Щодо обчислення середньої зарплати для розрахунку страхових виплат

Міністерство соціальної політики України
Лист від 07.04.2016 р. № 101/18/99-16

Департамент соціального страхування та партнерства Мінсоцполітики розглянув лист <…> стосовно обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та повідомляє.

До питання 1. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105) застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Згідно з пунктом 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439) (далі — Порядок), якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Враховуючи викладене, допомогу по вагітності та пологах у такому випадку необхідно розраховувати в такій послідовності:

розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат, з яких сплачуються страхові внески;

розраховуються суми середньоденної максимальної та мінімальної виплати;

сума фактичної середньоденної виплати порівнюється з мінімальною та максимальною середньоденною виплатою (розрахованою з двократного розміру мінімальної заробітної плати);

якщо сума фактичної середньоденної виплати є більшою, ніж мінімальна середньоденна виплата, але не перевищує максимальної середньоденної виплати, ця сума помножується на кількість днів, що підлягають оплаті;

якщо сума фактичної середньоденної виплати перевищує максимальну виплату, то сума допомоги розраховується виходячи з максимальної виплати.

Алгоритм визначення величини, яка застосовується для обчислення допомоги по вагітності та пологах у зазначеному випадку (90,54 грн.), наведено у пункті 8 розділу III «Для розрахунку виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця» Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Приклади), затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022, розміщених на сайті Міністерства соціальної політики у рубриці «Нормативна база 2015 рік».

При виконанні вимог абзацу другого та третього пункту 29 Порядку в частині визначення суми страхової виплати в розрахунку на місяць застосовується алгоритм обмеження, аналогічний наведеному для обмеження максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (пункт 4 Прикладів), а саме: якщо в повному місяці періоду відпустки по вагітності та пологах розрахована сума виплати перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати (це, як правило, місяці, у яких 31 календарний день), то сума допомоги по вагітності та пологах в цьому місяці обмежується цією величиною (2756 грн.). Відповідно зменшується загальна сума страхових виплат.

До питання 2. У прикладі 6 цього розділу наведено алгоритм розрахунку розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 3 Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Підпунктом 3 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, передбачено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Крім того, згідно з пунктом 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5. Згідно з підпунктом 1.6.2 Інструкції якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат може включатися лише заробіток, з якого у розрахунковому періоді сплачено страхові внески (єдиний внесок) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який підлягає діленню на календарні дні перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

До питання 3. До затвердження Кабінетом Міністрів України зазначеного Порядку, його проект відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 950, було погоджено Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Пенсійним фондом України та соціальними партнерами.

З метою надання практичної допомоги органам фондів соціального страхування та роботодавцям у застосуванні норм Порядку для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, допомоги по тимчасовій втраті працездатності та відповідно до абзацу другого пункту 34 Порядку Міністерством розроблені та затверджені умовні приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, що сприятиме спрощенню практичного застосування розрахунку страхових виплат за видами соціального страхування відповідно до Порядку.

Відповідно до пунктів 2 та 6 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. № 731 (зі змінами), Міністерство юстиції України здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

При цьому перелік ознак, за наявності яких акти не подаються на державну реєстрацію, визначено пунктом 5 зазначеного Положення, це, зокрема, нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних тощо).

Оскільки зазначений наказ не встановлює нових правових норм, підготовлений для надання практичної допомоги органам фондів соціального страхування і роботодавцям та має суто рекомендаційний характер, то відповідно до норм чинного законодавства цей наказ не потребує подання до Міністерства юстиції України для проведення державної реєстрації.

Звертаємо також увагу, що за результатами проведеної Міністерством юстиції України щомісячної безвиїзної перевірки Міністерства соціальної політики України щодо додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, порушень вимог зазначеного законодавства не виявлено.

Директор Департаменту соціального страхування та партнерства О. Савенко

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Застосовуємо обмеження декретних від 1 МЗП до 2 МЗП. Ураховуємо зарплатні коригування в розрахунку середньої зарплати

У вашої працівниці, яка зібралася в декретну відпустку, страховий стаж за останні 12 місяців перед початком такої відпустки менше 6 місяців?

Варіантів подій, коли така ситуація могла скластися, декілька: жінка перед виходом у декрет донедавна перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 6 років або йде в декрет, не виходячи з відпустки для догляду за дитиною до 6 років, а можливо, ваша працівниця — «новачок», і відмовляється надати довідку за формою ОК-5 (ОК-7), або це взагалі її перше місце роботи.

Ситуації досить різні, але всіх їх об’єднує одне — алгоритм розрахунку декретної допомоги.

Так, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 визначено: якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку згідно з даними Держреєстру застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, суму допомоги по вагітності та пологах визначають виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за двократний розмір мінзарплати (2 МЗП) і не менше розміру мінзарплати (1 МЗП), установленого законом у місяці настання страхового випадку (аналогічна норма міститься в абз. 3 п. 29 Порядку № 1266).

Давайте з’ясуємо, як на практиці діє ця норма і які дії повинен вчинити роботодавець (страхувальник). Отже, для цього треба:

Крок 1. Розрахувати фактичну середньоденну зарплату працівниці. Для цього зарплату, нараховану в розрахунковому періоді, з якої сплачений ЄСВ, розділіть на календарні дні в розрахунковому періоді (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зазначених у п. 3 Порядку № 1266).

