Щоб розібратися, як правильно оплачувати працю працівника з підсумованим обліком робочого часу, якщо місяць відпрацьований не повністю, а працівникові встановлений місячний оклад (тарифна ставка), давайте згадаємо, як організовують і оплачують роботу працівникам, у тому числі й тим, у кого встановлений підсумований облік робочого часу.
Графіки роботи, норма тривалості робочого часу та оплата праці
Для правильної організації праці роботодавець повинен розробити графік роботи, дотримуючись при цьому вимог трудового законодавства. Так, ст. 50 КЗпП установлена нормальна тривалість робочого часу — 40 годин на тиждень. Для деяких категорій працівників передбачена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП).
Відповідно до ст. 52 КЗпП на підприємстві, в організації, установі може бути встановлений 5-денний або 6-денний робочий тиждень.
При 5-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначають правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності. Їх затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації підприємства, з дотриманням установленої тривалості робочого тижня.
На підприємствах, де за характером виробництва та умовам роботи впровадження 5-денного робочого тижня є недоцільним, установлюють 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем. Але варто враховувати, що в цьому випадку тривалість щоденної роботи не може перевищувати:
• 7 годин — при тижневій нормі 40 годин;
• 6 годин — при тижневій нормі 36 годин;
• 4 годин — при тижневій нормі 24 години.
5-денний або 6-денний робочий тиждень установлює власник або уповноважений ним орган спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою (ч. 3 ст. 52 КЗпП). При цьому конкретну тривалість робочого часу працівників, з урахуванням законодавчо встановлених норм робочого часу, визначають у трудовому і колективному договорах, а також у правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Зверніть увагу: законодавством не встановлена єдина норма тривалості робочого часу на рік. Ця норма може відрізнятися залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві, в установі, організації (5-денний або 6-денний), яка тривалість щоденної роботи, в які дні встановлені вихідні. Тому роботодавець самостійно визначає норму робочого часу з урахуванням наведених вище вимог КЗпП.
Для чого потрібна норма робочого часу, графіки роботи? Щоб правильно нарахувати зарплату працівникам. Тут теж є особливості.
Так, при погодинній оплаті праці суму основної зарплати за місяць знаходять помноживши годинну тарифну ставку, встановлену працівникові, на кількість фактично відпрацьованих ним протягом місяця годин.
Якщо ж працівникові встановлена місячна тарифна ставка (оклад) і він повністю відпрацював усі дні за графіком роботи в місяці, за який провадиться розрахунок зарплати, то йому нараховують тарифну ставку (оклад) у повному розмірі. Водночас якщо такий працівник-«окладник» відпрацює через будь-які причини (відпустка, хвороба тощо) не всі дні місяця, які згідно з графіком є для нього робочими, то заробітна плата йому буде нарахована тільки за фактично відпрацьовані дні. Тобто в цьому випадку оклад (місячну тарифну ставку) працівника треба розділити на кількість робочих днів за графіком роботи за місяць, за який здійснюється розрахунок (знаходимо денний заробіток), а потім отриманий результат помножити на кількість днів, фактично відпрацьованих працівником у цьому місяці*.
* Див. також лист Мінсоцполітики від 27.12.2017 р. № 2993/0/101-17 в «ОП», 2018, № 2, с. 6. — Прим. ред.
Це основи нарахування зарплати при погодинній формі оплати праці. Але чи є особливості в оплаті праці, якщо працівникові встановлений підсумований облік робочого часу?
Підсумований облік робочого часу: особливості
Підсумований облік — це спеціальний порядок розподілу та обліку робочого часу, коли тривалість роботи протягом дня і тижня може відхилятися від встановленої норми. У такому разі підрахунок відпрацьованих годин вестиметься не за тиждень, а за більший проміжок часу — обліковий період, але так, щоб тривалість робочого часу за цей період не перевищувала норму згідно зі ст. 50 або 51 КЗпП (для окремих категорій працівників). Обліковим періодом може бути місяць, квартал, півріччя, рік. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку.
Підсумований облік робочого часу встановлюють на деяких роботах (посадах), де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена щоденна або щотижнева тривалість робочого часу (ст. 61 КЗпП). Умови і порядок застосування підсумованого обліку викладені в Методрекомендаціях № 138 (ср. ).
Важливо!
Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу (п. 6 Методрекомендацій № 138).
Згідно з п. 12 Методрекомендацій № 138 при підсумованому обліку норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів до 5 год і напередодні святкових та неробочих днів — на 1 год.
Водночас у колективному договорі можна закріпити, що норма робочого часу за обліковий період визначається за графіком 5-денного робочого тижня. Для 5-денного робочого тижня КЗпП не встановлює конкретну тривалість щоденної роботи, тому норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем 5-денного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових та неробочих днів і вихідних у суботу та неділю.
То як же правильно розрахувати норму робочого часу для підсумованого обліку? Вважаємо, що доцільно орієнтуватися на режим роботи підрозділу, де працює працівник, якому встановлений підсумований облік робочого часу. Наприклад, якщо встановлений 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу і неділю, то й для працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу, норму визначаєте виходячи з 5-денки (вихідні — субота, неділя). Якщо ж у підрозділі або загалом по підприємству для 5-денки встановлені вихідні в інші дні, а не в суботу і неділю, то необхідно орієнтуватися на норму, розраховану для такого режиму праці та відпочинку (з урахуванням установлених вихідних днів).
Розрахована одним із способів норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності або графіком роботи*.
* Лист Мінсоцлолітики від 29.08.2012 р. № 317/13/116-12. — Прим. ред.
При встановленні підсумованого обліку робочого часу важливо правильно обрати обліковий період. Здебільшого обліковим періодом є місяць (п. 6 Методрекомендацій № 138). Проте можна застосовувати й інші облікові періоди — декаду (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік і т. д.
Облік робочого часу за кожним працівником повинен здійснюватися наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду. При підсумованому обліку роботу у святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком уключають до норми робочого часу за обліковий період, установленої на підприємстві. Тобто обліковий період охоплює як робочі дні, так і години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні.
Майте на увазі: робота понад норму робочого часу, передбачену графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є наднормовою роботою. Адже переробіток, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може бути компенсований додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (абз. 3 п. 10 Методрекомендацій № 138).
А ось час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, при підсумованому обліку робочого часу вважається наднормовим.
Наприклад, для працівників з підсумованим обліком робочого часу та обліковим періодом, що дорівнює кварталу, норма робочого часу в 3 кварталі 2018 року, визначена за 5-денкою в рівній тривалості робочого дня і вихідними в суботу та неділю, складає 511 год (176 + 175 + 160). При цьому графіком змінності для працівника, наприклад, може бути встановлена така тривалість роботи: у липні 168 год, в серпні — 170 год, у вересні — 173 год (разом за квартал — 511 год).
Працівник хворів, перебував у відпустці: коригуємо норму робочого часу
При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду треба виключити дні, які за графіком або режимом роботи припадають на якийсь час, протягом якого працівник згідно із законодавством був звільнений від виконання трудових обов'язків у зв'язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов'язків, хворобою тощо (п. 12 Методрекомендацій № 138).
Тобто якщо працівник в обліковому періоді хворів, перебував у відпустці або не працював з інших законодавчих причин, норму робочого часу за обліковий період треба відкоригувати. Для цього з норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком 6-денного (5-денного) робочого тижня, виключають час, коли працівник був відсутній. Так, наприклад, у разі коли працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком 8-годинного робочого дня (5-денного робочого тижня), оскільки відпустку надають в календарних днях*.
* Див. також лист № 1139 «Щодо особливостей оплати праці при підсумовуваному обліку робочого часу» цього номера. — Прим. ред.
Для чого потрібна відкоригована норма робочого часу? Передусім щоб наприкінці облікового періоду правильно підрахувати кількість наднормових годин.
Приклад 1. Для сторожів установлений підсумований облік робочого часу. Обліковий період — календарний місяць. Норма робочого часу в липні 2018 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними в суботу і неділю, склала 176 год. Працівник з 23 по 29 липня 2018 року перебував у відпустці. У липні 2018 року працівник фактично відпрацював 138 год.
У липні 2018 року сторож перебував у відпустці тривалістю 7 календарних днів — з 23 по 29 липня. Щоб відкоригувати норму робочого часу в липні, визначимо кількість годин, коли працівник був відсутній на роботі за графіком 5-денного робочого тижня: 8 год х 5 дн. = 40 год.
У цьому випадку нормальна тривалість робочого часу, яку працівник повинен відпрацювати в липні 2018 року, складе:
176 - 40 = 136 год.
У липні працівник фактично відпрацював 138 год. Знайдемо кількість наднормових годин.
138 - 136 = 2 год.
Оплата праці при підсумованому обліку робочого часу
Порядок оплати праці працівників, у тому числі й тих, кому встановлений підсумований облік робочого часу, залежить від установлених на підприємстві, в установі, організації форми і системи оплати праці.
Від чого залежить оплата праці працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу? Передусім від того, чи встановлений працівникові місячний посадовий оклад або годинна тарифна ставка, який обліковий період установлений таким працівникам, як складений графік змінності тощо.
За результатами кожного місяця таким працівникам нараховують заробітну плату, що належить їм, згідно з діючими умовами оплати праці: основна зарплата (посадовий оклад, тарифна ставка), доплати і надбавки, у тому числі за роботу в нічний час, святкові і неробочі дні тощо. Єдиний виняток — оплата наднормового часу відповідно до ст. 106 КЗпП, яку здійснюють наприкінці облікового періоду за наявності наднормових годин (п. 10 Методрекомендацій № 138).
