Не нижче, не вище: обмежуємо суму допомоги по вагітності та пологах за сумісництвом

Руда Тетяна, головний редактор (e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)
У сьогоднішньому номері на с. 6 наведено лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16. У ньому фахівці цього відомства відповіли на два запити нашої редакції. Один із них стосувався питання застосування сумових обмежень для допомоги по вагітності та пологах, у тому числі що нараховується працівницям-сумісницям. Тож розпочнемо вивчення листа.

Так уже повелося, що, прописуючи в нормативних актах якісь обмежувальні норми, законодавці не надто замислюються про втілення їх на практиці. Так вийшло і з розрахунками сум допомог. Вони настільки ускладнилися, що стали схожі на обчислення з курсу вищої математики.

Але, як-то кажуть, маємо те, що маємо. Тому будемо розбиратися.

На сьогодні Законом № 1105 передбачено сумові обмеження за розміром допомоги по вагітності та пологах. Наведемо їх у таблиці.

Обмеження за розміром допомоги по вагітності та пологах

Категорія застрахованих осіб

для всіх застрахованих осіб

для застрахованих осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку заробили собі страховий стаж менше 6 місяців

Максимальний розмір допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць дорівнює

максимальній величині бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески

двом МЗП, установленій на момент настання права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами

Ч. 2 ст. 26 Закону № 1105

ч. 4 ст. 19 Закону № 1105

Мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць дорівнює

МЗП, установленій на момент настання права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами

МЗП, установленій на момент настання права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами

Ч. 2 ст. 26 Закону № 1105

ч. 4 ст. 19 Закону № 1105

Із таблиці видно, що мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах установлено для всіх без винятку застрахованих осіб. А саме, допомога по вагітності та пологах із розрахунку на місяць не може бути менше МЗП, установленої на момент настання страхового випадку.

Отже, питання практичного застосування такого мінімального обмеження за сумою декретних буде цікаве всім роботодавцям, які відправляють у декретну відпустку своїх працівниць. Із його розгляду й почнемо.

Не нижче МЗП

Питання розрахунку декретних виходячи з МЗП уже розглядалося фахівцями Мінсоцполітики в листі від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16 (див. «Оплата праці», 2016, № 13, с. 10). У ньому йшлося про «дотягування» суми допомоги по вагітності та пологах за відповідний місяць до рівня МЗП в разі, якщо при розрахунку виходить, що сума декретних за повний місяць менше МЗП, установленої на момент настання страхового випадку.

Цього разу при надсиланні запиту на адресу Мінсоцполітики нас хвилювало інше питання. А саме: як виконати вимогу про мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах у разі, якщо працівниця працює як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом? Як показує практика, перевіряючі з ФСС з ТВП при перевірках були категорично проти нарахування декретних у розмірі МЗП із розрахунку на місяць за сумісництвом, якщо зарплата працівниці була менша МЗП. Тому ми не могли це питання залишити без належної уваги.

Перш ніж розглянути відповідь, що була надана фахівцями Мінсоцполітики спільно з фахівцями ФСС з ТВП у листі № 334, наведемо положення п. 30 Порядку № 1266 щодо розрахунку страхових виплат за сумісництвом.

«У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченого підписом керівника і скріпленого печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.»

Із цього виходить: суму допомоги по вагітності та пологах потрібно розраховувати окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом. Причому розрахунковий період визначається також окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.

Для нарахування декретних за сумісництвом потрібно виконати такі умови:

— надати копію листка непрацездатності, засвідченого підписом та печаткою за основним місцем роботи (ст. 31 Закону № 1105);

— надати довідку про середню зарплату за основним місцем роботи ( п. 30 Порядку № 1266).

Необхідність надання довідки про середню зарплату за основним місцем роботи спричинена тим, що ми повинні виконати спеціальну вимогу, яку зазначено в абз. 3 п. 30 Порядку № 1266: сумарна зарплата за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати максимального розміру бази нарахування ЄСВ. І все. Жодних інших цілей у використанні довідки про середню зарплату за основним місцем роботи для роботодавця, який є для працівниці неосновним місцем роботи, у Порядку № 1266 не зазначено.

Виходить, вимогу про мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах ми повинні виконувати окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом. Проте в цьому випадку, якщо працівниця за сумісництвом отримує зарплату за фактично відпрацьований час у сумі менше МЗП, допомогу по вагітності та пологах їй повинні нарахувати виходячи з МЗП. Тобто в більшому розмірі, ніж це було б при розрахунку декретних виходячи з фактично нарахованої зарплати. Звичайно, такий порядок речей категорично не подобається перевіряючим з ФСС з ТВП.