Крок 2. Знайти суми двох обмежуючих показників:

1) виходячи з однієї мінзарплати,

МЗП : 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів) = МЗПсер:

3200 : 30,44 = 105,12 (грн.);

2) виходячи з двох мінзарплат,

2 МЗП : 30,44 = 2 МЗПсер:

(2 х 3200) : 30,44 = 210,24 (грн.).

Крок 3. Порівняти фактичну зарплату з двома обмежуючими показниками.

Якщо сума фактичної середньоденної зарплати більше 105,12 грн. (1 МЗПсер), але не перевищує 210,24 грн. (2 МЗПсер), сума декретної допомоги обчислюється виходячи з фактичної середньоденної зарплати.

Якщо сума фактичної середньоденної зарплати перевищує 210,24 грн. (2 МЗПсер), то сума декретної доапомоги розраховується виходячи з 210,24 грн. (2 МЗПсер).

Якщо сума фактичної середньоденної зарплати виявиться менше мінімальної середньоденної — 105,12 грн., то сума допомоги розраховується виходячи з мінімальної виплати.

А тепер увага на повні місяці (з першого по останнє число місяця включно) перебування жінки в декретній відпустці! Тут ми підійшли до моменту «зрізування» і «дотягування» декретної допомоги до позначеного п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 рівня-обмежувача: з розрахунку на місяць не вище за двократний розмір мінзарплати (2 МЗП) і не менше розміру мінзарплати (1 МЗП).

Якщо в розрахунку на місяць (у повному місяці перебування жінки в декретній відпустці) допомога вийшла менше розміру МЗП — 3200 грн., то допомогу за цей місяць треба «дотягнути» до її розміру, тобто нарахувати за цей місяць 3200 грн. (див. лист Мінсоцполітики від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16). Аналогічний підхід до «зрізування» допомоги. Якщо в повному місяці декретної відпустки сума допомоги перевищить двократний розмір мінзарплати — 6400 грн., то декретні за цей місяць необхідно «зрізувати» до 6400 грн.

Коригування зарплатних виплат у розрахунковому періоді

Порядок розрахунку лікарняних у разі, коли в розрахунковому періоді проводилися коригування заробітної плати (у тому числі у зв’язку з уточненням робочого часу), проілюстрований у прикладі 6 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022.

Із нього випливає, що середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних (декретних) треба визначати виходячи із обкладених ЄСВ зарплатних виплат, фактично нарахованих у розрахунковому періоді, а дні за розрахунковий період приймаються для розрахунку середньоденної зарплати з урахуванням коригувань робочого часу того місяця, за які вони здійснені. Пояснимо це правило детальніше.

Умовно можна позначити три основні типи коригувань і те, як вони впливатимуть на розрахунок середньоденної зарплати:

1. Коригування зарплати без уточнення відпрацьованого часу.

Якщо донараховано зарплатну виплату за минулі періоди, то для обчислення середньоденної зарплати її вважають доходом того місяця, у якому зробили таке донарахування. Сторновану суму зарплати враховують у загальній сумі зарплати в місяці її сторнування.

2. Коригування відпускних.

Треба зазначити, що облік коригування відпускних у розрахунку середньоденної зарплати має свої істотні особливості. Пояснимо чому. Якщо усі кориговані зарплатні виплати працівника враховуються в тому місяці розрахункового періоду, у якому здійснюється коригування цих доходів, то з відпускними усе не так. Суми коригованих відпускних розподіляються пропорційно календарним дням того місяця, на який припадають дні відпустки у відповідному місяці. Коригуєте суму відпускних за липень, відносите її до липня, за серпень — до серпня тощо. Тому і при розрахунку середньої зарплати суми коригування відпускних ви повинні віднести до того календарного місяця, за який ви робите коригування.

3. Коригування пов’язане з уточненням відпрацьованого часу і пропущеного часу за однією з поважних причин, перерахованих у п. 3 Порядку № 1266.

Коригування днів (відпрацьованого часу) за розрахунковий період ураховується в тому місяці, на який таке коригування припадає. Це, зокрема, стосується такої поширеної на практиці ситуації, як сторнування зарплати за минулий місяць у поточному місяці у зв’язку з тим, що минулого місяця працівник був на лікарняному. При цьому сторнування заробітку все одно враховується в тому місяці, у якому воно було зроблене. Так, наприклад, якщо ви в серпні сторнуєте зарплату за липень у зв’язку з тим, що працівник хворів у липні, то дні ви виправлятимете в табелі працівника за липень, а коригування зарплати врахуєте в загальній сумі зарплати за серпень.

Зауважте: якщо коригування пов’язане з уточненням відпрацьованого часу і пропущеного часу за однією з поважних причин (хвороба, декретна відпустка тощо), перерахованих у п. 3 Порядку № 1266, то такі дні мають бути виключені з розрахункового періоду, а дохід за ці дні (лікарняні, декретні) не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати (детальніше про облік коригувань у розрахунковому періоді читайте в газетах «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 15, с. 25, «Оплата праці», 2017, № 2, с. 19).

Леся МАКСИМЕНКО, експерт з питань оплати праці (e-mail: оt@id.factor.ua)

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі