Теми статей
Обрати теми

Новини та події

Підвищення окладів «за шкідливість» включають до 3200, доплати за деззасоби і прибирання туалетів — «зверху» 3200

Мінсоцполітики в листі від 15.02.2017 р. № 356/0/101-17/282 (опубліковано в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 8, с. 15) роз’яснило, як ураховувати підвищення посадового окладу і доплати «за шкідливість» працівникам медзакладів і установ соцзахисту при обчисленні розміру зарплати для забезпечення її мінімального розміру.

Нагадаємо: ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95 (далі — Закон про оплату праці) передбачено, що якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну (годинну) норму праці, нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) (3200 грн.), роботодавець проводить доплату до рівня МЗП. При цьому при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці й підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і наднормовий час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат ( абз. 2 ст. 31 Закону про оплату праці).

Водночас на законодавчому рівні немає чіткого визначення, що належить до доплат за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров’я. При цьому в профільних документах, зокрема в Умовах оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом МОЗ і Мінсоцполітики від 05.10.2005 р. № 308/519, передбачені такі виплати за роботу в несприятливих умовах: підвищення окладів і доплати за «шкідливі» умови праці, а також доплати за використання в роботі дезінфікуючих засобів і працівникам, зайнятим прибиранням туалетів.

Мінсоцполітики у своєму листі зазначило: коли працівникові встановлені доплати за роботу в шкідливих умовах, які виплачуються за результатами атестації робочих місць, та доплати за використання деззасобів і прибирання туалетів, то вони повинні виплачуватися понад розмір МЗП. А ось підвищення посадового окладу за роботу в певних типах закладів і на посадах, робота на яких дає право на підвищення посадових окладів у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці, включається у виплати, що враховуються при розрахунку суми зарплати для цілей визначення доплати до МЗП.

До речі, такий же висновок Мінсоцполітики озвучило і в листі від 14.02.2017 р. № 344/0/101-17/281.

Середній заробіток не враховують у 3200

У листі від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 Мінсоцполітики відповіло, що суми середнього заробітку, які розраховуються згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, не враховуються в зарплаті для забезпечення її мінімального розміру. Передусім це такі виплати, як суми середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов’язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, вихідна допомога і компенсація за невикористані відпустки.

Окрім цього, Мінсоцполітики акцентувало увагу на порядку визначення доплати до МЗП у разі оплати службового відрядження. Так, якщо працівникові за час службового відрядження виплачується зарплата згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України або Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII, то нарахована заробітна плата працівника за місяць з урахуванням нарахованої заробітної плати за дні відрядження не може бути нижчою розміру мінімальної заробітної плати.

Матдопомогу на оздоровлення і соцпобут не враховують у зарплаті при порівнянні з МЗП

У листі від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282 Мінсоцполітики роз’яснило, чи треба включати матеріальну допомогу на оздоровлення і для вирішення соціально-побутових питань у зарплату для забезпечення її мінімального розміру. На думку працеоплатного відомства, матеріальна допомога (як на оздоровлення, так і для вирішення соціально-побутових питань), яка виплачується в розмірі середньої заробітної плати, розрахованої згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, не враховується в заробітну плату працівника для визначення доплати до МЗП. Для невключення матдопомоги до мінзарплати наведені такі аргументи: її виплачують працівникові не за виконану ним роботу і вона не є елементом заробітної плати.

Від себе додамо: розмір матеріальної допомоги (чи то в розмірі середньомісячної зарплати, чи то в розмірі посадового окладу) не впливає на порядок її включення до зарплати для забезпечення її мінімального розміру. Тобто незалежно від розмірів ані суму матеріальної допомоги на оздоровлення, ані суму матеріальної допомоги «на соцпобут» не враховуємо в заробітку при порівнянні нарахованої зарплати з МЗП.

Зарплату посадовИХ ОСІБ ОМС у таблиці 6 ЄСВ-звіту відображають з кодом КЗО «25»

З яким кодом категорії застрахованих осіб у Звіті за формою № Д4 вказувати зарплату посадових осіб органів місцевого самоврядування (далі — ОМС)? Відповідь на це запитання наведена в листі ПФУ від 13.12.2016 р. № 40760/05-10.

У таблиці 6 Звіту з ЄСВ вказують дані про суми нарахованої зарплати у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, указаних у додатку 2 до Порядку формування і подання страхувальниками звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

Оскільки для посадових осіб ОМС період роботи на відповідних посадах зараховується в стаж, що дає право на отримання пенсії згідно із Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III, то інформацію про нараховану таким особам зарплату в таблиці 6 ЄСВ-звіту вказують з кодом категорії застрахованої особи «25» (графа 9).

У відпустці «за свій рахунок» цілий місяць або частину: як виконати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати

Пунктом 5 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI установлено вимогу про сплату єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) виходячи з мінімальної зарплати (далі — МЗП). Так, якщо база нарахування ЄСВ основного працівника — не інваліда не перевищує розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ визначається як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ (22 %).

При цьому якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження зарплати і його зарплата за відпрацьований час виявилася меншою розміру МЗП, то роботодавець зобов’язаний виконати вимогу про сплату ЄСВ виходячи з МЗП. У тому випадку, коли працівник перебуває у відпустці «за свій рахунок» повний календарний місяць, ЄСВ не нараховується, оскільки відсутня база нарахування ЄСВ.

На це звернула увагу ДФСУ в листі від 10.02.2017 р. № 2649/6/99-99-13-02-03-15.

Порушив порядок застосування ПСП — заплати і недоплату ПДФО, і штраф

ДФСУ в листі від 01.12.2016 р. № 26495/6/99-99-17-01-15 роз’яснила, як діяти роботодавцеві в разі, коли працівник порушив порядок застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП).

Нагадаємо: платник податків має право користуватися ПСП тільки за одним місцем роботи. Де саме — він вирішує самостійно, для чого пише відповідну заяву і подає (за необхідності) підтверджуючі документи.

У випадку, якщо порядок застосування ПСП був порушений, платник податків утрачає право на застосування ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, і закінчуючи місяцем, у якому право на застосування ПСП буде відновлено ( абз. 1 п.п. 169.2.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI). При цьому кожен роботодавець нараховує й утримує відповідну суму недоплати податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і штраф у розмірі 100 % суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платникові податку, а в разі, коли сума виплати недостатня, — за рахунок подальших виплат.

Зверніть увагу! ДФСУ вважає: якщо мало місце порушення працівником порядку застосування пільги, то в будь-якому разі з такого працівника-порушника необхідно утримати не лише суму недоплати з ПДФО, але і штраф у розмірі 100 % недоплати податку незалежно від того, буде надалі працівник поновлювати право на ПСП чи ні.

Суми недоплати з ПДФО мають бути відображені в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за той звітний період (квартал), у якому проводилися такі доутримання. Причому суму штрафу, утриману з доходу працівника-порушника, у формі № 1ДФ не відображають, оскільки це не передбачено Порядком заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Теги новини
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі