ЄСВ з «мінімалки»: практичні приклади

Працівник прийнятий або звільнений у середині місяця

Рішення. Місяць відпрацьований не повністю (унаслідок прийняття на роботу або звільнення), тому ЄСВ нараховуємо з суми фактичних витрат на оплату праці. Обґрунтування. Пункт 8 розд. III Інструкції № 449

Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу 04.01.2018 р., а потім звільнений з роботи 12.01.2018 р. Нарахована зарплата за січень 2018 року склала 1000 грн. ЄСВ нараховуємо на зарплату за фактично відпрацьований час. Сума нарахованого ЄСВ складе: 1000 грн. х 22 % = 220 грн.

Приклад 2. Працівник звільнений з роботи 09.01.2018 р. Нарахована зарплата за січень 2018 року з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, що виплачується при звільненні, склала 2000 грн. ЄСВ нараховуємо на зарплату за фактично відпрацьований час. Оскільки компенсація за невикористану відпустку входить до складу фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5), то вона включається в базу стягнення ЄСВ. Сума ЄСВ складе: 2000 грн. х 22 % = 440 грн.

Працівник прийнятий у перший робочий день, але не в перший календарний. Працівник звільнений в останній робочий день, але не в останній календарний

Рішення. Для прийнятих/звільнених працівників, які повністю відпрацювали норму робочого часу, вимогу про нарахування ЄСВ з «мінімалки» треба виконувати. Обґрунтування. Пункт 8 розд. III Інструкції № 449

Приклад 3. Працівник звільнений з роботи 29.12.2017 р. Сума його зарплати за відпрацьовані дні грудня 2017 року і сума лікарняних за період хвороби в грудні 2017 року склала 3000 грн. Так само працівникові було виплачено вихідну допомогу — 3200,06 грн.

ЄСВ нараховуємо на суму грудневої зарплати, лікарняних, виконуючи при цьому вимогу про ЄСВ з МЗП. Вихідна допомога в порівняльному аналізі з «мінімалкою» не бере участі, оскільки її сума не обкладається ЄСВ. Це пов’язано з тим, що ця виплата не входить до фонду оплати праці (п. 3.8 Інструкції № 5). Крім того, ця виплата міститься в п. 4 розд. I Переліку № 1170 серед виплат, на які не здійснюється нарахування ЄСВ. Сума ЄСВ за грудень складе: 3000 грн. _{зарплата + лікарняні} х 22 % = 660 грн.; 200 грн. _{додбаза ЄСВ} х 22 % = 44 грн.

Звільнення в останній робочий день місяця в період відпустки до 3 років

Рішення. Усе залежить від того, чи був працівникові при звільненні нарахований якийсь дохід (ЄСВ, що включається в базу нарахування). 1. Якщо звільнення відбувається без нарахувань і виплат, тобто немає бази для нарахування внеску, то виконувати вимогу про ЄСВ з МЗП не треба. 2. Якщо в місяці звільнення (в останній робочий день місяця!) працівникові був нарахований дохід (оподатковуваний ЄСВ, наприклад — компенсація за невикористану відпустку), то ЄСВ треба сплатити з «мінімалки». Обґрунтування. У першому випадку через те, що відсутня база для нарахування ЄСВ, вимогу про ЄСВ з МЗП виконувати не треба. У другому випадку база для нарахування є, у трудових відносинах працівник з роботодавцем перебуває повний місяць — ЄСВ нараховується в розмірі не менше мінімального страхового внеску

Приклад 4. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, вирішила звільнитися за власним бажанням 31.01.2018 р. При проведенні остаточного розрахунку їй була нарахована компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 2500 грн. Інших виплат і нарахувань немає.

Компенсація за невикористану відпустку нарахована і виплачується в січні 2018 року, отже, її сума обкладається ЄСВ у звичайному порядку, за ставкою 22 %. Працівниця не відпрацювала в місяці звільнення жодного дня, але була звільнена останнім днем місяця, тобто вона увесь місяць перебувала в трудових відносинах з роботодавцем. У цьому випадку в місяці звільнення необхідно виконати вимогу про ЄСВ з МЗП.

Розрахуємо ЄСВ:

— на компенсацію за невикористану відпустку: 2500 грн. х 22 % = 550 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ: 1223 грн. _{(3723 - 2500)} х 22 % = 269,06 грн.