Очевидно, ураховуючи цей факт, у листі № 334 Мінсоцполітики і ФСС з ТВП дійшли до спільного рішення. І одразу скажемо: на жаль, воно не на користь декретниць.

Суть відповіді така:

сума допомоги по вагітності та пологах за основним місцем роботи розраховується з урахуванням вимог ч. 2 ст. 26 Закону № 1105 (ч. 4 ст. 19 цього Закону), тобто з розрахунку на місяць сума декретних має бути не менше МЗП на момент настання страхового випадку;

сума допомоги по вагітності та пологах на роботі за сумісництвом розраховується виходячи з фактично нарахованої зарплати і «не дотягується» до рівня МЗП на момент настання страхового випадку.

Без числового прикладу, як без 100 грамів, тут, звичайно, не розібратися. Тож наведемо умовний числовий приклад.

Приклад 1. За даними лікарняного листа працівниці надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 17.10.2016 р. по 19.02.2017 р. Працівниця до декретної відпустки працювала в роботодавця А за основним місцем роботи неповний робочий день (0,75 тривалості робочого дня). В роботодавця Б вона працювала за сумісництвом також неповний робочий день (0,25 тривалості робочого дня).

Наведемо в таблиці дані про зарплату такої працівниці у роботодавців А і Б за розрахунковий період. Причому розрахунковим періодом для розрахунку допомоги по вагітності та пологах у роботодавця А є жовтень 2015 року — вересень 2016 року, а в роботодавця Б — грудень 2015 року — вересень 2016 року (до роботодавця Б працівницю було прийнято на роботу 16 листопада 2015 року).

Місяці

Роботодавець А (основне місце роботи)

Роботодавець Б (робота за сумісництвом)

дохід, що включається до розрахунку середньої зарплати

кількість календарних днів, що враховуються

дохід, що включається до розрахунку середньої зарплати

кількість календарних днів, що враховуються

Жовтень 2015 року

1050,00

31

Х

Листопад 2015 року

1050,00

30

Грудень 2015 року

1050,00

31

375,00

31

Січень 2016 року

1050,00

31

375,00

31

Лютий 2016 року

1050,00

29

375,00

29

Березень 2016 року

1050,00

31

375,00

31

Квітень 2016 року

1050,00

30

375,00

30

Травень 2016 року

1200,00

31

425,00

31

Червень 2016 року

1200,00

30

425,00

30

Липень 2016 року

1200,00

31

425,00

31

Серпень 2016 року

1200,00

31

425,00

31

Вересень 2016 року

1200,00

30

425,00

30

Разом

13350,00

366

4000,00

305

Розрахуємо спочатку суму допомоги по вагітності та пологах, яку потрібно нарахувати працівниці в роботодавця А.

Визначимо фактичну середньоденну зарплату:

13350,00 : 366 = 36,48 (грн.).

Розрахуємо середньоденну МЗП:

1450,00 : 30,44 = 47,63 (грн.).

Сума фактичної середньоденної зарплати (36,48 грн.) вийшла менше середньоденної МЗП (47,63 грн.). Тому суму декретних потрібно розрахувати виходячи із середньоденної МЗП.

Нижче в таблиці наведемо розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах, яку працівниці потрібно нарахувати в роботодавця А, з розбиттям за місяцями.

Місяці

Дні, що підлягають оплаті

Сума допомоги, розрахована з середньоденної МЗП (47,63 грн.), грн.

Сума допомоги з розрахунку на місяць — не менше МЗП (1450,00 грн.), грн.

Жовтень 2016 року

15

714,45

714,45

Листопад 2016 року

30

1428,90

1450,00

Грудень 2016 року

31

1476,53

1476,53

Січень 2017 року

31

1476,53

1476,53

Лютий 2017 року

19

904,97

904,97

Разом

126

6001,38

6022,48

Зауважте: суму допомоги по вагітності та пологах за листопад 2016 року «дотягнуто» до рівня МЗП (1450,00 грн.), як цього вимагають положення ч. 2 ст. 26 Закону № 1105. Як ми зазначали вище, законність цих дій підтверджують також і фахівці Мінсоцполітики (див. лист від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16).

Розрахуємо суму допомоги по вагітності та пологах, яку потрібно нарахувати працівниці в роботодавця Б, як на цьому наполягають фахівці Мінсоцполітики в листі № 334.

