Запитання, яке поставив читач, дійсно злободенне. Трапляється, що працівники, які «отямились», доносять роботодавцю минулорічні лікарняні*. І все б нічого, але ж ставки змінилися! З 1 січня 2015 року ПДФО утримують за ставками 15 (20) %. Причому нижній поріг ставки у розмірі 15 % застосовують до бази оподаткування до 12180 грн., до суми перевищення — 20 %. А от до 01.01.2015 р. ставки були іншими — 15 (17) %.
* Врахуйте: з 1 січня 2015 року законодавці встановили строк давності щодо лікарняних. Подробиці шукайте в «ОП», 2015, № 2, с. 13; № 3, с. 7.
Зверніть увагу! База оподаткування = нарахована зарплата - утриманий ЄСВ - ПСП (за її наявності).
Отже, від розміру бази оподаткування залежить розмір застосованої ставки утримання ПДФО.
Як бачите, «нижня» ставка ПДФО залишилася без змін, а «верхню» — підняли. Тому, якщо розмір нарахованої зарплати не перевищує у 2014 — 2015 роках 12180 грн., складнощів при утриманні ПДФО виникнути не повинно. Якщо ж зарплата велика, та ще й нарахована у поточному році за попередній, то логічно виникає запитання: яку ставку (17 чи 20 %) застосувати?
Зауважте: такі ж питання можуть виникнути і з застосуванням ПСП при нарахуванні доходу за різні річні періоди.
Перш за все необхідно згадати, що об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Причому до нього відносять доходи у вигляді зарплати, нарахованої працівнику за умовами трудового договору (п.п. 164.2.1 ПКУ**).
** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Важливо! Для цілей обкладення ПДФО до зарплати прирівнюють лікарняні.
Якщо працівник отримує доходи у вигляді зарплати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування на лікарняному, то для того, щоб правильно визначити ставку ПДФО або граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, такі доходи (їх частину) необхідно віднести до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 ПКУ).
Крім того, п.п. 169.4.3 ПКУ дає право податковому агенту (роботодавцеві) здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого ПДФО за будь-який період і в будь-яких випадках з метою правильного оподаткування незалежно від того, чи має працівник право на застосування ПСП.
Це означає, що суму лікарняних, нарахованих і виплачених у 2015 році за місяці 2014 року, необхідно віднести до періодів, за які вони нараховані, тобто в нашому випадку — до грудня 2014 року. Це дає можливість здійснити перерахунок та перевірити правильність оподаткування. Тому потрібно включити такі доходи до відповідних податкових періодів (місяців) 2014 року і застосувати ставки, які діяли до 01.01.2015 р., — 15 (17) %. Це підтверджує і роз’яснення фіскалів (див. підкатегорію 103.03 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР»).
Проілюструємо все сказане на цифрах.
Грудень 2014 року. Сума ПДФО дорівнювала 1662,90 грн. ((11500 грн. - 11500 грн. х 3,6 %) х 15 %).
Лютий 2015 року. ПДФО, утриманий із лютневої зарплати, склав 1590,60 грн. ((11000 грн. - 11000 грн. х 3,6 %) х 15 %).
Оскільки в лютому нараховано лікарняні за 2014 рік, то їх необхідно віднести до грудня 2014 року і перевірити правильність утримання ПДФО.
1. Загальна сума нарахованого в грудні 2014 року доходу повинна скласти 13105,36 грн. (11500 + 1605,36).
2. Визначимо базу оподаткування. Сума ЄСВ в частині утримання з грудневого доходу повинна дорівнювати 446,11 грн. (414 + 32,11).
База оподаткування у грудні 2014 року становить 12659,25 грн. (13105,36 - 446,11).
3. База оподаткування перевищує 12180 грн., тому застосовуватимемо дві ставки утримання ПДФО — 15 і 17 %. Розрахуємо ПДФО: 12180 грн. х 15 % + (12659,25 грн. - 12180 грн.) х 17 % = 1827 грн. + 81,47 грн. = 1908,47 грн.
4. У грудні сума утриманого ПДФО становила 1662,90 грн.
Тому в лютому 2015 року в результаті проведеного перерахунку слід доутримати за грудень 2014 року 245,57 грн. (1908,47 - 1662,90).
Загальна сума ПДФО, утриманого в лютому 2015 року, склала 1836,17 грн. (1590,60 + 245,57).
