При наданні працівникам відпустки без збереження заробітної плати треба враховувати таку особливість. Святкові та неробочі дні ( ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р., далі — КЗпП) не враховуються тільки при визначенні тривалості щорічних відпусток і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей ( ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки). Тобто при визначенні тривалості відпустки без збереження заробітної плати норми ст. 5 Закону про відпустки не застосовуються, а отже, тривалість такої відпустки не збільшується на кількість святкових і неробочих днів, якщо такі дні припали на період такої відпустки.
Саме тому при наданні відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 14 календарних днів з 28.04.2016 р. останній день цієї відпустки припадає на 11.05.2016 р., тому на роботу працівник повинен був вийти 12.05.2016 р.
Але особливість в іншому: на період відпустки без збереження зарплати (з 28.04.2016 р. по 11.05.2016 р.) припадають 3 святкові дні, установлені ст. 73 КЗпП (ср. ). Так, на тривалість відпустки без збереження зарплати вони не впливають. Але вони впливатимуть у подальшому — при розрахунку середньої зарплати для оплати періоду щорічної відпустки. Як? Зараз з’ясуємо.
Середня заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки розраховується відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Її обчислюють діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством ( ст. 73 КЗпП). Отриманий результат множать на число календарних днів відпустки ( п. 7 Порядку № 100).
При цьому слід ураховувати положення абз. 6 п. 2 цього Порядку. У ньому визначено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Тобто для того, щоб правильно розрахувати середню зарплату, треба визначити кількість календарних днів у розрахунковому періоді, що беруть участь у розрахунку. Для цього потрібно від загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді (365 або 366) відняти:
— святкові та неробочі дні, установлені ст. 73 КЗпП;
— час, протягом якого працівники перебували у відпустці без збереження заробітної плати в обов’язковому порядку відповідно до ст. 25 Закону про відпустки або за угодою сторін відповідно до ст. 26 цього Закону.
Важливо! Якщо в розрахунковому періоді на один календарний день припадає декілька підстав для його виключення із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді, такий день виключайте тільки один раз.
Це означає таке: якщо за умовами наведеного прикладу з розрахункового періоду треба виключити, зокрема, святкові дні 1, 2 і 9 травня і на такі дні припадає ще й відпустка «за свій рахунок», то щоб виключити «задвоєння», 1, 2 і 9 травня виключайте тільки один раз. Не важливо, на якій підставі: як святкові та неробочі дні за ст. 73 КЗпП чи як відпустка без збереження зарплати.
Є два способи, як це зробити. Перший — виключити святкові дні, а потім дні відпустки «за свій рахунок», при цьому не віднімаючи ті дні відпустки, які вже відняли як святкові.
Другий спосіб — спершу виключити із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді дні відпустки без збереження зарплати, а потім виключити святкові та неробочі дні, що припали на розрахунковий період, без урахування днів відпустки «за свій рахунок». Покажемо, як це зробити.
Приклад. Припустимо, що зарплата в розрахунковому періоді становила 35210 грн.
1-й спосіб
На розрахунковий період (листопад 2015 року — жовтень 2016 року) припадають 10 святкових і неробочих днів*.
* Таблицю-підказку з кількістю святкових днів, які виключають із загальної кількості календарних днів при наданні щорічної відпустки у 2016 році, шукайте в «ОП», 2016, № 13, с. 30.
На відпустку без збереження зарплати припадають 3 святкові дні (1, 2 і 9 травня). Ці дні ми виключаємо як святкові. Тому кількість календарних днів такої відпустки, яку виключатимемо з розрахунку, становитиме 11 (14 - 3).
Визначимо середньоденну зарплату за 1 календарний день:
35210 грн. : (366 к. дн. - 10 к. дн.святкові - 11 к. дн.відпустка «за свій рахунок») = 102,06 грн.
Сума відпускних становитиме:
102,06 грн. х 24 к. дн. = 2449,44 грн.
2-й спосіб
Із розрахункового періоду виключаємо 14 календарних днів відпустки «за свій рахунок».
Визначимося тепер зі святковими днями, що підлягають виключенню з розрахунку. На розрахунковий період (листопад 2015 року — жовтень 2016 року) таких днів припадає 10. У травні 2016 року ми виключили 11 календарних днів відпустки «за свій рахунок» (14 = 3квітень + 11травень). Травневі святкові дні (3 календарні дні) припадають на період відпустки «за свій рахунок», тому їх із розрахунку не виключаємо. У результаті треба виключити 7 святкових днів (10 - 3).
Визначимо середньоденну зарплату за 1 календарний день:
35210 грн. : (366 к. дн. - 7 к. дн.святкові - 14 к. дн.відпустка «за свій рахунок») = 102,06 грн.
Сума оплати днів відпустки становитиме:
102,06 грн. х 24 к. дн. = 2449,44 грн.
Як бачимо, незалежно від обраного способу розрахунку сума відпускних вийде однаковою.
