Коли важко відірватися від роботи, або «накладки «робота / хвороба»
Робочий день / день хвороби
Після роботи захворів. Відпрацював день і дорогою додому отримав травму. Закінчив зміну о 7-й годині ранку, прийшов додому та викликав лікаря… Низка збігів робочого дня і початку періоду хвороби досить довга. У нашому житті часто трапляються такі-от «накладки». І виходить, що у працівника в один і той самий день є і відмітка в табелі за відпрацьований день, і непрацездатність згідно із записом у лікарняному листі. Запитання напрошується саме собою: як оплачувати такий день? Давайте про це і поговоримо.
Оскільки день відпрацьовано, за нього, звичайно ж, потрібно працівнику заплатити зарплату. Що стосується лікарняного, то тут є свої особливості, на яких ми й зупинимося.
Як ми знаємо, будь-якій людині, яка звернулася за медичною допомогою і була визнана непрацездатною, за її згодою (проханням) виписується лікарняний лист, що засвідчує цю непрацездатність. Тобто в загальному випадку лікарняний лист відкривається в день звернення людини за медичною допомогою.
Проте особам, які виявилися непрацездатними після закінчення робочого дня, лікарняний лист може видаватися за їх згодою з наступного календарного дня. Про це прямо зазначено в п. 2.6 Інструкції № 455.
І що ми в результаті маємо на практиці? А маємо ми два варіанти оформлення лікарняного листа в одній і тій самій ситуації.
Перший — працівник повідомив лікаря, що він сьогодні весь день відпрацював і попросив відкрити йому лікарняний з наступного дня.
Другий — працівнику відкрито лікарняний лист днем його звернення до медустанови. При цьому цей день працівник повністю відпрацював.
Головний акцент зробимо на перших п’яти днях хвороби працівника, що оплачуються за рахунок роботодавця. У першому випадку запитання, як рахувати «дні роботодавця», не виникає, оскільки «накладок» робочого часу та лікарняного немає. А ось якщо вам трапився другий варіант — відкриття лікарняного в день, який працівник повністю відпрацював, то замислитися є над чим. І ось у чому особливість такого лікарняного:
— по-перше, в обов’язковому порядку потрібно уважно поставитися до питання правильності оплати «дня-накладки». Адже роботодавець може не помітити «накладку» і оплатити один і той самий день двічі — як робочий і як лікарняний. А це, як ви розумієте, неприпустимо;
— по-друге, в оплаті перших п’яти днів за рахунок роботодавця. «День-накладка» йде до розрахунку перших п’яти календарних «днів роботодавця», але оплачується як повністю відпрацьований робочий день. Останні чотири календарні дні оплачуються як лікарняний за рахунок роботодавця. Далі, починаючи з шостого дня непрацездатності, оплата за лікарняним іде в рахунок коштів ФСС з ТВП (див. додаток до листа ФСС з ТВП від 17.05.2016 р. № 2.4-46-753 // «ОП», 2016, № 11, с. 5);
— по-третє, дуже уважно визначаємо розрахунковий період для лікарняного з «накладкою», відкритого в останній день місяця. Наприклад, якщо лікарняний, відкрито 31 жовтня 2016 року («день-накладка») і оплачувати його будуть починаючи з наступного дня — з 1 листопада 2016 року, то розрахунковим періодом для визначення середньоденної зарплати є 12 місяців, що передують місяцю хвороби, а саме — жовтню. Тобто розрахунковим періодом буде жовтень 2015 року — вересень 2016 року.
Вихідний день / день хвороби
Ідеться про ситуацію, коли ваш працівник надав лікарняний лист, який відкритий у неробочий для нього за графіком день, вихідний або у свято. Ви зобов’язані прийняти такий лікарняний лист до оплати, якщо він, звичайно, оформлений належним чином. Причому оплаті підлягають усі календарні дні тимчасової непрацездатності, незалежно від того, на які дні припадає період тимчасової непрацездатності — робочі, неробочі, вихідні або святкові (див. лист ФСС з ТВП від 18.08.2016 р. № 2.4-46-1431 // «ОП», 2016, № 18, с. 7).