Додамо: якби працівниця звільнялася не останнім робочим днем місяця, то роботодавцеві розраховувати різницю і донараховувати на неї ЄСВ було б не потрібно. ЄСВ стягувався б з фактичної бази нарахування. А якби компенсація за невикористану відпустку була нарахована працівниці в лютому 2018 року (тобто після звільнення), тоді б її сума взагалі не обкладалася ЄСВ (лист ПФУ від 06.08.2013 р. № 20685/03-30, роз’яснення в підкатегорії 301.03 Бази податкових знань «ЗІР»)

Працівник звільнений і прийнятий в одному місяці

Рішення. Зарплата _{до звільнення} х 22 % = ЄСВ.

Зарплата _{після прийняття} х 22 % = ЄСВ. Знаходимо загальну суму доходу, нарахованого працівникові у звітному місяці (до звільнення і після прийняття). Порівнюємо її з МЗП. Якщо загальна сума менше МЗП, ЄСВ нараховуємо з «мінімалки». Обґрунтування. Див. консультацію фахівця ДФСУ в «ОП», 2015, № 7, с. 21

Приклад 5. Працівник був звільнений 04.01.2018 р., а потім знову прийнятий на роботу 11.01.2018 р. Зарплата за період до звільнення з урахуванням компенсації за невикористану відпустку склала 600 грн., після повторного прийняття на роботу — 2700 грн.

ЄСВ нараховуємо на фактично нараховану суму зарплати: спочатку за одним трудовим договором (до звільнення), а потім — за другим (після повторного прийняття). Рахуємо ЄСВ:

— до звільнення: 600 грн. х 22 % = 132 грн.;

— після повторного прийняття на роботу: 2700 грн. х 22 % = 594 грн. Загальна сума доходу працівника за місяць 3300 грн. (600 + 2700) менше МЗП — 3723 грн., тому ЄСВ треба «дотягнути» до «мінімуму». Нараховуємо ЄСВ на додаткову базу: 423 грн. _{(3723 - 3300)} х 22 % = 93,06 грн.

Внутрішній сумісник

Рішення. Зарплата _{за основним місцем роботи} + Зарплата _{за внутрішнім сумісництвом} = ∑_{база ЄСВ} ↓

порівнюємо з МЗП

↓ ∑_{база ЄСВ} < МЗП → виконуємо вимогу про ЄСВ з МЗП

↓ ∑_{база ЄСВ} > МЗП → нараховуємо ЄСВ на фактичну зарплату.

Обґрунтування. див. лист ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1394/5/99-99-17-03-03-16

Приклад 6. Працівник в одного й того ж роботодавця працює за основним місцем і займає 0,5 ставки штатної одиниці і за сумісництвом — 0,25 штатної одиниці. У січні 2018 року йому нарахована зарплата:

— за основним місцем роботи — 1900 грн.;

— на роботі за сумісництвом — 930,75 грн.

Загальна база для нарахування ЄСВ 2830,75 грн. (1900 + 930,75) не перевищує МЗП (3723 грн.). Тому ЄСВ нараховуємо на МЗП (з використанням додаткової бази ЄСВ):

— на зарплату за основним місцем роботи: 1900 грн. х 22 % = 418 грн.;

— на зарплату за сумісництвом: 930,75 грн. х 22 % = 204,77 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ: 892,25 грн. _{(3723 - 1900 - 930,75)} х 22 % = 196,30 грн.

Зарплата + винагорода за договором ЦПХ

(виконання робіт протягом 1 календарного місяця)

Рішення та обґрунтування. У ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ прописано, що вимогу про сплату ЄСВ з МЗП необхідно застосовувати тільки за основним місцем роботи працівника. Причому з розміром МЗП слід порівнювати базу нарахування ЄСВ, в яку включається і винагорода за ЦПД за виконані роботи (надані послуги). Тому якщо ЦПД укладений з працівником, для якого це місце роботи є основним, то з розміром МЗП слід порівнювати загальну базу нарахування ЄСВ. Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, розраховуйте додаткову базу нарахування ЄСВ і з неї сплачуйте внесок

Приклад 7. Працівник за основним місцем роботи займає 0,75 штатної одиниці. Сума нарахованої зарплати за січень 2018 року склала 2792,25 грн. Крім того, з цим же працівником у роботодавця в січні укладений договір ЦПХ на виконання робіт. Розмір винагороди — 500 грн.

