* Законом України від 02.03.2015 р. № 213-VIII визнано таким, що втратив чинність, п. 10 розд. III Закону № 76. Якраз у цій нормі і зазначається про максимальний розмір місячної зарплати працівників, зокрема, бюджетних установ. Усі подробиці — на с. 3 цього номера.
«Урізали» зарплату до 8526 грн.: чи попереджати працівника
Зарплата працівника (за повністю відпрацьований місяць), яка нараховується щомісячно, перевищує 8526 грн. Тому вже третій місяць, як ми її зменшуємо для виконання вимоги про зарплатне обмеження. Чи потрібно було попереджати працівника про таке «урізування» зарплати?
Запитання цілком резонне! Спочатку скажемо буквально декілька слів про попередження, зазначене в запитанні. Річ у тім, що ч. 3 ст. 32 КЗпП приписує роботодавцю повідомляти своїх працівників про зміну істотних умов праці, у тому числі і в разі зменшення розмірів оплати праці. Вторить цій нормі і ч. 2 ст. 29 Закону про оплату праці. При цьому повідомити про зміни в оплаті праці необхідно не пізніше ніж за два місяці до дати фактичних перетворень.
Тепер беремо до уваги норму, що описує власне зарплатне обмеження, — абз. 1 п. 10 розд. III Прикінцевих положень Закону № 76. У ній немає абсолютно жодних розпоряджень з приводу повідомлення, як немає і посилання на існуючий або очікуваний підзаконний документ.
Виходить, що норма про зарплатний бар’єр — норма прямої дії. Тобто її слід виконувати, не чекаючи додаткових нормативних документів. Більше того, нормотворці не залишили зазора часу для повідомлення не пізніше ніж за два місяці — Закон № 76 датовано 28 грудня 2014 року, а застосовувати його потрібно було вже з 1 січня 2015 року.
На цих підставах і робимо висновок: повідомляти за два місяці про зменшення зарплати для виконання вимоги про зарплатне обмеження не потрібно. Такий висновок справедливий і для зарплатного обмеження, запровадженого постановою № 43 (див. «ОП», 2015, № 4, с. 4).
Нарахування при звільненні: які виплати врахувати у 8526 грн.
Проводимо остаточний розрахунок з працівником, який звільняється. Окрім зарплати за фактично відпрацьований час, йому нараховуємо: компенсацію за невикористану щорічну відпустку і соцвідпустку на дітей, вихідну допомогу. Чи враховувати перелічені види виплат для порівняння нарахованої зарплати із зарплатним максимумом (8526 грн.)?
Перш за все зазначимо: у місяці, який працівник не відпрацював повністю, зарплатне обмеження визначають пропорційно відпрацьованому часу («ОП», 2015, № 4, с. 9). Так от, описане визначення зарплатного обмеження справедливе і для порівняння з нарахованою зарплатою в місяці, частково відпрацьованому через звільнення.
Тепер переходимо до виплат, зазначених у запитанні. Дійсно, при розірванні трудового договору з працівником проводять остаточний розрахунок. Тобто, по суті, виплачують усі належні йому суми. Але в чому заковика — в абз. 1 п. 10 розд. III Прикінцевих положень Закону № 76 міститься вичерпний перелік виплат, що не враховуються в нарахованій зарплаті для порівняння із зарплатним обмеженням (див. список в «ОП», 2015, № 4, с. 9). Компенсації за невикористану відпустку, так само як і вихідної допомоги, серед них немає.
Проте крапку на цьому ставити зарано. Річ у тім, що виплата компенсації за невикористану відпустку є гарантованою виплатою (ст. 24 Закону про відпустки). Тому вважаємо: компенсацію за невикористану відпустку (за щорічну відпустку, соцвідпустку на дітей), що виплачується при звільненні, не можна включати до суми нарахованої зарплати для порівняння із зарплатним обмеженням. Також не включаємо до розміру зазначеної зарплати суму компенсації за невикористану щорічну відпустку, що виплачується без звільнення*.
* Нагадуємо: компенсацію за невикористані дні соцвідпустки на дітей виплачують тільки при розірванні трудових відносин. Про всі подробиці читайте в «ОП», 2014, № 22, с. 27.
Вихідна допомога — також законодавча гарантія (ст. 44 КЗпП). Більше того, згідно з Інструкцією № 5 ця виплата взагалі перебуває поза фондом оплати праці. Наш вердикт: сума вихідної допомоги також «випадає» з нарахованої зарплати при її порівнянні із зарплатним обмеженням.
Нараховано квартальну премію: у якому місяці її включити до зарплатного обмеження
У нашій установі виплачують премію за підсумками кварталу. Зараз нараховуватимемо таку премію за I квартал 2015 року. При цьому вже зрозуміло, що в деяких працівників її нарахування призведе до перевищення загальної нарахованої суми зарплати у березні 2015 року. Чи можна розподілити квартальну премію за місяцями для цілей визначення зарплатного обмеження?
Ні, у цьому випадку розподіляти квартальну премію за місяцями не можна. Пояснимо чому.
Річ у тім, що квартальну премію виплачуватимуть за рахунок фонду оплати праці певного місяця (у наведеній ситуації — березня) без жодних розподілів за місяцями. Виходячи з цього й робимо висновок: уся нарахована сума квартальної премії має потрапляти до розміру нарахованої зарплати за березень. Після чого весь розмір нарахованої зарплати вже з урахуванням квартальної премії порівнюють із зарплатним обмеженням.
Є перевищення? У такому разі однозначно варто зменшити розмір премії або ж узагалі відмовитися від її виплати. Причина тут одна: премія — необов’язкова виплата і має виключно стимулюючий характер. Також не забувайте, що в умовах тотальної економії бюджетних коштів до питання надання премій потрібно підходити обачно, оскільки норма п. 14 Заходів № 65 залишається чинною.
ПРЕМІЯ У МІСЯЦІ, В ЯКОМУ НЕМАЄ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ДНІВ
У березні 2015 року нараховуємо працівнику премію за підсумками лютого. Увесь березень він перебував у щорічній відпустці. Як застосувати зарплатне обмеження, якщо фактично у березні 2015 року, крім премії, інших нарахувань у працівника немає (відпускні виплатили у складі зарплати за лютий 2015 року) і немає відпрацьованих днів?
Зарплатне обмеження визначаємо пропорційно фактично відпрацьованому часу у місяці, який працівник відпрацював не повністю (перебував у відпустці, на лікарняному). Це загальний підхід, згаданий нами раніше.
Однак фактично його можна застосовувати у випадку, коли є нарахування зарплати і хоча б один відпрацьований день. Виходить, що у повністю не відпрацьованому місяці такий підхід застосовувати не можна. Тому у випадку, коли в місяці є нарахування премії та немає відпрацьованих днів, нараховану працівнику суму премії слід порівнювати з 8526 (12180) грн. Тобто тут не застосовується пропорційний розрахунок зарплатного обмеження.
Редакція газети «Оплата праці» дякує
Аллі ЛИТВИН, заступнику директора
Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати
та умов праці — начальнику відділу державного регулювання
заробітної плати в бюджетній сфері, за допомогу в підготовці відповідей на запитання
Використані документи
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ.
Постанова № 43 — постанова КМУ «Питання оплати праці членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів у 2015 році» від 14.02.2015 р. № 43 (див. в «ОП», 2015, № 4, с. 4).
Заходи № 65 — Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, наведені в додатку до постанови КМУ від 01.03.2014 р. № 65.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