Не встиг видужати — захворів, або «накладки «хвороба на хворобу»
День хвороби працівника / день хвороби працівника
Описувана ситуація пов’язана з оплатою листків непрацездатності, коли закінчення одного збігається з відкриттям іншого, інакше кажучи — лікарняні видано «внакладку». Порядок оплати листків непрацездатності в такій ситуації залежатиме від того, належать вони до одного страхового випадку чи до різних. Розглянемо обидва варіанти.
Варіант 1. Якщо за двома лікарняними один страховий випадок. Зрозуміло, що йдеться про тривалу хворобу і про її продовження за допомогою виписки нового лікарняного листа — «продовження листка № …». Так само зрозуміло, що за збігом якихось обставин при виписці другого листка сталася «накладка» і один і той самий день потрапив до обох бланків. А цього, як ми розуміємо, не повинно було статися. Це говорить про те, що другий лікарняний (або перший) просто неправильно оформлений. Рішення досить просте — такий лікарняний слід повернути працівнику з тим, щоб він уніс у лікувальній установі потрібні виправлення.
Варіант 2. Якщо за двома лікарняними два різні страхові випадки. Такий варіант «накладки» теж можливий. Наприклад, уранці людину виписують з поліклініки, вилікувавши йому ГРЗ (один страховий випадок), а ввечері того самого дня він потрапить до іншої лікарні, тільки з травмою (другий страховий випадок). Тут виникає запитання: як оплачувати «спільний» для двох лікарняних день? Розбираємося.
Право на матеріальне забезпечення із соціального страхування виникає в застрахованої особи з настанням кожного страхового випадку (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105). Страховий випадок починається днем відкриття лікарняного листа. Отже, «спільний» для двох лікарняних день за другим захворюванням є початком нового страхового випадку. З виникненням нового страхового випадку виникає й нове право на його матеріальне забезпечення. Що звідси випливає?
А те, що за другим лікарняним листом оплата йде з першого дня його відкриття. Тобто перші п’ять днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з шостого — за рахунок ФСС за ТВП.
За першим лікарняним листом «спільний» день у такому разі не оплачується, оскільки один і той самий день не може бути оплачено двічі.
До речі, такої самої думки дотримуються й фахівці ФСС з ТВП (див. лист від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924).
День хвороби працівника / день хвороби дитини
Ідеться про ситуацію, коли в останній день хвороби самого працівника в нього захворює дитина і такому працівнику виписують цим самим днем лікарняний по догляду за хворою дитиною. Звичайно, одразу ж напрошується таке саме запитання, як і в попередній наведеній нами ситуації (варіант 2): як оплачувати «спільний» для двох лікарняних день? Відповідь буде такою самою. Точніше, майже такою самою.
Перший момент — «спільний» день оплачувати повинні тільки один раз. Ні в якому разі не двічі.
Другий момент — останній день першого лікарняного листа ми не оплачуємо, причому незалежно від того, за чий рахунок цей день оплачується: чи то за рахунок роботодавця, чи то за рахунок коштів ФСС з ТВП.
Перший та наступні дні другого лікарняного листа ми оплачуємо за рахунок коштів ФСС з ТВП. Нагадаємо, що лікарняний лист для догляду за дитиною оплачується за рахунок коштів ФСС з ТВП починаючи з першого дня хвороби дитини (ст. 22 Закону № 1105).
Урахуйте, це дуже важливий момент в оплаті другого лікарняного листка. Адже від дня його початку безпосередньо залежить визначення розрахункового періоду для його оплати!
День хвороби першої дитини / день хвороби другої дитини
Перш ніж ми приступимо до розгляду ситуації-«накладки» двох лікарняних по догляду за хворими дітьми, повторимо деякі правила їх виписки:
1. Листок непрацездатності видається одному з батьків (члену сім’ї), який фактично здійснює догляд за дитиною (п. 3.1 Інструкції № 455).
2. Якщо в сім’ї хворіють двоє або більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один листок непрацездатності (п. 3.5 Інструкції № 455), одному з батьків (члену сім’ї).
3. Якщо діти захворюють у різний час, то листок непрацездатності та довідка про догляд за хворою дитиною видаються в кожному конкретному випадку окремо (п. 3.5 Інструкції № 455).