Визначаємо фактичну середньоденну зарплату в роботодавця Б:

4000,00 : 305 = 13,11 (грн.).

Розраховуємо декретні за фактичною середньоденною зарплатою.

Місяці

Дні, що підлягають оплаті

Сума допомоги, розрахована за фактичною середньоденною зарплатою (13,11 грн.), грн.

Жовтень 2016 року

15

196,65

Листопад 2016 року

30

393,30

Грудень 2016 року

31

406,41

Січень 2017 року

31

406,41

Лютий 2017 року

19

249,09

Разом

126

1651,86

Ось і весь розрахунок. А як же законодавчі норми? На них що потрібно закрити очі? Задля справедливості зазначимо, що в листі № 334 фахівці Мінсоцполітики все ж навели аргументи на користь свого рішення. Але давайте поглянемо, наскільки «залізні» ці аргументи.

Отже, головний аргумент (він же і єдиний): відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 в разі, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ.

При нарахуванні зарплати фізособам з джерелом не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до певної бази нарахування незалежно від її розміру. Тобто для сумісників базою нарахувань ЄСВ є фактично нарахована зарплата.

Інакше кажучи, логіка фахівців Мінсоцполітики така: роботодавець за основним місцем роботи здійснює донарахування ЄСВ до рівня не нижче ніж з МЗП у разі, якщо нарахована зарплата менше МЗП. Тому і встановлений мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах із розрахунку на місяць у розмірі МЗП за основним місцем роботи.

Роботодавець, у якого працівниця працює не за основним місцем роботи, ЄСВ нараховує на фактично нараховану зарплату і суму ЄСВ не доплачує до рівня не нижче розрахованої з МЗП. Отже, і допомогу по вагітності та пологах такий роботодавець повинен розраховувати виходячи з фактично нарахованої зарплати працівниці-сумісниці.

Начебто логічно, але є моменти, які не вписуються в цю схему.

1. Чим аргументувати висновок фахівців Мінсоцполітики, якщо сумісництво внутрішнє? Адже в разі, якщо працівниця є внутрішнім сумісником, доплата ЄСВ до рівня не нижче ніж з МЗП проводиться тільки в тому разі, якщо загальна сума зарплати за основним місцем роботи і за внутрішнім сумісництвом менше МЗП. Виходить, що в цьому випадку ця логіка не застосовна.

2. У самому Законі № 1105 та в Порядку № 1266 жодного посилання на Закон № 2464 немає. Також немає вказівки на те, що вимогу про нарахування декретних не нижче ніж з МЗП потрібно виконувати тільки за основним місцем роботи.

Однак вимушені констатувати факт: думку, відмінну від думки Мінсоцполітики, представленої в листі № 344, швидше за все, доведеться відстоювати в судовому порядку. Тому ті роботодавці, які не готові це робити, допомогу по вагітності та пологах декретницям-сумісницям «дотягувати» до МЗП не будуть.

Не вище двох МЗП

Це обмеження цікаве в першу чергу тим роботодавцям, у яких декретниця-сумісниця є новачком. Причому новачком, який за 12 місяців, що передують початку декретної відпустки, заробив собі страховий стаж менше 6 місяців.

Урахуйте! Це не означає, що така працівниця саме у вас працює за сумісництвом менше 6 місяців, а це означає, що вона ніде не працювала більше 6 місяців протягом 12 місяців перед початком декретної відпустки. Також це обмеження цікаве тим роботодавцям, у яких майбутня декретниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 6 років більше 6 місяців протягом 12 місяців перед початком декретної відпустки.

Швидше за все, на практиці таких випадків небагато. Але розглянемо і їх на умовному числовому прикладі.

Приклад 2. За даними лікарняного листа працівниці надано відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 17.10.2016 р. по 19.02.2017 р. Працівниця до декретної відпустки працювала в роботодавця А за основним місцем роботи неповний робочий день (0,5 тривалості робочого дня). В роботодавця Б вона працювала за сумісництвом також неповний робочий день (0,5 тривалості робочого дня).

Наведемо в таблиці дані про зарплату такої працівниці в роботодавців А і Б за розрахунковий період. Причому розрахунковим періодом для розрахунку допомоги по вагітності та пологах у роботодавця А є червень 2016 року — вересень 2016 року, а в роботодавця Б — липень 2016 року — вересень 2016 року.

