Оплачуємо лікарняний/декретний: на що звернути увагу

Найпоширенішими випадками тимчасової непрацездатності, з якими роботодавці стикаються, є:

• хвороба працівника;

• тимчасова непрацездатність у зв’язку з хворобою дитини;

• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тимчасова непрацездатність самого працівника (хвороба) оплачується за таким правилом: перші 5 днів хвороби оплачує роботодавець за рахунок своїх коштів. Дні хвороби, починаючи з 6-го, — за рахунок коштів ФСС. А тимчасова непрацездатність у зв’язку з хворобою дитини, а також лікарняний, виданий для надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, оплачуються за рахунок коштів ФСС з 1-го дня тимчасової непрацездатності.

Як їх оплачувати? Чи існує спеціальна формула? Так. Розрахунок оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності робимо відповідно до Порядку № 1266. Суму лікарняних (Л) знаходимо за формулою:

Л = ДВ х К,

де ДВ — денна виплата, розрахована залежно від страхового стажу працівника;

К — кількість календарних днів, що припадають на період тимчасової непрацездатності.

У свою чергу, денну виплату знаходимо так:

ДВ = ЗП_сер х С : 100,

де ЗП_сер — розмір середньоденної заробітної плати;

С — відсоток оплати листка непрацездатності, який установлюється залежно від страхового стажу.

Розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах можна представити таким чином:

Д = ЗП_сер х К_в ,

де Д — сума допомоги по вагітності та пологах;

ЗП_сер — розмір середньоденної заробітної плати;

К_в — кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.

Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті, ми беремо з даних листка непрацездатності. Причому оплаті підлягатимуть календарні дні хвороби, у тому числі і ті, що припадають на вихідні, святкові і неробочі дні. Тут проблем у підрахунку не буде.

Розмір оплати періоду тимчасової непрацездатності працівника залежить також від страхового стажу застрахованої особи і його середньої зарплати (ст. 24 Закону № 1105, п. 5 Порядку № 440). Водночас окремим категоріям застрахованих осіб лікарняні виплачують у розмірі 100 % середнього заробітку незалежно від страхового стажу. А ось допомога по вагітності та пологах, на відміну від лікарняних, обчислюється у розмірі 100 % середньоденної зарплати незалежно від загального страхового стажу працівниці.

Детальну інформацію про розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця залежно від страхового стажу містить наступна таблиця.

Але чи завжди оплачується лікарняний лист? Ні. Випадки, в яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, перераховані в ст. 23 Закону № 1105. Так, лікарняний лист не оплачується:

1) у разі отримання застрахованою особою травм або захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі умисного спричинення шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи або інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Крім того, втратити право на отримання лікарняних можуть застраховані особи, які в період тимчасової непрацездатності порушують режим, установлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений термін на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію або МСЕК. Їм оплата за період хвороби не здійснюється з дня такого порушення на термін, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Давайте далі розглянемо, як і коли оплачувати лікарняний в тих або інших ситуаціях.

Два лікарняних, один страховий випадок

У загальному випадку перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець за рахунок своїх коштів. А дні хвороби, починаючи з шостого дня за увесь період до одужання, — ФСС.

Щоб правильно розмежувати дні хвороби, які будуть сплачені роботодавцем і ФСС, потрібно з’ясувати — це один страховий випадок або різні?

Як оплачувати лікарняні, що йдуть підряд один за одним? Відповідь у першу чергу залежить від того, чи вважається захворювання, вказане в цих листах, одним страховим випадком або різними.

У разі, коли особа стала непрацездатною в результаті одного і того ж захворювання, то випадок тимчасової непрацездатності не переривається. Це випливає з п. 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 р. № 189. Причому якщо захворювання «розтягнуте» на декілька лікарняних листів, то існує декілька нюансів заповнення ЛН, що підтверджують один страховий випадок:

по-перше, діагноз захворювання має бути в обох листках непрацездатності одним і тим же. Але це тільки у разі, якщо він у них зазначений. Річ у тому, що графи листка непрацездатності «Шифр МКХ-10» і «Діагноз первинний», «Діагноз заключний» можуть залишатися незаповненими, оскільки ця інформація заповнюється лікарем виключно з відома пацієнта (п. 3.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ, Мінпраці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406);

по-друге, в першому лікарняному листі в полі «СТАТИ ДО РОБОТИ» повинно бути зазначено, що особа продовжує хворіти;

по-третє, в наступному лікарняному листі в полі «ПРОДОВЖЕННЯ ЛИСТКА № » зазначають серію і номер попереднього лікарняного листа.

У наведеному прикладі обидва ЛН підтверджують тимчасову непрацездатність за одним страховим випадком. Тому оплату робите так:

• перший лікарняний: 3 дні — з 3 по 5 вересня 2018 року — роботодавець оплачує за свій рахунок;

• другий лікарняний: 2 дні — 6 і 7 вересня 2018 року — роботодавець теж оплачує за свій рахунок; дні з 8 по 14 вересня 2018 року включно (7 днів) — роботодавець нараховує допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС.

День початку хвороби збігся з робочим днем

У загальному випадку лікарняний лист відкривається в день звернення громадянина по медичну допомогу. Якщо ж таке звернення мало місце після закінчення робочого дня, лікарняний лист може видаватися з відома громадянина з наступного календарного дня. Про це прямо зазначено в п. 2.6 Інструкції № 455. Проте в цій ситуації цього не відбулося.

Оскільки працівник у день відкриття лікарняного листа відпрацював повний робочий день за графіком роботи, за нього треба заплатити зарплату. Отже, за день накладки лікарняні не нараховуємо (немає факту втрати зарплати). Але як оплатити наступні дні хвороби?

Перший день непрацездатності (день накладки) оплачуємо як звичайний робочий день. За наступні 4 дні непрацездатності нараховуємо оплату лікарняних за рахунок коштів підприємства (якщо лікарняний лист виданий у зв’язку із захворюванням або травмою, не пов’язаною з нещасним випадком на виробництві або профзахворюванням), а далі — допомогу по тимчасовій непрацездатності.

У цьому випадку оплачувати дні непрацездатності роботодавець повинен починаючи з наступного дня — з 13 вересня 2018 року. При цьому за рахунок роботодавця будуть оплачені 4 календарні дні (13, 14, 15, 16 вересня), а 2 календарні дні хвороби (17 і 18 вересня) — за рахунок ФСС.

День початку хвороби збігся з вихідним днем

Нараховуйте за такий день лікарняні в загальному порядку. Оплаті підлягають усі календарні дні тимчасової непрацездатності, незалежно від того, на які дні припадає період хвороби — робочі, неробочі, вихідні або святкові (див. лист Фонду від 18.08.2016 р. № 2.4-46-1431). Тому лікарняні, у тому числі і за 8 вересня 2018 року, оплачують у загальному порядку.

Одним днем «закрили» і «відкрили» лікарняні листи

Такі ситуації, коли день закінчення одного листка збігається з відкриттям іншого, трапляються часто. Порядок оплати таких лікарняних листів залежить від того, належать вони до одного страхового випадку або до різних. Розглянемо обидва варіанти.

Один страховий випадок. У цій ситуації йде мова про продовження першого лікарняного листа шляхом відкриття наступного. Якщо одним і тим же днем перший лікарняний закритий, а наступний відкритий, нічого страшного. Просто нарахуйте лікарняні за такий день один раз.

Два різні страхові випадки. Зазначимо: тимчасову непрацездатність працівників підтверджує листок непрацездатності (п. 1.1 Інструкції № 455). Отже, день відкриття лікарняного листа відповідає дню настання страхового випадку. Тому другий лікарняний лист оплачується з дня його відкриття. При цьому за першим лікарняним листом загальний день (у цьому випадку — останній день хвороби) не оплачують, оскільки один і той же день не може бути оплачений двічі. Про це нагадує і Фонд у листі від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924 (ср. ).

Працівник захворів у відпустці

Тут усе залежить від виду відпустки.

Щорічна або відпустка «на дітей». Якщо працівник захворів у щорічній відпустці або у відпустці «на дітей», то лікарняний лист оплачують в загальному порядку. При цьому згідно зі ст. 11 Закону про відпустки така відпустка буде продовжена або перенесена на інший період.

Навчальна, «чорнобильська», відпустка «за свій рахунок». Якщо відпустка навчальна, без збереження зарплати, «чорнобильська» тощо, то лікарняні за цей період не виплачують (п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105). Водночас якщо працівник продовжує хворіти і після закінчення таких відпусток, то листок непрацездатності йому оплачують тільки з дня, що йде за днем закінчення відпустки.

Зверніть увагу! Відлічувати перші 5 днів непрацездатності, які зазвичай роботодавець оплачує за рахунок власних коштів, розпочинають з першого дня хвороби працівника.

У наведеному прикладі хвороба настала 14 вересня 2018 року, у період, коли працівник перебував у відпустці «за свій рахунок». З усіх 8 днів хвороби працівника на навчальну відпустку наклалися 4 дні — з 14 по 17 вересня 2018 року включно. За ці дні лікарняні йому не належні.