4. Якщо в період хвороби однієї дитини відповідно до довідки (про догляд за хворою дитиною) у сім’ї захворіла друга дитина або виникло нове (не пов’язане з попереднім) захворювання у першої дитини, то довідка закривається і видається новий листок непрацездатності (п. 3.6 Інструкції № 455).
Правила повторили, тепер можна приступити до розгляду ситуації — «накладки» з лікарняними «по догляду». Зручніше це зробити буде на прикладах.
Приклад 1. Працівниця установи має двох дітей віком 4 і 8 років. У жовтні 2016 року діти хворіли. Старша дитина хворіла з 5 по 25 жовтня 2016 року, а молодша — з 24 по 30 жовтня 2016 року.
У цьому випадку лікар повинен видати працівниці такі документи:
— листок непрацездатності для догляду за старшою дитиною з 5 по 18 жовтня 2016 року (14 календарних днів);
— довідку за формою, затвердженою МОЗ України (ф. № 138/О), що засвідчує хворобу старшої дитини в період з 19 по 23 жовтня 2016 року (виписується починаючи з 15-го календарного дня хвороби дитини (п. 3.4 Інструкції № 455));
— листок непрацездатності, що засвідчує хворобу молодшої дитини в період з 24 по 30 жовтня 2016 року.
При такому, скажемо, «ідеальному» порядку виписки документів оплаті підлягатимуть обидва лікарняні листи «по догляду» в повному розмірі.
А що робити, якщо другий лікарняний виписано «внакладку» з довідкою і порушено п. 3.6 Інструкції № 455 (див. наведене вище правило 4)?
Нічого страшного. Довідку про догляд за старшою хворою дитиною лікар повинен був, звичайно, закрити в момент відкриття другого лікарняного листа по догляду за молодшою дитиною. Але оскільки уже так сталося, що довідку своєчасно не закрито, то не обов’язково її повертати на виправлення лікарю. У такій ситуації оплаті так само, як і в розглянутому вище прикладі, підлягають обидва лікарняних «по догляду». Пояснення просте — довідка про догляд за хворою дитиною оплаті не підлягає, а отже, подвійної оплати у «дні-накладці» бути не може.
Приклад 2. Умови ті самі. Тільки: старша дитина хворіла з 5 по 10 жовтня 2016 року, перебуваючи вдома, а молодша — з 10 по 15 жовтня 2016 року, перебуваючи разом з мамою в стаціонарі.
У цьому випадку працюючій мамі мають бути видані такі документи:
— листок непрацездатності для догляду за старшою дитиною з 5 по 9 жовтня 2016 року. За 10 жовтня лікарняний мамі на старшу дитину не виписується, оскільки «догляд» вона могла здійснювати тільки за одним місцем свого перебування — у стаціонарі з молодшою дитиною;
— листок непрацездатності, що засвідчує хворобу молодшої дитини в період її лікування у стаціонарі, — з 10 по 15 жовтня 2016 року.
Оплаті підлягають обидва лікарняні листи «по догляду».
Якби сталося так, що обидва лікарняні «по догляду» включали б 10 жовтня 2016 року, то такий «день-накладка» оплаті підлягав би тільки один раз — при призначенні допомоги за другим (з 10 по 15 жовтня) лікарняним листом. Відповідно за першим лікарняним листом (з 5 по 10 жовтня 2016 року) «день-накладка» — 10 жовтня — не оплачувався б.
Зовсім прикрий випадок, або захворів у відпустці
Дні хвороби / дні щорічної відпустки
У разі захворювання працівника під час його щорічної відпустки згідно зі ст. 11 Закону № 504 така відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена.
Одразу зазначимо, які відпустки належать до щорічних. Це:
— основна відпустка ( ст. 6 Закону № 504);
— додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці ( ст. 7 Закону № 504);
— додаткова відпустка за особливий характер праці ( ст. 8 Закону № 504);
— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (для працівників держслужби та органів місцевого самоврядування).
