* Ми розповідали про кадровий супровід такого повернення у статті «Відлуння демобілізації: коли чекати працівника на робочому місці» // спецвипуск «ОП», 2015, № 6/1, с. 3. Також у нагоді стане консультація фахівця Мінсоцполітики у спецвипуску «ОП», 2015, № 16/1, с. 21.
Стаж роботи
За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігається місце роботи і посада до дня фактичної демобілізації ( ст. 119 КЗпП). Тобто на період мобілізації трудовий договір із працівником не розривають. Отже, період такої військової служби включається до загального трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю. До речі, про це прямо відзначено в абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011.
У цій нормі також прописано, що мобперіод зараховують до стажу державної служби. На включення періоду військової служби за призовом під час мобілізації до стажу держслужби вказують спеціальні правила для підрахунку періоду роботи держслужбовцем — Порядок № 283. Так, до стажу держслужби включається період, коли держслужбовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з держорганом ( абз. 2 п. 3 Порядку № 283).
У цьому питанні для держслужбовців є приємний бонус: час проходження військовослужбовцем військової служби, протягом якого він брав участь в АТО (в особливий період, норма діє з 29.10.2014 р.), зараховується у стаж держслужби у трикратному розмірі ( абз. 6 п. 3 Порядку № 283).
Приклад 1. Період мобілізації держслужбовця становить 12 місяців, із них 10 місяців він проходив військову службу в районі АТО і брав безпосередню участь в АТО (підтверджено відповідними документами). За мобілізаційний період стаж його держслужби становить 32 місяці (2 + 10 х 3) або 2 роки і 8 місяців.
Стаж для виплати надбавки за вислугу років
Ми проаналізували порядки, які регламентують виплату надбавки за вислугу років у різних бюджетних сферах. Тепер можемо вам сказати: період проходження працівником військової служби за призовом під час мобілізації треба зараховувати до стажу роботи, який дає право на надбавку за вислугу років.
Як відомо, у згаданих порядках наведені періоди роботи, які потрапляють до «надбавочного» стажу. Так ось, мобперіод потрапить до стажу роботи для цілей розрахунку надбавки (подекуди – доплати) за вислугу років (залежно від бюджетної сфери) як:
— час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково. Це характерно для працівників музеїв ( абз. 6 п. 3 Порядку № 82), бібліотек ( абз. 6 п. 3 Порядку № 84), театрів ( абз. 6 п. 3 Порядку № 980), соцзахисту населення ( абз. 7 п. 4 Порядку № 239), санаторно-епідеміологічних служб ( абз. 6 п. 3 Порядку № 910), закладів охорони здоров’я ( абз. 9 п. 4 Порядку № 1418);
— час військової служби. Це стосується працівників навчальних закладів ( п. 5 Порядку № 78), органів виконавчої влади та інших держорганів ( абз. 3 п. 4 Положення № 1049), спортивних шкіл ( п. 6 Порядку № 2850).
До речі, мобілізаційний період увійде до стажу безперервної роботи медиків, що обчислюють для визначення відповідної надбавки. Мобперіод у такому випадку слід розглядати як час військової служби або як час, протягом якого працівник не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи і зарплата (див. пп. 2 і 3 п.п. 4.1.3 Умов № 308).
Стаж для щорічних відпусток
Щорічна основна відпустка. Як відомо, її надають у прив’язці до робочого року працівника. Якщо усі періоди роботи протягом робочого року потрапляють до стажу роботи, що дають право на такий відпочинок, то працівнику надають щорічну основну відпустку повної тривалості. «Непридатний» для цих цілей період роботи зменшує тривалість робочого року — у такому разі тривалість щорічної основної відпустки доведеться розраховувати пропорційно відпрацьованому часу.
Періоди роботи, що зараховують до стажу для надання щорічної основної відпустки, наведені у ч. 1 ст. 9 Закону № 504. Ми детально придивилися до кожної складової. Який результат?
Важливо! Зараховуйте мобперіод до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.Тут підставою виступає вже звичне для нас формулювання, яке прописане і у п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 504: час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково. Звідси маємо: мобперіод працівника жодним чином не позначиться на тривалості його щорічної основної відпустки.
Приклад 2. Демобілізований працівник приступив до виконання своїх посадових обов’язків 25.08.2015 р. Цей працівник перед початком мобілізації (мобілізований 15.08.2014 р.) скористався усіма належними днями щорічної основної відпустки за робочий рік з 15.07.2013 р. по 14.07.2014 р. На скільки днів такої відпустки він має право за робочий рік з 15.07.2014 р. по 14.07.2015 р., адже майже на увесь цей період припала мобілізація?
У цьому випадку працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості за робочий рік з 15.07.2014 р. по 14.07.2015 р. незважаючи на те, що більшість часу цього робочого року він проходив військову службу як мобілізований. При цьому скористатися цією відпусткою він може навіть у перший день виходу на роботу після демобілізації (25.08.2015 р.).
Щорічні додаткові відпустки за Законом № 504. Зовсім інша історія із щорічними додатковими відпустками за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці ( ст. 7 і 8 Закону № 504). Специфіка таких додаткових відпусток: для отримання цієї відпустки повної тривалості (визначеної по конкретній посаді колдоговором) увесь робочий рік працівник має пропрацювати безпосередньо у шкідливо-важких (особливих) умовах праці не менше половини тривалості робочого часу. «Поблажки» є тільки для періоду щорічних основної і додаткових (визначених ст. 7 і 8 Закону № 504) відпусток і часу роботи вагітної жінки на легшій роботі. Іншого ч. 2 ст. 9 Закону № 504 не передбачено.