Місяці

Роботодавець А (основне місце роботи)

Роботодавець Б (робота за сумісництвом)

дохід, що включається до розрахунку середньої зарплати

кількість календарних днів, що враховуються

дохід, що включається до розрахунку середньої зарплати

кількість календарних днів, що враховуються

Червень 2016 року

3000,00

30

Х

Липень 2016 року

3000,00

31

2950,00

31

Серпень 2016 року

3000,00

31

2950,00

31

Вересень 2016 року

3000,00

30

2950,00

30

Разом

12000,00

122

8850,00

92

Розрахуємо спочатку суму допомоги по вагітності та пологах, яку повинен працівниці нарахувати роботодавець А.

Визначимо фактичну середньоденну зарплату:

12000 : 122 = 98,36 (грн.).

Розрахуємо середньоденну зарплату виходячи з двох МЗП на момент настання права працівниці на декретну відпустку:

2900,00 : 30,44 = 95,27 (грн.).

Сума фактичної середньоденної зарплати вийшла більше суми середньоденної зарплати, розрахованої виходячи з двох МЗП. Тому суму декретних потрібно розрахувати за середньоденною зарплатою, визначеною виходячи з двох МЗП.

Нижче в таблиці наведемо розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах, яку працівниці потрібно нарахувати в роботодавця А, з розбиттям за місяцями.

Місяці

Дні, що підлягають оплаті

Сума допомоги, розрахована за середньоденною зарплатою, обчисленою виходячи з двох МЗП (95,27 грн.), грн.

Сума допомоги з розрахунку на місяць — не більше двох МЗП (2900,00 грн.), грн.

Жовтень 2016 року

15

1429,05

1429,05

Листопад 2016 року

30

2858,10

2858,10

Грудень 2016 року

31

2953,37

2900,00

Січень 2017 року

31

2953,37

2900,00

Лютий 2017 року

19

1810,13

1810,13

Разом

126

12004,02

11897,28

Урахуйте: сума допомоги по вагітності та пологах за грудень 2016 року і січень 2017 року «зрізана» до рівня двох МЗП (2900,00 грн.), як цього вимагають положення ч. 4 ст. 19 Закону № 1105.

А як же виконати вимогу про те, що сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має бути більше двох МЗП у роботодавця, в якого працівниця працює за сумісництвом (у нашому прикладі — роботодавець Б)?

Фахівці Мінсоцполітики в листі № 334 на це запитання відповіли так: це обмеження повинне виконуватися окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом, оскільки п. 30 Порядку № 1266 передбачено обчислення сумарної зарплати, з якої розраховуються виплати, за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом тільки в разі застосування обмеження розміром максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Ось із цим висновком ми повністю згодні, оскільки він відповідає законодавчим нормам.

Тоді в нашому прикладі допомога по вагітності та пологах у роботодавця Б також має бути обмежена розміром не більше двох МЗП з розрахунку на місяць і становитиме таку саму величину, як і в роботодавця А (11897,28 грн.).

Не вище за максимальний розмір бази нарахування ЄСВ

Ну хто з працівників не мріє про зарплату вище або хоча б на рівні максимального розміру бази нарахування ЄСВ?

Припускаємо, що таких щасливчиків жіночої статі дуже небагато. Але, як ми зазначали вище, для них розрахунок допомоги по вагітності та пологах за сумісництвом повністю врегульовано.

Повторимо. Згідно з п. 30 Порядку № 1266 сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. А це означає таке: якщо у щасливої працівниці за основним місцем роботи зарплата нараховувалася на рівні максимальної бази ЄСВ або вище, то за місцем роботи за сумісництвом у неї не буде заробітку, що включався б до розрахунку середньої зарплати. Отже, допомогу по вагітності та пологах за сумісництвом їй нараховано не буде.

І насамкінець представимо головні висновки, що випливають з листа № 334.

Висновки:

— Вимогу про те, що допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць має бути не менше МЗП на момент настання страхового випадку, слід виконувати тільки за основним місцем роботи декретниці. За неосновним місцем роботи допомога по вагітності та пологах розраховується виходячи з фактично нарахованої зарплати працівниці.

— Вимога про те, що допомога по вагітності та пологах з розрахунку на місяць має бути не більше двох МЗП на момент настання страхового випадку, виконується окремо за основним місцем роботи та окремо за сумісництвом.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105.

Закон № 2464Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2000 р. № 2464-VI.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Лист № 334 — лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16.

ФСС з ТВПФонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ЄСВєдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі