Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України (далі — Фонд), розглянувши <…> лист щодо механізму реалізації положень статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) в частині мінімальної гарантії розміру допомоги по вагітності та пологах, повідомляє.
Відповідно до частини першої статті 26 та частини другої статті 33 Закону № 1105 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, частиною другою статті 26 Закону № 1105 визначено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Згідно зі статтею 25 Закону № 1105 допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
Тобто нормами Закону № 1105 визначено, що відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), здійснюється лише обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах і не передбачена реалізація норм частини другої статті 26 Закону № 1105.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
У свою чергу, нормою статті 26 Закону № 1105 не визначено спеціального механізму обчислення суми доплати до розміру мінімальної заробітної плати, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати.
Законом № 1105 визначено, що зазначена допомога обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Крім того, положеннями Порядку передбачено уніфікований механізм обчислення середньої заробітної плати та розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах.
Таким чином, чинним законодавством не передбачено поділу страхового випадку на окремі періоди тривалістю в календарний місяць та іншого механізму розрахунку, ніж визначеного Порядком.
Слід зазначити, що реалізація рекомендацій Міністерства соціальної політики України призводить до необґрунтованих витрат коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності при здійсненні доплат до розміру мінімальної заробітної плати.
Так, у випадку застосування рекомендацій Міністерства соціальної політики України виплата буде здійснюватися з більшої суми, ніж мінімальна заробітна плата, розмір якої встановлено на момент настання страхового випадку, наприклад, якщо страховий випадок триває 31 + 30 + 31 + 30 + 4 = 126 календарних днів, то сума допомоги буде дорівнювати 3258,72 грн + 3200,00 грн + 3258,72 грн + 3200,00 грн + 420,48 грн = 13337,92 гривень. А якщо зазначену суму допомоги розділити на 126 календарних днів відпустки, то середньоденний розмір допомоги буде складати 105,86 грн, що на 0,74 грн більше, ніж розрахований із розміру мінімальної заробітної плати (3200,00 грн : 30,44) = 105,12 гривень.
Таким чином, виконавча дирекція Фонду вважає, що реалізація положень статті 26 Закону повинна здійснюватися з урахуванням норм Закону № 1105 та Порядку, а саме, сума допомоги по вагітності та пологах розраховуватися за таким алгоритмом:
1. Розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат.
2. Порівнюється фактична середньоденна заробітна плата із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого у місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата, ділена на 30,44 — середньомісячну кількість календарних днів).
3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої із мінімальної заробітної плати, над фактичною середньоденною заробітною платою подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої із мінімальної заробітної плати.
Додатково повідомляємо, що із зазначеного питання виконавчою дирекцією Фонду були надані Міністерству соціальної політики України пропозиції щодо включення до статті 26 Закону № 1105 змін для врегулювання неоднозначного трактування норми частини другої статті 26 Закону № 1105, які були враховані в проекті Закону України від 22.06.2017 р. № 6614.
В. о. директора С. Нестеров
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
«Декретні» обмеження і дві різні думки: Мінсоцполітики і ФСС
Знову за рибу гроші. Так, ми знову повернулися до неприємної теми «суперечок про декретні в розмірі 3200 грн. за повний місяць декретної відпустки» між фахівцями Мінсоцполітики і ФСС. Коротко нагадаємо, у чому їх суть.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) щодо сум допомоги по вагітності та пологах установлені певні обмеження. А саме встановлений максимальний і мінімальний розмір декретної допомоги з розрахунку на місяць. У рамках теми, якої ми торкнулися, обговорюватимемо тільки мінімальний розмір.
Отже, п. 2 ч. 4 ст. 19 і ч. 2 ст. 26 Закону № 1105 висувається умова про те, що допомога по вагітності та пологах не може бути з розрахунку на місяць менше розміру МЗП.
Тобто
у повному місяці декретної відпустки сума декретної допомоги має бути не менше ніж 3200 грн. (розмір МЗП, установлений на 2017 рік). Виняток — сума декретної допомоги, що нараховується працівниці за сумісництвом.
Про те, що вимога «допомога не має бути менше МЗП» не повинна виконуватись щодо сум допомоги, нарахованих працівниці за сумісництвом, зазначено в листі Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (див. «ОП», 2016, № 21, с. 6).
Водночас п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), встановлено, що якщо середньоденна зарплата розраховується виходячи з розміру не нижче ніж МЗП, то середньоденна зарплата за один календарний день визначається як МЗП, поділена на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Тобто
мінімальна середньоденна зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах складає 105,12 грн. (3200,00 грн.МЗП у 2017 р. : 30,44 к. дн.).
Виходячи з цього показника розраховується загальна сума декретної допомоги з урахуванням «мінімального» обмеження:
105,12 грн. х 126 к. дн. = 13245,12 грн.;
де 126 к. дн. — кількість календарних днів декретної відпустки, що підлягають оплаті.
Ось тут і виникає уся «спірність» ситуації. Розбиваємо загальну суму допомоги по вагітності та пологах за місяцями, на які припадає декретна відпустка. І що ми бачимо? У місяцях, у яких кількість календарних днів менше ніж 31, розмір допомоги виходить менше 3200,00 грн., а саме:
— при 30 к. дн. (квітень, червень, вересень, листопад 2017 року) — 3153,60 грн. (105,12 грн. х 30 к. дн.);
— при 28 к. дн. (лютий 2017 року) — 2943,36 грн. (105,12 х 28 к. дн.).