Під час періоду мобілізації працівник не контактує із такими специфічними умовами праці. Це означає:
мобперіод не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за ст. 7 і 8 Закону № 504. Тобто за мілітарі-період працівник не отримає такі щорічні додаткові відпустки.Додаткова відпустка держслужбовців. Її надання повністю прив’язане до наявного стажу держслужби ( постанова № 250).
Ми вже з’ясували, що мобперіод включають до стажу держслужби. Це означає: період військової служби працівника потрапить і до стажу, який дає право на додаткову відпустку відповідно до постанови № 250. А тому держслужбовець «заробляє» собі право на додаткову відпустку, проходячи військову службу під час мобілізації. Пам’ятайте про трикратне збільшення стажу держслужби у період проходження працівником військової служби в АТО.
Приклад 3. Держслужбовець на момент мобілізації мав стаж держслужби 9 років. Як учаснику АТО за мобперіод стаж держслужби для нього склав 2 роки і 8 місяців (див. приклад 1). Тобто після демобілізації загальний стаж держслужби становить 11 років і 8 місяців. Після повернення до виконання своїх посадових обов’язків він має право на додаткову відпустку ( постанова № 250) за 11 років держслужби — 7 календарних днів*.
* Про тривалість і особливості надання додаткової відпустки за стаж держслужби читайте у статті «Додаткова відпустка держслужбовцям: 10 перлин» // спецвипуск «ОП», 2015, № 12/1, с. 11.
Страховий стаж
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню (у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, з пенсійного страхування, на випадок безробіття) і за який щомісячно сплачувалися нею і роботодавцем або нею страхові внески (ЄСВ) в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок. Отже, до страхового стажу потрапляють періоди, за які сплачувався ЄСВ.
При цьому мобілізовані особи отримують доходи одразу із двох джерел — середній заробіток від роботодавця ( ст. 119 КЗпП) і грошове забезпечення від Міноборони ( постанова КМУ від 09.04.2014 р. № 111).
У 2014 році із середнього заробітку мобілізованих працівників справлявся ЄСВ. У 2015 році такий середній заробіток почали відшкодовувати роботодавцю, і він став розглядатися як компенсаційна виплата. Тому починаючи із січня 2015 року середній заробіток мобілізованого працівника не є базою справляння ЄСВ на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464. Констатуємо: у 2014 році працівник, отримуючи середній заробіток від роботодавця, за час мобілізації «напрацює» собі страховий стаж, а ось у 2015 році — ні.
Проте тут слід поглянути і на іншу виплату, яку особи отримують у період їх мобілізації, — грошове забезпечення. Така виплата є об’єктом нарахування ЄСВ ( абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 і абз. 1 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464). Але страхові внески розподіляють лише на пенсійне страхування і страхування на випадок безробіття ( п. 2 додатка до постанови КМУ від 26.11.2014 р. № 675). Виходить, що нарахування грошового забезпечення дає «хід» страховому стажу тільки для пенсійного страхування і страхуванню на випадок безробіття. Водночас строк перебування на військовій службі під час мобілізації не зараховують до страхового стажу для розрахунку лікарняних.
Зводимо воєдино отримані факти:
мобілізаційний період у 2014 році включається до страхового стражу на випадок тимчасової непрацездатності, безробіття і для цілей пенсійного страхування. Тоді як період мобілізації у 2015 році потрапить до страхового стажу лише для цілей пенсійного страхування і страхування на випадок безробіття (за місяці, коли роботодавець зберігав за мобпрацівником середній заробіток, з якого ЄСВ не сплачувався)*.* Для підтвердження таких висновків ми звернулися до фахівця Мінсоцполітики — чекаємо на відповідь.
Для уникнення плутанини радимо працівнику після закінчення мобілізаційного періоду звернутися до ПФУ з метою отримання довідки за формою ОК-5 або ОК-7, де вказують, зокрема, відомості про суму сплаченого ЄСВ у відповідному періоді.
Відкритим залишається і питання щодо зарахування до страхового стажу періоду строкової військової служби працівників і періоду служби працівників за контрактом після того, як їх мали демобілізувати. Норми про гарантії у виплатах для них постійно оновлювалися і змінювалися. Однозначно, такі працівники після демобілізації повинні звернутися до ПФУ з метою отримання вищезгаданих довідок про суми сплачених внесків — тільки на підставі них можна з’ясувати, які періоди їх військової служби зарахують до страхового стажу працівника.
Використані документи
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 2011 — Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-XII.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Порядок № 78 — Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений постановою КМУ від 31.01.2001 р. № 78.
Порядок № 82 — Порядок виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних музеїв, затверджений постановою КМУ від 22.01.2005 р. № 82.
Порядок № 84 — Порядок виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затверджений постановою КМУ від 22.01.2005 р. № 84.
Порядок № 239 — Порядок виплати надбавки за вислугу років працівникам державних та комунальних установ соціального захисту населення, затверджений наказом Мінсоцполітики від 15.06.2011 р. № 239.
Порядок № 283 — Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283.
Порядок № 910 — Порядок виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України, затверджений постановою КМУ від 26.08.2009 р. № 910.
Порядок № 980 — Порядок виплати доплати за вислугу років професійним творчим працівникам театрів державної та комунальної форми власності,затверджений постановою КМУ від 14.07.2006 р. № 980.
Порядок № 1418 — Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затверджений постановою КМУ від 29.12.2009 р. № 1418.
Порядок № 2850 — Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років окремим категоріям працівників спортивних шкіл усіх типів та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, затверджений наказом Держкомітету з питань фізкультури і спорту від 29.12.2002 р. № 2850.
Положення № 1049 — Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затверджене постановою КМУ від 20.12.93 р. № 1049.
Постанова № 250 — постанова КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.
Умови № 308 — Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені спільним наказом Мінпраці і МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519.