З МЗП порівнюємо суму нарахованої зарплати з урахуванням суми винагороди за ЦПД. Зарплата + винагорода (2792,25 + 500 = 3292,25) менше розміру МЗП (3723), значить, ЄСВ нараховуємо з МЗП:

— на зарплату за основним місцем роботи: 2792,25 грн. х 22 % = 614,30 грн.;

— на винагороду за договором ЦПХ: 500 грн. х 22 % = 110 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ: 430,75 грн. _{(3723 - 2792,25 - 500)} х 22 % = 94,77 грн.

Зарплата + винагорода за договором ЦПХ

(виконання робіт більше 1 календарного місяця)

Рішення. Для визначення суми ЄСВ у місяці нарахування винагороди (після підписання акта виконаних робіт/послуг) ділимо суму винагороди за договором ЦПХ, що виплачується за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Далі з розміром МЗП порівнюється сукупний дохід фізичної особи, отриманий у звітному місяці (зарплата + частина винагороди, що припала на звітний місяць). Якщо сукупний дохід виявився менше МЗП, то ЄСВ нараховуємо з МЗП. Обґрунтування. Пункт 2 ст. 7 Закону про ЄСВ, п.п. 4 п. 3 розд. IV Інструкції № 449

Приклад 8. Рободавець у грудні 2017 року уклав договір ЦПХ на виконання робіт з фізичною особою, що є працівником цього роботодавця. Працівник за основним місцем роботи займає 0,75 штатної одиниці. Строк дії договору ЦПХ: 26.12.2017 р. — 05.01.2018 р. За умовами договору винагорода нараховується по закінченні виконаної роботи (після підписання акта виконаних робіт) у розмірі 1000,00 грн. Сума нарахованої зарплати за січень 2018 року склала 2835 грн.

Для визначення суми ЄСВ ділимо суму винагороди за договором ЦПХ, що виплачується за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована: 1000 грн. : 2 міс. = 500 грн. Нараховуємо ЄСВ у січні 2018 року:

— на частину винагороди, що припала на грудень 2017 року: 500 грн. х 22 % = 110 грн.*;

— на частину винагороди, що припала на січень 2018 року: 500 грн. х 22 % = 110 грн.;

— на зарплату за січень 2018 року: 2835 грн. х 22 % = 623,70 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ: 388 грн. _{(3723 - 500 - 2835)} х 22 % = 85,36 грн.

* Якщо в грудні 2017 року зарплата працівника була менше МЗП і здійснювалася доплата ЄСВ до розміру мінімального страхового внеску, то в січні 2018 року після розподілу винагороди на частини дохід грудня міг виявитися вище за розмір МЗП. У такому разі суму доплати ЄСВ за грудень (чи її частину) треба сторнувати в січні 2018 року.

Основний працівник

↑↓ Сумісник

(звільнений за основним місцем роботи і прийнятий як сумісник або навпаки)

Рішення. При зміні статусу роботи «основна робота → сумісництво» шляхом звільнення-прийняття на роботу ЄСВ нараховується на фактичну зарплату працівника.

Обґрунтування. У місяці зміни статусу роботи «основна робота → сумісництво» або («сумісництво → основна робота») вимогу про ЄСВ з МЗП виконувати не треба, оскільки: 1) для сумісників вона не працює; 2) для основних працівників місяць був відпрацьований не повністю у зв’язку з прийняттям (звільненням)

Приклад 9. Працівник 9 січня 2018 року був звільнений з основного місця роботи і наступним днем (10 січня) прийнятий знову як сумісник (на 0,5 ставки). За січень 2018 року йому нарахована зарплата:

— за основним місцем роботи — 1000 грн.;

— за сумісництвом — 1500 грн.

ЄСВ нараховуємо на фактично нараховану суму зарплати:

— за основним місцем роботи: 1000 грн. х 22 % = 220 грн.;

— за сумісництвом: 1500 грн. х 22 % = 330 грн.

Статус інваліда присвоєний у середині місяця

Рішення. Норми ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовуємо. ЄСВ нараховуємо в розмірі:

— 22 % на зарплату (лікарняні) працівника до встановлення інвалідності (отримання від працівника довідки МСЕК);

— 8, 41 % з дати отримання роботодавцем від працівника довідки МСЕК. Обґрунтування: право на ЄСВ-ставку — 8,41 % виникло в середині місяця → норми ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовуємо. Роз’яснення в підкатегорії 301.04.01 Бази податкових знань «ЗІР»

Приклад 10. Працівникові встановлена інвалідність у січні 2018 року, про що свідчить надана роботодавцеві довідка МСЕК. Сума січневих лікарняних, нарахованих за період до встановлення інвалідності, склала 2000 грн., зарплата за відпрацьовані дні в січні — 1000 грн.

Сума лікарняних, нарахованих працівникові до встановлення інвалідності, — це дохід тільки за частину місяця. Порівнювати його з місячним розміром МЗП не можна. Тому ЄСВ за ставкою 22 % нараховуємо на фактичну суму лікарняних: 2000 грн. х 22 % = 440 грн. ЄСВ на зарплату, нараховану з дня надання довідки МСЕК і до кінця січня, обкладається вже за пільговою ставкою — 8,41 %*: 1000 грн. х 8,41 % = 84,10 грн.

* Про те, що пільгова ставка ЄСВ — 8,41 % – повинна застосовуватися до зарплати працівника з інвалідністю з дня надання роботодавцеві засвідченої копії довідки МСЕК, а не з моменту встановлення інвалідності, вказано в ч. 3 п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 449. Засвідчує копію цієї довідки роботодавець, у якого працює особа зі встановленою інвалідністю (п. 7 Інструкції № 449).

Перехідна відпустка (2017 — 2018 рр.)

Рішення. Перехідні відпускні для цілей порівняння з МЗП необхідно віднести до місяців, за які вони нараховані. Якщо база нарахування ЄСВ (з урахуванням усіх інших виплат: зарплата, індексація, відпускні тощо) після такого розподілу в якомусь з місяців виявиться менше розміру МЗП, встановленого на цей місяць, то в такому місяці необхідно виконати вимогу ЄСВ з МЗП. Обґрунтування. Див. лист ДФСУ від 11.03.2015 р. № 5084/6/99-99-17-03-03-15

Приклад 11. Працівник був у відпустці з 26.12.2017 р. по 10.01.2018 р. Сума відпускних, нарахованих та виплачених у грудні, склала 1400 грн. (у тому числі за дні відпустки, що припадають на грудень, — 600 грн.; за дні відпустки, що припадають на січень, — 800 грн.). Сума зарплати за відпрацьовані дні в грудні склала 2560 грн., за відпрацьовані дні в січні 2018 року — 2659,29 грн.

Перехідні відпускні віднесемо до місяців, за які вони нараховані. База нарахування ЄСВ за грудень 2017 року 3160 грн. (600 + 2560) менше МЗП₂₀₁₇ — 3200 грн., тому сплачуємо ЄСВ з МЗП. А ось для січневих відпускних (800 грн.) вимоги цієї норми ми в грудні не виконуємо. Підстава — на дату нарахування ЄСВ не відома загальна сума доходу за січень 2018 року. У грудні 2017 сума нарахованого ЄСВ складе:

— на зарплату за грудень: 2560 грн. х 22 % = 563,20 грн.;

— на відпускні за грудень: 600 грн. х 22 % = 132 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ за грудень: 40 грн. _{(3200 - 2560 - 600)} х 22 % = 8,8 грн.;

— на відпускні за січень 2018 року: 800 грн. х 22 % = 176 грн. У січні 2018 року після розподілу відпускних також порівняємо загальний дохід за місяць з МЗП₂₀₁₈ — 3723 грн. Він склав 3459,29 грн. (800 + 2659,29), що менше МЗП. Тому нараховуємо ЄСВ з МЗП. Сума нарахованого ЄСВ у січні 2018 року складе:

— на зарплату за січень: 2659,29 грн. х 22 % = 585,04 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ за січень: 263,71 грн. _{(3723 - 800 - 2659,29)} х 22 % = 58,02 грн.

Перехідний лікарняний (2017 — 2018 рр.)

Рішення. Якщо частину місяця працівник працював, частину – хворів, проте на дату нарахування ЄСВ не відома загальна сума доходу за такий місяць → у місяці відкриття лікарняного ЄСВ нараховується на зарплату за фактично відпрацьовані дні місяця без урахування положень ч. 5 ст. 8 Закону про єдиний соціальний внесок. Після надання лікарняного листка для цілей порівняння з МЗП лікарняні відносяться до місяців, за які вони нараховані. Якщо після розподілу лікарняних у місяці, за який вони нараховані, загальний дохід вийшов менше МЗП, роботодавець зобов’язаний нараховувати ЄСВ з МЗП.

Обґрунтування. Див. лист ДФСУ від 02.02.2017 р. № 1925/6/99-99-13-02-01-15 // «ОП», 2017, № 4, с. 4 і роз’яснення в підкатегорії 301.04 Бази податкових знань «ЗІР»

Приклад 12. Працівник захворів у грудні 2017 року. Хвороба тривала з 28.12.2017 р. по 09.01.2018 р. включно. За відпрацьовані дні в грудні 2017 року йому нарахована зарплата в сумі 2880 грн. У січні 2018 року після надання лікарняного листка йому було нараховано такі виплати: зарплата за відпрацьовані дні січня — 2836,57 грн.; лікарняні (60 %) у загальній сумі — 819 грн. (за дні, що припадають на грудень, — 252 грн.; за дні, що припадають на січень, — 567 грн.).

Сума зарплати за грудень (2880 грн.) не перевищує МЗП. Однак загальна сума доходу за цей місяць ще не відома. Тому в грудні ЄСВ нараховуємо на фактичну зарплату за грудень 2017 року:

2880 грн. х 22 % = 633,60 грн.

У січні 2018 року після того, як було надано перехідний лікарняний, виплати за дні хвороби необхідно віднести до місяців, за які вони нараховані, і порівняти з МЗП:

— грудень-2017: 2880 + 252 = 3132 < 3200_МЗП-2017;

— січень-2018: 2836,57 + 567 = 3403,57 < 3723_МЗП-2018.

І грудневий, і січневий дохід не перевищують розмірів МЗП, що діють в цих місцях. Отже, ЄСВ за ці місяці нараховуємо виходячи з відповідних розмірів МЗП. Всі нарахування були проведені в січні 2018 року.

Суми ЄСВ будуть такими:

— на лікарняні за грудень:

252 грн. х 22 % = 55,44 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ за грудень:

68 грн. _{(3200 - 2880 - 252)} х 22 % = 14,96 грн.;

— на зарплату за січень:

2836,57 грн. х 22 % = 624,05 грн.;

— на лікарняні за січень:

567 грн. х 22 % = 124,74 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ за січень:

319,43 грн. _{(3723 - 2836,57 - 567)} х 22 % = 70,27 грн.

Перехідний декретний (2017 — 2018 рр.)

Рішення та обґрунтування. Нарахування єдиного внеску за осіб, які перебувають у декретній відпустці і отримують допомогу по вагітності та пологах, здійснюється за кожен місяць окремо (п.п. 1 п. 3 розд. IV Порядку № 449). Якщо після розподілу декретних у місяці, за який вони нараховані, загальний дохід вийшов менше МЗП, роботодавець зобов’язаний нараховувати ЄСВ з МЗП. При цьому ЄСВ треба нарахувати, враховуючи, що МЗП у 2017 році дорівнює 3200 грн., а у 2018 році — 3723 грн.

Приклад 13. Працівниця за основним місцем роботи пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з 29.12.2017 р. по 03.05.2018 р. Допомаога по вагітності та пологах склала 13245,12 грн., у тому числі: за грудень-2017 — 315,36 грн.; за січень-2018 — 3258,72 грн.; за лютий-2018 — 2943,36 грн.; за березень-2018 — 3258,72 грн.; за квітень-2018 — 3153,60 грн.; за травень-2018 — 315,36 грн. Зарплата працівниці за відпрацьовані дні грудня склала 3040 грн. Допомогу нарахували в січні 2018 року.

Сума зарплати, нарахована за відпрацьовані дні в грудні (3040 грн.), і сума декретної допомоги (315,36 грн.), що припадає на цей місяць, більше розміру МЗП, що діяв у грудні 2017 року, — 3200 грн. Отже, ЄСВ за грудень-2017 нараховується на фактичну суму бази обкладення ЄСВ. За ті місяці декретної відпустки, що залишилися, ЄСВ треба нарахувати, враховуючи, що МЗП у 2018 році дорівнює 3723 грн.

Таке нарахування здійснюється в місяці нарахування допомоги по вагітності та пологах — у січні 2018 року. Хоча можна нараховувати і місяць у місяць, це не буде помилкою. Отже, ЄСВ у січні 2018 року за усі місяці декретної відпустки буде нарахований таким чином:

— на декретні за грудень-2017: 315,36 грн. х 22 % = 69,38 грн.;

— на декретні за січень-2018: 3258,72 грн. х 22 % = 716,92 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ за січень-2018: 464,28 грн. _{(3723 - 3258,72)} х 22 % = 102,14 грн.;

— на декретні за лютий-2018: 2943,36 грн. х 22 % = 647,54 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ за лютий-2018: 779,64 грн. _{(3723 - 2943,36)} х 22 % = 171,52 грн.;

— на декретні за березень-2018: 3258,72 грн. х 22 % = 716,92 грн.;