Листок непрацездатності оплачують починаючи з наступного після закінчення відпустки дня, тобто з 18 вересня 2018 року. При цьому оплаті підлягають:

• за рахунок роботодавця — тільки 1 день (18 вересня);

• за рахунок ФСС — 3 дні: з 19 по 21 вересня.

Під час щорічної відпустки матері/батька захворіла дитина

Якщо під час щорічної основної або додаткової відпустки працівника захворіла його дитина, то ЛН у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною видається одному з батьків тільки з дня, що йде за днем закінчення щорічної/додаткової відпустки. Це передбачено п. 3.11 Інструкції № 455.

У цьому випадку дні хвороби дитини, що припадають на відпустку матері/батька, додатково не оплачуються, адже матір/батько за цей період вже отримали свої відпускні. При цьому щорічна/додаткова відпустка працівника на інший період не переноситься і не подовжується. Це не передбачено Законом про відпустки.

Водночас якщо дитина продовжує хворіти і після закінчення відпустки матері/батька, тоді оплачуйте лікарняний тільки з дня, що йде за днем закінчення відпустки.

Захворів напередодні звільнення

Перше запитання, яке виникає, — чи правомірне звільнення працівника в період його хвороби? Друге — чи має він право на оплату лікарняного листа?

При звільненні за підставою з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП працівник і роботодавець розривають трудовий договір за взаємною згодою незалежно від того, хто був ініціатором такого звільнення. При цьому датою звільнення буде та, про яку вони домовилися і яка була зазначена в наказі про звільнення за угодою сторін.

Трудове законодавство забороняє розірвання трудового договору в період відпустки або хвороби тільки за ініціативою власника. На це прямо вказує ст. 40 КЗпП. А ось заборон на звільнення працівника за угодою сторін у період його тимчасової непрацездатності КЗпП не містить.

Таким чином, звільнення працівника за угодою сторін у період його тимчасової непрацездатності є правомірним.

Що стосується оплати лікарняного листа, зазначимо таке.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 1105 передбачено, що застрахована особа має право на оплату листка непрацездатності, оскільки право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає в період роботи, включаючи і день звільнення. Причому допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують за рахунок ФСС починаючи з шостого дня непрацездатності і за увесь період хвороби до одужання або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

А як бути з першими 5 днями хвороби, які оплачує роботодавець? Роботодавець за рахунок своїх коштів оплачує тільки ті з 5 днів тимчасової непрацездатності, які припадають на період до дати звільнення. Такий висновок випливає з листа Мінсоцполітики від 19.01.2012 р. № 26/18/99-12. Річ у тому, що на відміну від Закону № 1105, в Порядку № 440 не сказано, що оплату днів хвороби за рахунок коштів роботодавця треба здійснювати незалежно від звільнення працівника.

У наведеному прикладі хвороба почалася в період, коли працівник ще перебував у трудових відносинах з роботодавцем. Крім того, терміни для його оплати не минули, оскільки колишній працівник надав його в тому ж місяці, коли він видужав. Тому листок непрацездатності, наданий після звільнення, підлягає оплаті на загальних підставах. Причому роботодавець оплачує тільки 3 календарні дні хвороби (19, 20 і 21 вересня), а за дні хвороби з 24 по 26 вересня (3 календарні дні) нарахує допомогу по тимчасовій непрацездатності, що надається ФСС.

Звільнення в період «декретної» відпустки

Попри те, що працівниця звільнилася за власним бажанням у період перебування її у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога їй нараховувався під час перебування з роботодавцем у трудових відносинах. Роботодавець зобов’язаний був нарахувати їй допомогу «наперед», за усі 126 календарних днів відпустки. При цьому сума допомоги по вагітності та пологах за частину відпустки, яка припадає на період після звільнення, перерахунку і поверненню не підлягає. Це підтверджує і ФСС в листі від 15.05.2018 р. № 2.4-15-1677 (див. «ОП», 2018, № 14, с. 8).

Тобто утримувати і повертати допомога не треба. Уся вона, в повному розмірі, за усі 126 календарних днів залишається жінці.

Навіть більше: якщо жінка після свого звільнення принесе ще і додатковий «декретний» лікарняний лист на 14 календарних днів, то за ним теж потрібно нарахувати і виплатити допомогу. Право на отримання допомоги з лікарняного-продовження у неї зберігається і після звільнення, оскільки початок страхового випадку припав на період, коли жінка перебувала у трудових відносинах з роботодавцем.