А Законом № 1105 визначено: з розрахунку на місяць сума допомоги по вагітності та пологах має бути не менше ніж розмір МЗП, встановленої в місяці настання страхового випадку, — 3200 грн. (для 2017 року). Виникає запитання: чи треба дотягувати суму декретної допомоги до М3П, якщо вона вийшла менше цього розміру?
У двох листах (перший — Мінсоцполітики, другий — ФСС), що коментуються, фахівці Мінсоцполітики і ФСС відповідно висловили свою точку зору із приводу «дотягування» допомоги по вагітності та пологах до МЗП.
Фахівці Мінсоцполітики «залишилися при своїх». Згідно з роз’ясненнями, наданими в листі, що коментується, у повних місяцях відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами сума допомоги по вагітності та пологах має бути не менша МЗП. Увага! Це повністю відповідає вимогам п. 2 ч. 4 ст. 19 і ч. 2 ст. 26 3aкону № 1105 (нині чинної редакції). Нагадаємо, що таку ж думку фахівці Мінсоцполітики вже висловлювали раніше в листі від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16 (див. «ОП», 2016, № 13, с. 10).
Про необхідність такого «дотягування» і аргументи на користь його законності ми вже неодноразово писали на сторінках нашого видання. Востаннє — у «ОП», 2017, № 7, с. 15. Тобто ми повністю поділяємо думку Мінсоцполітики.
Водночас Фонд соцстрахування (далі — Фонд) в листі, що коментується, висловився проти «дотягування» декретної допомоги за повні місяці відпустки до розміру М3П (у 2017 році — 3200,00 грн.). На думку фахівців Фонду, контроль мінімально-декретного обмеження тільки один: середньоденна зарплата (для розрахунку декретних) має бути не менша МЗП з розрахунку на один календарний день (105,12 грн.).
Таку позицію Фонд висловлював і раніше (див. листи ФСС з ТВП від 22.02.2017 р. № 2.4-17-328 і від 21.03.2017 р. № 2.4-38-479). Ґрунтується вона на тому, що в Порядку № 1266 наведений порядок застосування тільки цього обмеження, а про «дотягування» до 3200 за повний місяць декретної відпустки мови не йде.
Для більшої переконливості в листі, що коментується, фахівці Фонду вирішили додати аргументів на свою користь:
1) у Законі № 1105 немає спеціального механізму обчислення суми доплати до розміру МЗП, якщо нарахована сума допомоги з розрахунку на місяць вийшла менше;
2) чинним законодавством не передбачено розділення страхового випадку на окремі періоди тривалістю в календарний місяць.
Вкотре зазначаємо: ми з цією думкою не згодні.
Закон № 1105 і не повинен прописувати механізм обчислення декретної допомоги. Для цього існує Порядок № 1266. Законом № 1105 встановлений гарантований мінімальний розмір декретної допомоги: не нижче розміру МЗП з розрахунку на місяць, причому незалежно від стажу застрахованої особи. Формулювання «не нижче розміру МЗП» саме собою означає, що якщо сума допомоги в результаті розрахунку виявиться менше, то її треба дотягнути до встановленого законодавством мінімуму. І якщо Порядок № 1266 не передбачає такого «дотягування», то це не означає, що в цій частині він не суперечить Закону № 1105.
Що стосується фрази «чинним законодавством не передбачено розділення страхового випадку на окремі періоди тривалістю в календарний місяць», то і тут Фонд неправий. Читаємо уважно знову п. 2 ч. 4 ст. 19 і ч. 2 ст. 26 Закону № 1105: не нижче розміру МЗП з розрахунку на місяць. Тобто Законом № 1105 визначений критерій мінімального розміру допомоги з розрахунку на місяць, а не за увесь період декретної відпустки.
Розуміючи непереконливість і невідповідність своєї думки нормам Закону № 1105, Фонд вирішив звернутися до Мінсоцполітики з пропозицією: внести зміни до Закону № 1105. Нібито для врегулювання неоднозначного трактування його норм.
Більше того, фахівці Фонду викривають Мінсоцполітики в тому, що реалізація його рекомендацій (рекомендацій Мінсоцполітики в листі від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16) при здійсненні доплат до розміру МЗП призводить до необґрунтованих витрат коштів Фонду.
Ну що сказати? Мета Фонду зрозуміла: урізувати суму допомоги застрахованим особам і зменшити витрати своїх коштів. Але ось що прикро: Мінсоцполітики погодилося з цим.
Запропоновані Фондом зміни до Закону № 1105 були враховані в проекті Закону України від 22.06.2017 р. № 6614.
Так, зміст п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 у запропонованому проекті виглядає таким чином:
«Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:
<…>
2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більше ніж розмір допомоги, обчислений з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку».
Зміст ч. 2 ст. 26 3акону№ 1105 пропонується в такому формулюванні:
«Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, і не може бути менше розміру допомоги, обчисленого з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку».
До чого ж призведуть такі «правки»? Запропоновані законопроектом № 6614 нові формулювання в Законі № 1105 означають, що контроль обмежень для декретних з його прийняттям буде таким, як це передбачено в порядку № 1266, а саме: середньоденна зарплата для нарахування декретної допомоги має бути не менше розміру МЗП і не більше 2 МЗП з розрахунку на один календарний день.
На закінчення додамо: на час створення цього номера газети Закон України від 22.06.2017 р. № 6614 було прийнято Верховною Радою і підписано Президентом, його текст стане відомим тільки після його офіційного оприлюднення. Тож зміни в нормах Закону № 1105 почнуть діяти тільки після набуття чинності відповідним законом.
Олена ОГАЙ, експерт з питань оплати праці
