Теми статей
Обрати теми

Оплачуємо працю оператора котельні

Гуль Тетяна, експерт з питань оплати праці (e-mail: t.gul@id.factor.ua)
Зі словами «опалювальний сезон» перш за все в нас асоціюються такі поняття, як «тепло в будинку», «гаряча вода». Відповідальним за тепло в установах, організаціях, на підприємствах, що не підключені до централізованої тепломережі, є оператори котельні. Про специфіку та режим роботи працівників, зайнятих обслуговуванням котельні, можна дізнатися у спецвипуску «ОП», 2016, № 20/1, с. 3 і 9. У цій статті поговоримо про працеоплатні нюанси.

При вирішенні питань оплати праці працівників, у тому числі операторів котельні, госпрозрахунковим підприємствам надано свободу вибору ( ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, ст. 97 КЗпП). Головне, щоб установлені за формами та системами оплати праці для конкретної категорії працівників розміри їх тарифних ставок (годинних, місячних) або місячного окладу, а також доплат і надбавок, не були нижчі за мінімальні гарантії, установлені чинним законодавством.

Бюджетні організації у вирішенні цих питань дещо обмежені, оскільки умови оплати праці їх працівників визначаються актами Кабінету Міністрів України та нормативними документами профільних міністерств і відомств у межах бюджетних асигнувань.

У котельні, як правило, необхідно забезпечити робочий процес у вихідні, неробочі та святкові дні. Через такий безперервний процес запроваджується цілодобова робота операторів і змінний режим роботи, а також ведеться підсумований облік робочого часу, можливість установлення якого передбачено ст. 61 КЗпП.

Робочий час операторів котельні регулюється графіками роботи (змінності), що складаються за деякий обліковий період і відображають планові показники використання робочого часу. А ось фактичне використання оператором котельні робочого часу відображають у табелі використання робочого часу. У табелі зазначають загальну кількість відпрацьованих годин як за конкретний робочий день, так і в цілому за звітний період (місяць), дані про кількість відпрацьованих годин у нічний час, у святкові та неробочі дні, кількість надурочних годин тощо. На підставі даних табеля бухгалтер нараховуватиме зарплату оператору котельні.

Про особливості, пов’язані з оплатою праці у вихідні, святкові та неробочі дні, оплатою надурочного часу працівникам, яким установлено підсумований облік робочого часу, розповімо детальніше.

Розраховуємо годинну ставку

При підсумованому обліку робочого часу оплата праці оператора котельні здійснюється в загальному порядку. Проте для встановлення розмірів зарплати таким працівникам потрібно визначати не тільки місячні тарифні ставки, а й годинні. Тобто працю операторів котельні оплачують за відпрацьовану норму часу, а нічні, святкові, надурочні години — за годинною тарифною ставкою залежно від кількості таких відпрацьованих годин.

Розрахунок годинної тарифної ставки (Гтс) залежить від установленого облікового періоду.

Обліковий період дорівнює місяцю. Годинну тарифну ставку розраховують діленням посадового окладу на місячну норму робочого часу у відповідному місяці (листи Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12, від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12).

Приклад 1. Посадовий оклад оператора котельні становить 1543 грн. У жовтні 2016 року норма робочого часу складає 159 годин. В установі запроваджено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними. Обліковий період — місяць.

У цьому випадку годинна тарифна ставка становитиме:

1543 грн. : 159 год = 9,70 грн.

Обліковий період перевищує місяць. Тут будуть свої нюанси при розрахунку годинної тарифної ставки для оплати надурочних годин і для оплати святкових та/або нічних годин.

Надурочні. Годинну тарифну ставку визначають шляхом ділення посадового окладу, установленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період (квартал) з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал, установлений з дотриманням вимог ст. 50 КЗпП (лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07) (див. також рисунок).

img 1

Формула розрахунку часової тарифної ставки для оплати понаднормових годин

Святкові/нічні. При визначенні годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові та неробочі дні, у нічний час, місячний оклад ділять на норму тривалості робочого часу у відповідному місяці, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника).

Приклад 2. Оператору котельні встановлено посадовий оклад у розмірі мінімальної зарплати. В установі запроваджено обліковий період — квартал, а також 5-денний робочий тиждень з двома вихідними. У 4 кварталі 2016 року норма робочого часу складає 511 годин (159 + 176 + 176).

Спочатку визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період:

511 год : 3 міс. = 170,33 год.

Годинна тарифна ставка для оплати надурочного часу в 4 кварталі 2016 року становитиме:

1600 грн. : 170,33 год = 9,39 грн.,

де 1600 — розмір посадового окладу оператора котельні у грудні, установлений на рівні мінзарплати.

Оплачуємо роботу у святкові та неробочі дні

Роботу у святкові та неробочі дні (перелік таких днів визначено ст. 73 КЗпП) оплачують у подвійному розмірі в порядку, установленому ст. 107 КЗпП, а саме працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:

одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий дні здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий чи неробочий день.

За бажанням працівника йому додатково може бути надано інший день відпочинку (за умови, що робота здійснювалася понад установлену місячну норму робочого часу). Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто оплата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому разі здійснюється в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09). А от замінити подвійну оплату тільки наданням відгулу не можна.

Оплачуємо роботу у вихідні дні

Вихідними для операторів котельні є дні, установлені графіком змінності. Тому якщо працівнику довелося працювати, скажімо, у неділю — загальний для всіх вихідний, проте для нього цей день є робочим згідно з його графіком, то не вважатиметься, що такий працівник працював у вихідний день. Якщо ж, наприклад, у зв’язку з хворобою змінника оператору довелося вийти на роботу у свій вихідний день згідно з графіком, то вважається, що він працював у вихідний день.

Відповідно до ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін шляхом надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Якщо робота у вихідний день компенсується:

— шляхом надання іншого дня відпочинку, — конкретна дата такого дня відпочинку має бути застережена в наказі;

у грошовій формі, — оплата здійснюється за правилами, установленими ст. 107 КЗпП для оплати роботи у святковий та неробочий дні.

Оплачуємо роботу в нічний час

Нічним вважається час з 22:00 до 6:00 ( ст. 54 КЗпП). Відповідно до ст. 108 КЗпП за роботу в нічний час установлюють доплату в розмірі не менше 20 % тарифної ставки за кожну годину роботи.

Проте при оплаті за роботу в нічний час слід виходити з галузевих нормативних документів, що регулюють питання оплати праці тієї чи іншої категорії працівників бюджетної сфери. Так, наприклад, у навчальних закладах доплата за роботу в нічний час установлюється в розмірі 40 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи, у закладах охорони здоров’я — 35 % тарифної ставки (окладу).

Оплачуємо години надурочної роботи

Оплата роботи понад нормальну тривалість робочого часу здійснюється в порядку, установленому ст. 106 КЗпП, а саме в подвійному розмірі годинної ставки.

Підрахунок та оплата годин надурочної роботи здійснюються роботодавцем наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи здійснюється наприкінці облікового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12).

Наприклад, якщо обліковий період дорівнює кварталу, то в кінці кожного місяця працівникам нараховують основну зарплату, надбавки та доплати, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду здійснюють оплату надурочних годин (за наявності) в зазначеному вище розмірі.

Зверніть увагу! Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07).

Важливо! Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Цю заборону встановлено ч. 4 ст. 106 КЗпП.

Приклад 3. Операторам котельні лікарні встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює місяцю. Норма робочого часу в жовтні 2016 року становить 159 год. Цього місяця оператором відпрацьовано всі години, передбачені графіком роботи в межах норми, із них:

— 8 робочих годин 14 жовтня;

— 56 нічних годин, у тому числі 6, відпрацьованих 14 жовтня.

Оклад оператора котельні — 1543 грн.

1. Визначимо годинну тарифну ставку в жовтні 2016 року:

1543 грн. : 159 год = 9,70 грн./год.

2. Доплата за роботу 14 жовтня здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки, оскільки вона проводилася в межах місячної норми робочого часу. Розмір доплати дорівнює:

9,70 грн./год х 8 год х 1 = 77,60 грн.

3. Розрахуємо доплату за роботу в нічний час:

9,70 грн./год х 56 год х 35 % = 190,12 грн.

4. Усього зарплата за жовтень становитиме:

1543 + 77,60 + 190,12 = 1810,72 (грн.).

Приклад 4. Оклад оператора котельні становить 1450 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень. Обліковий період — місяць. Норма робочого часу в жовтні — 159 годин. Оператор відпрацював у жовтні всі години, передбачені його графіком роботи. Проте через хворобу іншого оператора йому довелося вийти на роботу у свій вихідний день. У результаті оператором у жовтні було відпрацьовано 171 годину, у тому числі у святковий день (14 жовтня) — 8 годин, нічних — 76 годин, надурочних — 12 годин.

1. Визначимо годинну тарифну ставку:

1450 грн. : 159 год = 9,12 грн./год.

2. Доплата за відпрацьовані нічні години становитиме:

9,12 грн./год х 76 год х 20 % = 138,62 грн.

3. Знайдемо суму доплати за роботу у святковий день у межах норми робочого часу згідно з графіком роботи в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад:

9,12 грн./год х 8 год = 72,96 грн.

4. Визначимо оплату за роботу в надурочний час:

(171 год - 159 год) х 9,12 грн./год х 2 = 218,88 грн.

5. Усього зарплата за жовтень дорівнює:

1450 + 138,62 + 72,96 + 218,88 = 1880,46 (грн.).

Оплата праці за сумісництвом

Бувають ситуації, коли у штатному розписі передбачено, наприклад, 2,5 штатної одиниці, а на роботу прийнято тільки двох операторів котельні. Для того щоб правильно розподілити фонд робочого часу і скласти графік змінності, на незаповненій «0,5-штатній» вакансії може працювати один з операторів котельні (або інший працівник, який відповідає встановленим для цієї посади вимогам) за сумісництвом.

У цьому випадку слід пам’ятати, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а загальна тривалість роботи за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (абз. 1 п. 2 постанови № 245).

Тобто виходить, що оператору котельні — суміснику буде встановлено неповний робочий час. За свою роботу він отримуватиме зарплату за фактично виконану роботу ( ст. 1021 КЗпП, абз. 2 п. 2 постанови № 245).

Але як оплачувати його працю, якщо в нього виникне переробіток годин? Чи оплачувати йому надурочні години роботи?

Ні, у разі переробітку робочого часу у працівника-сумісника надурочних годин не буде. Річ у тім, що робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня, не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі (абз. 2 п. 16 постанови № 13).

Відпускні та лікарняні

Як зазначалося раніше, строковий трудовий договір — це особливий вид трудового договору, на який поширюються всі трудові гарантії, установлені законодавством. Тому працівники, які працюють за таким видом договору, мають право на відпустку та оплату лікарняного листа.

Крім того, ані Порядок № 100, ані Порядок № 1266 не встановлюють жодних особливостей при розрахунку середньої зарплати для оплати відпускних (компенсації за невикористану відпустку) і лікарняних для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу. Тобто оплата періоду відпустки або тимчасової непрацездатності здійснюється в загальному порядку.

Єдина «новина» з’явилася в оплаті лікарняних листів. Так, з 04.07.2015 р. оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата перших п’яти днів хвороби здійснюється за календарні дні. Тому змінний графік роботи, за яким працюють оператори котельні, жодним чином не відобразиться на оплаті лікарняних. Тобто оплаті підлягатимуть усі календарні дні хвороби, незалежно від того:

— у який день відкрито листок непрацездатності (у робочий чи неробочий за графіком роботи);

— на які дні припадає період тимчасової непрацездатності (робочі чи неробочі дні за графіком роботи).

Проте слід бути напоготові в ситуації, коли оператор котельні буде відсутній на роботі через відпустку чи хворобу. Адже це вплине на норму робочих годин в обліковому періоді.

Так, при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключають дні, що припадають за графіком роботи на якийсь час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою тощо (п. 12 Методрекомендацій № 138). У цьому випадку нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом віднімання від норми тривалості робочого часу, розрахованого за графіком 6(5)-денного робочого тижня, часу, протягом якого працівник перебував у відпустці, на лікарняному (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12).

Зверніть увагу! Кількість годин, передбачена графіком змінності конкретного працівника, є для нього нормою. У випадках, коли працівник був відсутній на роботі, але за ним відповідно до трудового законодавства зберігалося робоче місце (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), він не повинен відпрацьовувати години відсутності. Норма робочого часу в цих випадках зменшується.

Як визначити, яке число годин слід виключити, якщо працівник був у відпустці чи на лікарняному?

Норма годин & відпустка. На наш погляд, якщо працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються години, що припадають на період відпустки за графіком 8-годинного робочого дня (при 5-денному робочому тижні) або відповідна кількість годин при 6-денному робочому тижні, оскільки відпустку надають у календарних днях. Тобто виходить, що при підрахунку виключають тільки ті години, які припадають на робочі дні за графіком роботи 5(6)-денного робочого тижня і не відпрацьовані через перебування працівника у відпустці. Це підтверджують і фахівці Мінпраці — лист від 28.04.2007 р. № 101/13/133-07.

Приклад 5. Для операторів котельні встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. В установі встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними в суботу та неділю і 8-годинний робочий день. З 17 по 28 жовтня 2016 року оператор котельні перебував у відпустці.

У IV кварталі 2016 року норма робочого часу становитиме 511 годин (159 жовтень + 176 листопад + 176 грудень). Згідно з графіком 5-денного робочого тижня в жовтні працівник був відсутній на роботі 80 годин (10 роб. дн. х 8 год).

У цьому випадку норма робочого часу працівника в IV кварталі 2016 року становитиме: у жовтні — 79 годин (159 - 80), у листопаді — 176 годин, у грудні — 176 годин. Усього за квартал — 431 година.

Норма годин & тимчасова непрацездатність. Оскільки з 04.07.2015 р. оплачують календарні дні тимчасової непрацездатності (тобто робочі дні, передбачені графіком роботи, не впливають на порядок оплати періоду тимчасової непрацездатності), то в разі, якщо працівник перебував на лікарняному, пропущеними також слід вважати години роботи за графіком 6(5)-денного робочого тижня (за аналогією з відпускними).

Приклад 6. Оператор котельні (оклад 1450 грн.) хворів з 17 по 21 жовтня. Він відпрацював цього місяця 144 години, з них нічних — 36 годин. На підприємстві 5-денний робочий тиждень. Обліковий період — місяць.

1. Визначимо нормальну тривалість робочого часу з урахуванням днів тимчасової непрацездатності з 17 по 21 жовтня. На цей період припало 5 робочих днів за графіком 5-денного робочого тижня. Таким чином, відкоригована нормальна тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати оператор котельні в жовтні 2016 року, становить:

159 - 5 роб. дн. х 8 год = 119 (год),

де 159 — норма робочого часу в жовтні для 5-денного 40-годинного робочого тижня;

5 — кількість робочих днів за графіком 5-денного робочого тижня, на які припала тимчасова непрацездатність;

8 — тривалість робочого дня при 5-денному 40-годинному робочому тижні.

2. Визначимо кількість надурочних годин:

144 - 119 = 25 (год.).

3. Зарплата оператора котельні в жовтні 2016 року становитиме:

— за відпрацьований час: 1450 грн. : 159 год х 144 год = 1313,21 грн.;

— за роботу в нічний час: (1450 грн. : 159 год) х 36 год х 20 % = 65,66 грн.;

— за надурочні години: (1450 грн. : 159 год) х 25 год х 2 = 456,00 грн.

Загальна сума зарплати за місяць становитиме 1834,87 грн. (1313,21 + 65,66 + 456).

Крім того, оператору котельні необхідно нарахувати оплату за 5 календарних днів хвороби з 17 по 21 жовтня 2016 року (розрахунок не наводиться).

Використані документи

КЗпПКодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Постанова № 245постанова КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245.

Постанова № 13 — постанова пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.

Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі