також необхідно проставляти цей умовний ІПН.
Але ще більше «постраждав» розд. ІV Порядку № 958 (у тому сенсі, що змін до нього, порівняно із попередником, було трохи більше). Цей розділ, нагадаємо, встановлює порядок заповнення розділу II реєстру.
Зокрема, тепер безпосередньо у Порядку № 958 прописані правила, якими при складанні реєстру мають керуватися платники, які застосовують касовий метод податкового обліку. Так от, вони зобов'язані:
— заносити до реєстру податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкової накладної у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації. При цьому в разі отримання часткової компенсації до реєстру слід заносити показники податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної у розмірі отриманої частки компенсації з пропорційним вирахуванням суми податку. Сумарні показники записів такої податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної не повинні перевищувати їх загальні показники;
— додавати до позначення виду документа (у графі 5 розділу II реєстру) літеру «К». Наприклад, ПНПК — паперова податкова накладна, за якою суми податку включають до податкового кредиту у звітному періоді, на який припадає фактична дата компенсації.
Ще одне нововведення від Мінфіну — нова підстава для складання бухгалтерської довідки. Так, відтепер безпосередньо у Порядку № 958 визначено, що такий документ доведеться складати й у разі, якщо при здійсненні контрольованих операцій обсяг постачання за звичайною ціною менше, ніж обсяг постачання за фактичною ціною. Відповідне коригування (зменшення) податкового кредиту в такому разі відображають у рядку 16.7 податкової декларації з ПДВ. У складеній бухгалтерській довідці на контрольовану операцію обов’язково доведеться зазначати номер та дату податкової накладної; номенклатуру товарів/послуг; фактичну та звичайну ціну придбання таких товарів/послуг; суму коригування (зменшення) податкового кредиту.
А як же правильно перенести дані такої бухгалтерської довідки до реєстру? Відповіді ви зможете знайти безпосередньо у Порядку № 958. Отож, зазначену бухгалтерську довідку слід заповнювати таким чином:
— у графі 2 відобразити дату складання бухгалтерської довідки;
— у графах 3, 4, 6, 7 — відповідно дату складання, порядковий номер податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), найменування та ІПН постачальника, який її склав;
— у графі 5 — вид документа БО, до якого додають позначення виду документа, яким підтверджують здійснення контрольованої операції з постачання, та літери «КО». Наприклад, БОПНЕКО — на підставі електронної податкової накладної.
При цьому суми у графах 10, 11, або графах 12, 13, або графах 14, 15 зазначають зі знаком «-».
Сподіваємося, ви змогли знайти відповіді на запитання, що вас цікавили!
використані документи та скорочення
ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.
Закон № 1690 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності» від 07.10.2014 р. № 1690-VII.
Наказ № 10 — наказ Міндоходів «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 14.01.2014 р. № 10 (втратив чинність).
Наказ № 708 — наказ Міндоходів «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» від 25.11.2013 р. № 708 (втратив чинність).
Наказ № 957 — наказ Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 22.09.2014 р. № 957.
Наказ № 958 — наказ Мінфіну «Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» від 22.09.2014 р. № 958.
Наказ № 1129 — наказ Мінфіну «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957» від 14.11.2014 р. № 1129.
Порядок № 957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957.
Порядок № 958 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 958.
ДФСУ — Державна фіскальна служба України.
ЗІР — загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, розміщений на офіційному сайті ДФСУ (http://zir.minrd.gov.ua).
ІПН — індивідуальний податковий номер.
