Теми статей
Обрати теми

Лікарняний збігся із днем звільнення: як його оплатити і стягнути податки та внески

Гуль Тетяна, експерт з питань оплати праці (e-mail: t.gul@id.factor.ua)
Працівниця вирішила звільнитися за власним бажанням 22 вересня 2014 року. Заяву про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП вона подала 08.09.2014 р. (за 2 тижні до бажаної дати звільнення). Із 11.09.2014 р. по 24.09.2014 р. ця працівниця перебувала на лікарняному. Оскільки минуло 14 днів, відведених на відробіток, 22.09.2014 р. видано наказ на звільнення з цієї дати (працівниця заяву не відкликала). Чи оплачувати лікарняний за 23 і 24 вересня в такій ситуації? Як нараховувати та утримувати єдиний внесок, а також податок на доходи фізичних осіб при нарахуванні оплати за цим лікарняним після звільнення такої працівниці?

Перш за все розберемося, що відбувається з процедурою звільнення за власним бажанням, якщо працівник захворів.

При звільненні на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII (далі — КЗпП) працівник має письмово попередити роботодавця про своє рішення розірвати безстроковий трудовий договір за 2 тижні до бажаної дати звільнення. Водночас сторони трудового договору можуть домовитися про будь-який строк його розірвання в межах двотижневого строку.

Зверніть увагу! У трудовому законодавстві немає такого поняття, як «відробіток». Якщо працівник бажає розірвати безстроковий трудовий договір на підставі ст. 38 КЗпП без об’єктивних на те причин, він зобов’язаний тільки попередити про це роботодавця за 2 тижні до такої дати.

Разом з тим існують обмеження на звільнення в період хвороби. Так, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період хвороби та відпустки (за винятком випадків повної ліквідації або відсутності на роботі протягом чотирьох місяців поспіль у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю) (ч. 3 ст. 40 КЗпП).

Важливо! Обмеження на звільнення працівника, який перебуває на лікарняному, стосується тільки звільнення з ініціативи роботодавця.

Чинним законодавством не заборонено звільнення працівника за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) у період тимчасової непрацездатності.

Отже, працівник має право звільнитися за власним бажанням у той день, який він зазначив у своїй заяві про звільнення, навіть якщо на день звільнення він перебуває на лікарняному (див. лист Мінсоцполітики від 27.04.2012 р. № 70/06/186-12 // «ОП», 2012, № 20, с. 8).

Однак тут є один нюанс. Згідно з ч. 2 ст. 38 КЗпП працівника не може бути звільнено за раніше поданою заявою, якщо після закінчення строку попередження про звільнення він не вимагає розірвання трудового договору, за винятком випадків, коли на його місце вже запрошено іншого працівника, якому відповідно до чинного законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. З урахуванням цього не виключено, що хворий працівник передумає звільнятися. При цьому підставою для нез’явлення на роботу буде листок непрацездатності. Тому для уникнення спору необхідно, щоб працівник підтвердив бажання розірвати трудовий договір.

Найімовірніше, у нашій ситуації працівниця, перебуваючи на лікарняному, підтвердила бажання розірвати трудовий договір. У цьому випадку датою звільнення буде та дата, яку зазначено в заяві працівниці, а саме 22.09.2014 р.

Тепер перейдемо до оплати лікарняного листка.

Незалежно від дати звільнення лікарняний листок має бути оплачено, оскільки тимчасова непрацездатність настала на той момент, коли працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем і, отже, був застрахованою особою. Так, згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2240* право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи день звільнення. Окрім цього, допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС ТВП) починаючи з 6-го дня хвороби за весь період непрацездатності незалежно від звільнення застрахованої особи (ч. 2 ст. 35 Закону № 2240).

* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою праце­здатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.

У наведеному в листі запитанні тимчасова непрацездатність тривала з 11.09.2014 р. по 24.09.2014 р. включно. При цьому оплата за перші п’ять днів хвороби (з 11.09.2014 р. по 15.09.2014 р.) здійснюється за рахунок кош­тів роботодавця. Дні хвороби з 16 по 24 вересня 2014 року оплачують за рахунок коштів ФСС ТВП. Незважаючи на те що працівниця продовжує хворіти після дати звільнення (22.09.2014 р.), допомогу має бути виплачено їй за весь період хвороби до повного одужання. Отже, дні тимчасової непрацездатності (23 і 24 вересня 2014 року) також підлягають оплаті за рахунок коштів ФСС ТВП.

Щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) зауважимо таке. Існує спеціальний порядок нарахування ЄСВ для осіб, яким після звільнення нараховують зарплату (дохід) за відпрацьований час (ст. 7 Закону № 2464**).

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Зазначений вище порядок не поширюється на виплати за невідпрацьований час, нараховані працівникам після їх звільнення. Тому такі виплати не обкладаються ЄСВ ні в частині нарахувань, ні в частині утримань.

Сума лікарняних не входить до фонду оплати праці, а отже, не належить до заробітної плати (пп. 3.2 і 3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5).

Тому в разі нарахування лікарняних працівникам, які не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, нараховувати ЄСВ не потрібно (див. лист ПФУ від 30.08.2011 р. № 18177/03-20 // «ОП», 2012, № 20, с. 10; консультацію фахівця ДФСУ на с. 13 цього номера).

Водночас податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) суми лікарняних, нарахованих колишнім працівникам після їх звільнення, будуть оподатковуватися в загальному порядку за ставками 15 (17) %.

Висновок. Якщо працівник захворів у двотижневий строк після написання заяви на звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) і підтвердив своє бажання звільнитися в зазначений у заяві строк, роботодавець звільняє його. При цьому допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують за весь період хвороби до повного одужання.

ЄСВ із суми лікарняних, нарахованих звільненому працівникові, не стягують.

ПДФО утримують у загальному порядку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі