Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1105 застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа за основним місцем роботи перед настанням страхового випадку працювала менше шести місяців, для підтвердження страхового стажу їй необхідно надати страхувальнику інформацію з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про страховий стаж за минулий період за формою ОК-5 або ОК-7, які надаються Пенсійним Фондом України.
У разі, якщо застрахована особа не надала роботодавцю довідку за формою ОК-5 чи ОК-7, в результаті чого не підтвердила шестимісячний страховий стаж у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності в такому випадку надається у розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Якщо ж застрахована особа надасть зазначену довідку після нарахування їй допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до частини 4 статті 19 Закону № 1105 та підтвердить наявність шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності підлягає перерахунку незалежно від того, довідка надана до закінчення дванадцяти місяців з дня відновлення працездатності чи після їх закінчення, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло вчасно — в терміни, передбачені нормою частини 5 статті 32 Закону № 1105.
Заступник голови комісії Т. Блажинська
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Лікарняний оплачено з «мінімалки»: чи існує строк давності для його перерахунку в разі надання довідки за формою ОК-5 або ОК-7?
Почнемо з того, що в листі йдеться про ситуацію, коли працівник, не відпрацювавши в роботодавця 6 місяців, приносить йому для оплати лікарняний лист, а довідку за формою ОК-5 або ОК-7 — ні. Унаслідок чого виходить, що 6-місячний страховий стаж у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку не підтверджений. Крім того, якщо у працівника невеликий трудовий стаж, то у зв’язку з відсутністю довідки за формою ОК-5 або ОК-7 не буде можливості дізнатися розмір загального страхового стажу. Він, у свою чергу, впливає на суму оплати лікарняного листа.
Нагадаємо: залежно від загального страхового стажу лікарняні виплачуються в розмірі 50 %, 60 %, 70 % або 100 %.
Роботодавець, як це й належить, керуючись положеннями ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) і п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266, у зв’язку з відсутністю у працівника страхового стажу у 6 місяців протягом 12 місяців перед настанням хвороби повинен виконати обмеження за сумою лікарняних. Так, денна зарплата (середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного листа залежно від загального страхового стажу) не може бути більше середньоденної мінімальної зарплати (МЗП : 30,44).
Урахуйте: якщо працівник-новачок не надасть довідку за формою ОК-5 або ОК-7, це не означає, що ви можете не призначати і не виплачувати йому лікарняні. Зовсім ні! Ви повинні розрахувати суму лікарняних виходячи з наявних у вас даних щодо загального страхового стажу такого працівника і виконати законодавчу вимогу про обмеження суми лікарняних. А надалі, якщо працівник таки надасть зазначену довідку, то лікарняні слід перерахувати. Про це ж говорив і фахівець Мінсоцполітики в консультації в «ОП», 2015, № 20, с. 22.
У листі, що коментується, фахівці ФСС з ТВП дають відповіді на два ключові запитання:
1. Чи потрібно робити перерахунок лікарняних, якщо працівник надасть довідку за формою ОК-5 або ОК-7 після того, як за лікарняним листом уже будуть призначені виплати?
2. Що робити, якщо працівник надав довідку за формою OK-5 або ОК-7 після 12 місяців із дня відновлення працездатності, тобто після закінчення граничного строку для призначення лікарняних?
Що ж відповіли фахівці ФСС з ТВП?
1. Після підтвердження стажу лікарняні перераховують. Тобто, якщо після того, як працівнику нараховано лікарняні виходячи з МЗП, він надалі принесе довідку з ПФУ за формою ОК-5 або ОК-7 і на її підставі з’ясується, що в такого працівника є страховий стаж у розмірі 6 місяців протягом 12 останніх місяців, що передують тимчасовій непрацездатності, то йому потрібно перерахувати суму лікарняних без урахування обмеження за «мінімалкою». Це означає, що лікарняний лист у такому разі має бути оплачено виходячи з суми фактичної денної зарплати (фактичної середньоденної зарплати з урахуванням відсотка оплати лікарняного листа залежно від загального страхового стажу).
Таким чином, роботодавцю необхідно буде донарахувати суму лікарняних, якої не вистачає, додатково скласти заяву-розрахунок і подати її до органу ФСС з ТВП для отримання фінансування за донарахованими сумами допомоги по тимчасовій непрацездатності.
2. Перерахунок лікарняних потрібно зробити незалежно від того, коли буде надана довідка за формою ОК-5 або ОК-7. Якщо працівник надасть роботодавцю довідку за формою ОК-5 або ОК-7 після 12 місяців із дня відновлення працездатності, тобто після закінчення граничного строку для призначення лікарняних, установленого ч. 5 ст. 32 Закону № 1105, перерахунок лікарняних усе одно потрібно зробити. Такий висновок Фондом зроблено на підставі того, що звернення за призначенням оплати за лікарняним надійшло від працівника своєчасно, тобто у строки, передбачені цією нормою.
Олена ОГАЙ, експерт з питань оплати праці
