7 мінзарплат — обмеження для всіх бюджетників

Сфери застосування зарплатного обмеження. Минулого року з обмеженням розміру зар­плати зіткнулися лише керівні працівники певного кола держустанов та бюджетного сектору. А вже з 01.01.2015 р. бар’єр щодо розміру зарплати розповсюджується, зокрема, на всіх працівників бюджетних установ*. Про це йдеться в абз. 1 п. 10 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII (далі — Закон № 76).

При цьому бюджетна установа — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету (п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI).

Тобто згадані обмеження поширюються і на працівників комунальних закладів, оскільки такі заклади повністю утримуються за рахунок місцевого бюджету.

Майте на увазі! На відміну від комунального закладу, комунальне підприємство не отримує бюджетні кошти (може отримати в окремих випадках тільки на цільові заходи), тому зарплатне обмеження не стосується його працівників.

Розмір зарплатного обмеження. Поговоримо про максимальний розмір зарплати за місяць. Нагадаємо, що місячна зарплата вищевказаних працівників не може перевищувати 7 мінімальних зарплат (протягом січня — листопада 2015 року — 8526 грн.). Якщо ж в установі (організації, закладі) скорочували персонал, тоді після закінчення цієї процедури працівники можуть отримувати зарплату в розмірі не більше ніж 10 мінімальних зарплат (12180 грн.).

Підкреслимо, що вказані максимальні розміри стосуються усієї нарахованої місячної зарплати, а не лише посадового окладу. При цьому слід враховувати низку нюансів, які розглянемо далі.

Перш за все відзначимо, що при порівнянні нарахованої зарплати із вказаним зарплатним обмеженням не враховують такі виплати:

— допомогу по тимчасовій непрацездатності. Цю допомогу визначено як один із видів матеріального забезпечення за ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV. Але незважаючи на це у контексті Закону № 76 під такою допомогою слід розуміти лікарняні (оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок соцстраху), допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами та інші види допомоги, які не входять до складу фонду оплати праці та здійснюються за рахунок органів соцстраху;

— допомогу на оздоровлення. Мається на увазі допомога, яку виплачують при наданні щорічної відпустки та право на яку прописано у нормативно-правовому акті. Наприклад, медпрацівники мають право на таку допомогу у розмірі посадового окладу відповідно до постанови КМУ від 11.05.2011 р. № 524;

— матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань;

— оплату часу щорічної відпустки, тобто відпускні.

Приклад 1. За повністю відпрацьований місяць працівнику мали б нарахувати зарплату в розмірі 8800,00 грн. У зв’язку з перевищенням максимального місячного розміру, встановленого Законом № 76, працівнику можна нарахувати тільки 8526,00 грн.

Якщо нарахована зарплата працівника перевищує допустимий максимум, то її зменшують за рахунок складових додаткової зарплати (доплат, надбавок, премій). При цьому не має значення, обов’язкові ці складові чи ні. Виходить, якщо зарплата працівника складається виключно з обов’язкових виплат і при цьому перевищує допустимий максимум, то у будь-якому випадку більше 8526 грн. (12180 грн.) йому нараховувати не можна. Тобто для виконання норми Закону № 76 урізають й обов’язкові виплати.

Пропорційний розрахунок у неповністю відпрацьованому місяці. Зверніть увагу на нюанс, який стосується визначення зарплатного обмеження у місяці, який працівник не відпрацював повністю (перебував у відпустці, на лікарняному тощо). У такому місяці працівнику повинні нарахувати зарплату пропорційно фактично відпрацьованому часу з урахуванням обмеження.

Для цього спочатку визначають розмір зар­платного обмеження за фактично відпрацьований період:

8526 (або 12180) : К_РД х К_ВД,

де 8526 (12180) — максимальний місячний розмір зарплати протягом січня — листопада 2015 року для працівників, зазначених у Законі № 76, грн.;

К_РД — кількість робочих днів відповідного місяця за графіком роботи установи*;

К_ВД — кількість днів, фактично відпрацьованих працівником.

Далі зарплату, нараховану за фактично відпрацьовані дні, порівнюють із пропорційно розрахованим зарплатним максимумом.

Приклад 2. За повністю відпрацьований місяць загальна сума зарплати працівника складає 7350,00 грн. У лютому 2015 року кількість робочих днів за графіком — 21 (з урахуванням «кабмінівських» перенесень). За лютий 2015 року працівнику нарахували зар­плату за 10 відпрацьованих днів (3500,00 грн.), відпускні за 14 календарних днів щорічної відпустки (3478,30 грн.) та матеріальну допомогу на оздоровлення (2062,00 грн.). Загальна сума нарахувань становить 9040,30 грн.

У цій ситуації мова йде про нарахування одразу двох складових, які не враховуються при визначенні граничного розміру зарплати, встановленого Законом № 76, — відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення.

Для початку визначаємо пропорційний зар­платний максимум: 8526,00 : 21 х 10 = 4060,00 (грн.). Тобто фактично із 4060,00 грн. необхідно порівнювати нараховану зарплату в розмірі 3500,00 грн. Зарплатний максимум не перевищений (3500,00 < < 4060,00), а тому «урізати» зарплату не потрібно. Отже, працівнику за лютий 2015 року правомірно здійснити нарахування в розмірі 9040,30 грн.

Приклад 3. До 01.01.2015 р. зарплата працівника становила 8800,00 грн. З початку 2015 року загальна сума зарплати працівника за повний відпрацьований місяць складає 8400,00 грн. У січні 2015 року він відпрацював 10 робочих днів (решту днів перебував у щорічній відпустці), а у лютому 2015 року — 14 робочих днів (решту днів був на лікарняному). Розрахуємо граничний розмір зарплати працівника у січні та лютому 2015 року.

Як вже було відзначено, відпускні та лікарні не враховують при визначенні максимального розміру зарплати. Тому при розрахунках будемо виходити лише із власне розміру зарплати працівника, яку б йому мали нарахувати за повністю відпрацьований місяць, — 8400,00 грн.

1. Визначаємо зарплату працівника за відпрацьовані дні:

у січні: 8400,00 : 19 х 10 = 4421,05 (грн.);

у лютому: 8400,00 : 21 х 14 = 5600,00 (грн.);

де 19 і 21 — кількість робочих днів у січні та лютому 2015 року за п’ятиденним графіком роботи з урахуванням рекомендацій КМУ про перенесення робочих днів.

2. Визначаємо зарплатний максимум за фактично відпрацьований період у січні та лютому 2015 року:

для січня: 8526,00 : 19 х 10 = 4487,37 (грн.);

для лютого: 8526,00 : 21 х 14 = 5684,00 (грн.).

3. Порівнюємо нараховану зарплату працівника із зарплатним максимумом:

для січня: 4421,05 < 4487,37;

для лютого: 5600,00 < 5684,00.

Як бачимо, в обох місяцях зарплата, нарахована працівнику, не перевищує зарплатне обмеження. Тому працівнику можна виплатити зарплату у пов­ному обсязі.

І наостанок нюанс щодо сумісників. Якщо працівник працює в установі за основним місцем роботи та за сумісництвом, то зарплату за цими договорами слід розмежовувати для порівняння із зарплатним максимумом. Те саме стосується і зовнішніх сумісників. Тобто із 8526 (або 12180) грн. порівнюють окремо зарплату, нараховану за основним місцем роботи, і окремо зар­плату, нараховану за сумісництвом з урахуванням зайнятості працівника (0,25 чи 0,5 ставки).