Тобто відпустка продовжується/переноситься на кількість календарних днів, що припадають на період хвороби, за взаємною згодою сторін. Таке продовження/перенесення відпустки оформляють наказом, виданим на підставі заяви працівника з проханням про таке продовження/перенесення. Наявність такої заяви від працівника — обов’язкова!
Це правило поширюється також на додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, що надаються на підставі ст. 19 Закону № 504 ( ч. 7 ст. 20 Закону № 504).
Якщо дата початку продовженої/перенесеної відпустки припадає на наступний місяць після місяця її первісного надання, то необхідно визначити нову середню зарплату для її оплати згідно з Порядком № 100. При цьому необхідно виконати такі дії:
— сторнувати суму відпускних, що припадають на дні перебування працівника на лікарняному;
— нарахувати суму лікарняних;
— нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої відпустки виходячи з нової середньої зарплати.
Ще один момент. Будьте уважні, якщо в періоді хвороби трапився святковий або неробочий день, то період продовження відпустки після завершення хвороби буде на цей день коротше. Не забувайте: ми продовжуємо відпустку на дні недогуляної через хворобу відпустки. Наприклад, сталася «накладка» відпустки та лікарняного — 5 днів: 1 день з них — свято, а 4 — відпустка, що не відбулася через хворобу. Отже, продовжуємо/переносимо після завершення хвороби теж тільки 4 дні, а не 5. А ось лікарняний лист оплачуємо за 5 календарних днів хвороби.
Дні хвороби дитини / дні щорічної відпустки
У разі хвороби дитини, що припала на період перебування працівника у щорічній основній або додатковій відпустці, лікарняний «по догляду» видається тільки з наступного після закінчення щорічної/додаткової відпустки дня (п. 3.11 Інструкції № 455). Як наслідок, у цій ситуації діє п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону № 504 — щорічна відпустка працівника не може бути ані перенесена, ані продовжена. Дні хвороби дитини, що припадають на відпустку, оплачуються виключно як відпустка.
На практиці найчастіше зустрічаються ситуації, коли працівник не повідомляє лікуючого лікаря своєї дитини про власне перебування у відпустці. Нічого не підозрюючи, лікар виписує матері (батьку) з його точки зору належним чином оформлений лікарняний лист, який та (той) згодом несе на роботу. Тоді вже пильність щодо такого лікарняного повинні проявити відділ кадрів і комісія з соціального страхування, щоб, звичайно ж, не допустити подвійної оплати. «Дні-накладки» у такому разі залишають у плані оплати без змін — за них працівник уже отримав свої відпускні, а ось з наступного дня після закінчення відпустки призначають оплату за лікарняним «по догляду».
Дні хвороби дитини / дні відпустки для догляду до 3 років
Почнемо з розгляду ситуації, що зустрічається на практиці.
Приклад 3. Працівниця підприємства перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років і працює на умовах неповного робочого часу. Чи видається листок непрацездатності в разі хвороби дитини, вік якої — 2 роки?
У разі хвороби дитини, у відпустці для догляду за якою перебуває працівниця до досягнення нею трьох років, листок непрацездатності не видається зважаючи на пряму заборону, що міститься в п.п. «б» п. 3.15 Інструкції № 455 (ср. ). На цей випадок на прохання працівниці лікуючий лікар виписує довідку про хворобу дитини. Надавши її до відділу кадрів, працівниця обґрунтує свою відсутність на робочому місці. За період такої відсутності лікарняні не належать, а в табелі проставляють «НН» — неоплачувана тимчасова непрацездатність.
Водночас зауважимо, звичайно, згідно зі ст. 18 Закону № 504 за своїм бажанням жінка в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. Але, на нашу думку, працівниці доцільніше буде перервати «3-річну» відпустку і оформити вихід на роботу на неповний робочий день. Тоді вона матиме право на отримання лікарняного листа для догляду за хворою дитиною і відповідно його оплату незалежно від віку дитини.
Дні хвороби / дні відпустки «за свій рахунок»
Наразі існує декілька законних підстав для перебування працівника у відпустці «за свій рахунок». Перелічувати ми їх не будемо. Скажемо тільки, що захворіти працівник (або його дитина) може, перебуваючи у відпустці «за свій рахунок», і для роботодавця при оплаті лікарняного листа не матиме значення, на якій підставі цей «свій рахунок» надано. Річ у тім, що незалежно від цих самих підстав оплата лікарняного листа, за яким частина періоду хвороби «наклалася» на відпустку «за свій рахунок», буде однаковою.