— на додаткову базу за березень-2018: 464,28 грн. _{(3723 - 3258,72)} х 22 % = 102,14 грн.;

— на декретні за квітень-2018: 3153,60 грн. х 22 % = 693,79 грн.;

— на додаткову базу за квітень-2018: 569,40 грн. _{(3723 - 3153,60)} х 22 % = 125,27 грн.;

— на декретні за травень-2018: 315,36 грн. х 22 % = 69,38 грн. Що стосується останнього місяця декретної відпустки, то в місяці нарахування декретної допомоги роботодавець не знає, який дохід буде в цієї працівниці за увесь місяць повністю. У цей момент йому відома лише частина доходу — декретні, що припадають на частину останнього місяця декретної відпустки. Тому остаточне рішення про нарахування ЄСВ (з фактичного доходу або з мінзарплати з використанням додаткової бази ЄСВ) треба приймати, коли дохід працівниці за цей місяць буде відомий повністю, а саме по закінченні травня 2018 року

Декретниці нарахували премію

Рішення та обґрунтування. Якщо премія, нарахована жінці, що перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, менше МЗП, ЄСВ нараховують виходячи з МЗП. При цьому недостатньо просто порівняти суму премії з розміром МЗП, встановленої в місяці нарахування премії. За час перебування в декретній відпустці працівниці нараховують допомогу по вагітності та пологах. Тому база нарахування ЄСВ у кожному місяці перебування працвниці в декретній відпустці включає суму допомоги по вагітності та пологах, що припадає на такий місяць, і суму премії, нарахованої цього місяця.

Таким чином, з метою виконання вимоги про нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки» з МЗП потрібно порівняти загальний дохід, нарахований за такий місяць (розподілені суми декретних + премія) (див. роз’яснення в підкатегорії 301.04.01 Бази податкових знань «ЗІР»)

Приклад 14. Працівниця перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з 07.09.2017 р. по 10.01.2018 р. Сума допомоги по вагітності та пологах була нарахована і виплачена у вересні 2017 року. Сума декретних, що припадає на грудень 2017 року, — 3258,72 грн., на січень 2018 року, — 1051,20 грн. У грудні 2017 року їй виплатили премію за результатами роботи за рік у розмірі 1000 грн.

Щоб перевірити виконання вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, частину декретної допомоги, що припадає на грудень 2017 року (нарахованої у вересні 2017 року), необхідно віднести до загального доходу за грудень. Визначимо загальну суму виплати за грудень і порівняємо її з МЗП. 3258,72 + 1000 = 4258,72 > 3200_МЗП-2017. ЄСВ у грудні нараховуємо на фактичну суму премії (на суму допомоги, що припала на грудень, ЄСВ був нарахований у вересні 2017 року): 1000 грн. х 22 % = 220 грн.

Сума декретних, нарахована працівниці у вересні 2017 року за січень 2018 року, менше МЗП, діючої з січня 2018 року (1051,20 грн. < 3723 грн.). Отже, потрібно виконати вимогу про нарахування ЄСВ виходячи з «мінімалки». На суму січневих декретних ЄСВ був нарахований у вересні 2017 року, отже, у січні 2018 року ЄСВ нараховуємо тільки на додаткову базу: 2671,80 грн. _{(3723 - 1051,20)} х 22 % = 587,80 грн.

Місяць виходу з відпустки для догляду за дитиною до 6 років

Рішення. Якщо зарплата в місяці виходу на роботу після такої відпустки виявилася менше МЗП → ЄСВ розраховують виходячи з МЗП. Обґрунтування. Див. листи ДФСУ від 14.02.2015 р. № 4979/7/99-99-17-03-01-17, від 31.03.2015 р. № 6667/6/99-99-17-03-01-15, від 11.03.2015 р. № 5084/6/99-99-17-03-03-15, роз’яснення в підкатегорії 301.04.01 Бази податкових знань «ЗІР»

Приклад 15. 15 січня 2018 року працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 6 років. Сума нарахованої зарплати за відпрацьовані дні січня склала 3000 грн.

Дохід за січень 2018 року менше МЗП₂₀₁₈ (3000 грн. < 3723 грн.). Тому при нарахуванні ЄСВ виконуємо вимоги сплати ЄСВ з МЗП. Сума ЄСВ складе:

— на зарплату за січень: 3000 грн. х 22 % = 660 грн.;

— на додаткову базу ЄСВ за січень: 723 грн. _{(3723 - 3000)} х 22 % = 159,06 грн.