Згідно зі ст. 23 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати.
Але якщо після закінчення відпустки «за свій рахунок» хвороба працівника (або його дитини) триває, то період тимчасової непрацездатності після закінчення такої відпустки має бути оплачено. Оплату починають з дня, коли у працівника закінчилася відпустка «за свій рахунок». Відлік перших п’яти днів непрацездатності починається з першого дня хвороби працівника. Розрахунковим періодом для визначення середньоденної зарплати будуть 12 місяців, що передують місяцю початку хвороби.
Дні хвороби / дні навчальної відпустки
Якщо працівник захворів під час навчальної відпустки, лікарняні йому за цей період «накладки» так само, як і у випадку з відпусткою «за свій рахунок», не оплачують. Обґрунтування те саме — ст. 23 Закону № 1105. Після закінчення навчальної відпустки, якщо працівник продовжив хворіти і підтвердив це листком непрацездатності, такий лікарняний йому оплачується з дня, що настає за днем закінчення такої відпустки. Як бачимо, період «накладки» під оплату не потрапить. Перші п’ять «днів роботодавця» відлічують з моменту настання страхового випадку. А отже, якщо вони збіглися з періодом «накладки», то лікарняних за рахунок роботодавця не буде. Якщо період хвороби «зачепив» навчальну відпустку більше ніж на п’ять днів, то на долю ФСС з ТВП так само припадуть не всі дні хвороби, а тільки ті, в які працівник хворів, не перебуваючи при цьому в навчальній відпустці. Зауважимо, що навчальну відпустку на підставі тимчасової непрацездатності не продовжують і не переносять на інший період.
Приклад 4. Працівниця перебувала в навчальній відпустці з 31 жовтня по 4 листопада 2016 року. З 3 по 10 листопада 2016 року вона хворіла, про що свідчить наданий нею листок непрацездатності. Який порядок оплати такого лікарняного листа?
У наведеному прикладі 3 і 4 листопада 2016 року сталася «накладка» навчальної відпустки та періоду хвороби. За ці дні працівниця вже отримала відпускні, а лікарняні за період такої «накладки» згідно зі ст. 23 Закону № 1105 їй не належать. Листок непрацездатності в такому разі оплачують починаючи з наступного після закінчення навчальної відпустки дня — з 5 листопада 2016 року. Тобто з перших п’яти днів непрацездатності оплаті за рахунок роботодавця підлягають тільки 5, 6 і 7 листопада 2016 року. З 8 по 10 листопада 2016 року тимчасову непрацездатність «оплатить» ФСС з ТВП.
Дні хвороби / дні чорнобильської відпустки
Відповідно до п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону № 796 особи, віднесені до 1 і 2 категорій постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на використання щорічної відпустки в будь-який прийнятний для них час. А також на отримання додаткової відпустки зі збереженням середнього заробітку строком на 14 робочих (16 календарних) днів на рік. Таку відпустку визначено Законом № 796 як пільгу та компенсацію, і вона не належить до щорічних відпусток (лист Мінсоцполітики від 18.05.2011 р. № 164/13/116-11). Таким чином, на додаткову відпустку чорнобильцям не поширюються положення Закону № 504 в частині норм, передбачених для щорічних відпусток. Отже, ця відпустка не підлягає перенесенню на інший період або продовженню в разі тимчасової непрацездатності працівника. У разі продовження тимчасової непрацездатності після закінчення такої відпустки, оплаті підлягають дні хвороби, починаючи з наступного після закінчення такої відпустки дня.
Дні хвороби / дні відпустки як учаснику АТО
Тепер поговоримо про додаткову відпустку, що надається демобілізованим працівникам на підставі ст. 161 Закону № 504. Нагадаємо: така відпустка належить учасникам бойових дій та інвалідам війни, статус яких визначено Законом № 3551. Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку тривалістю 14 календарних днів. Водночас зауважимо, що така відпустка не належить до щорічних. Отже, норми Закону № 504, передбачені для щорічних відпусток, на порядок надання «військової» відпустки не поширюються, а її продовження та перенесення в разі хвороби працівника не здійснюється. У такому разі лікарняний, що повністю припав на таку відпустку, не оплачують, а лікарняний, що розпочався в такій відпустці, оплачують, починаючи з наступного після закінчення такої відпустки дня.
Екзотичні випадки «накладок»
Дні хвороби / дні відрядження
Хвороба підкралася непомітно. У відрядженні. Що ж, буває й таке. У зв’язку з цим працівник змушений затриматися у відрядженні на період лікування. У цьому випадку керівник приймає рішення про продовження строку відрядження. Рішення приймається шляхом видання відповідного наказу після повернення відрядженого працівника на місце роботи на підставі його доповідної записки (п. 10 розд. ІІ Інструкції № 59). До доповідної записки працівникові потрібно додати оформлений належним чином лікарняний лист.
У випадках лікування (отримання медичної допомоги, оздоровлення) хворого не за місцем його проживання (але в межах України), лікарняний лист видається за підписом головлікаря і за наявності круглої печатки медустанови у графі «Видачу листка непрацездатності дозволяю» (п. 1.9 Інструкції № 455, п. 3.8 Інструкції № 532).
На підставі лікарняного листа за дні хвороби, що збіглися з періодом відрядження, працівнику нараховують і виплачують лікарняні, а самі дні хвороби не включаються до строку відрядження (п. 9 розд. ІІ Інструкції № 59). У зв’язку з цим табелювати такі дні потрібно як звичайні дні хвороби («ТН»). Дні відрядження, на які згідно з даними лікарняного листа період хвороби не припадає, оплачують відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижче середнього заробітку ( ст. 121 КЗпП).
Ще один момент. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні) і виплачуються добові протягом усього часу, поки він не може за станом здоров’я приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців (п. 9 розд. ІІ Інструкції № 59).
Звільнення під час хвороби
Нагадуємо! Трудове законодавство не дозволяє розірвання договору в період непрацездатності працівника з ініціативи роботодавця. Заборону прямо встановлено у ст. 40 КЗпП.
Водночас звільнити працівника в період хвороби можливо з ініціативи працівника ( ст. 38 КЗпП) і за угодою сторін ( п. 1 ст. 36 КЗпП) за наявності такої угоди. Анулювати цю угоду можна лише за згодою сторін.
Приклад 5. Працівник звільнений за власним бажанням 2 листопада 2016 року. При цьому з 1 по 13 листопада 2016 року він хворів. Який порядок оплати такого лікарняного листа?
Наведемо необхідні в вирішенні цього питання цитати-норми із Закону № 1105:
п. 1 ст. 19 «… право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України. <…> Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачене законом»;
п. 2 ст. 22 «Допомога по тимчасовій непрацездатності <…> виплачується Фондом застрахованим особам, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності <…> незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку та розмірах, встановлених законодавством».
Отже, звідси такі висновки:
— незалежно від факту звільнення лікарняний лист має бути оплачено, оскільки тимчасова непрацездатність настала на той момент, коли працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем і ще вважався застрахованою особою;
— «дні роботодавця» оплачуються доти, доки працівник перебував із цим роботодавцем у трудових відносинах, після звільнення — не оплачуються. У наведеному прикладі за рахунок коштів роботодавця перший і другий календарні дні непрацездатності будуть оплачені. Інші три дні — ні, оскільки між працівником і роботодавцем уже немає трудових відносин;
— «дні ФСС з ТВП» оплачуються Фондом повністю, починаючи з шостого дня і до повного одужання працівника, якщо, звичайно, страховий випадок розпочався до моменту звільнення такого працівника.
На завершення залишається тільки щиро побажати співробітникам та їх рідним міцного здоров’я. А бухгалтерам — міцних нервів.
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон № 1105 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 796 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.
Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.
Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455.
Інструкція № 532 — Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена спільним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП та ФНВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.
Інструкція № 59 — Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59.
Постанова № 98 — постанова КМУ «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
ФСС з ТВП — Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