При підсумованому обліку робочого часу працю працівників оплачують за відпрацьовану норму робочого часу, а нічні, святкові, наднормові години — за годинною тарифною ставкою залежно від кількості таких відпрацьованих годин. Якщо працівникові встановлена годинна тарифна ставка, то проблем з нарахуванням зарплати не виникне. Просто такому працівникові за встановленою годинною тарифною ставкою оплачують як відпрацьований фактичний час у кожному місяці, так і нічні, святкові, наднормові години. Тобто одна годинна тарифна ставка застосовується для усіх виплат.
Якщо працівникові встановлений місячний оклад, то у разі коли працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому повинні нарахувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі)*. Тобто за кожен повністю відпрацьований місяць (незалежно від кількості робочих днів у ньому згідно з нормою, оскільки в кожному місяці своя норма) працівник отримує повний оклад (місячну ставку), встановлений йому.
* Див. лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282. — Прим. ред.
Як визначити зарплату, якщо працівник відпрацював не усі дні (години), передбачені графіком роботи, з будь-яких причин, наприклад хворів, перебував у відпустці тощо? Тут усе залежить від виду оплати праці. Так, при поденній (погодинній) оплаті праці працівник отримає зарплату за фактично відпрацьовані дні (години), розраховану виходячи з денної (годинної) тарифної ставки. При місячній платі праці основна зарплата буде розрахована пропорційно фактично відпрацьованим дням*.
* Див. також лист № 1139 «Щодо особливостей оплати праці при підсумовуваному обліку робочого часу» цього номера. — Прим. ред.
Важливо!
Якщо працівник прийнятий на роботу з місячною платою, то в розрахунку його заробітку беруть участь дні роботи за нормою робочого часу і не бере участі кількість годин за нормою тривалості робочого часу.
А для чого застосовується годинна тарифна ставка для працівників з підсумованим обліком робочого часу, оплата яких здійснюється виходячи з місячного окладу? Для оплати роботи в нічний час, у святкові і неробочі та вихідні дні, при оплаті наднормової роботи.
Для визначення годинної тарифної ставки в цілях оплати працівникові нічного (вечірнього) часу роботи і фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі та вихідні дні необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, установлену правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіком змінності для цього працівника*.
* Лист Мінсоцполітики від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12 і лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07. — Прим. ред.
При розрахунку годинної тарифної ставки для оплати наднормових годин треба звертати увагу на те, який обліковий період обраний на підприємстві, в установі, організації. Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то годинну тарифну ставку визначають діленням місячного окладу на місячну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці. Якщо ж обліковий період перевищує місяць (квартал, півріччя або рік), то годинну тарифну ставку розраховують шляхом ділення посадового окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період (квартал) з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал (півріччя, рік), встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП*.
* Див. також листи Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07 і Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12, від 17.02.2012 р. № 51/13/116-12 і від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282, а також лист № 1139 «Щодо особливостей оплати праці при підсумовуваному обліку робочого часу» цього номера. — Прим. ред.
Далі на умовному прикладі покажемо, як розрахувати зарплату працівникові з підсумованим обліком робочого часу, якому встановлений місячний оклад і при цьому місяць через хворобу відпрацьований не повністю.
Приклад 2. Сторожу встановлений місячний оклад 3730 грн. Обліковий період — квартал. У 3 кварталі для такого працівника графіком змінності передбачений такий графік роботи: у липні 8 змін по 24 год кожна (192 роб. год), у серпні 7 змін по 24 год кожна (168 год), у вересні 8 змін по 24 год кожна (192 год). Зміна починається в 8:00 і закінчується в 8:00 наступного дня. З 24 по 28 вересня 2018 року працівник хворів. Згідно з табелем робочого часу працівник у вересні відпрацював 7 змін або 14 робочих днів (168 год), у тому числі 56 год у нічний час (оплата в розмірі 40 % тарифної ставки (окладу)). У липні і серпні працівник відпрацював усі години, передбачені графіком змінності. На підприємстві встановлений 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу і неділю (норма робочого часу в 3 кварталі — 511 год).
Для сторожа у вересні 2018 року графіком роботи (змінності) передбачені 8 змін або 16 робочих днів. У зв'язку з хворобою фактично він відпрацював 7 змін або 14 робочих змін. Отже, зарплата за відпрацьований час складе:
3730 грн. : 16 роб. дн. х 14 роб. дн. = 3263,75 грн.
Далі визначимо годинну тарифну ставку для оплати за роботу в нічний час у вересні:
3730 грн. : 192 год = 19,43 грн.,
де 192 — норма робочого часу у вересні, встановлена для цього працівника згідно з графіком змінності (індивідуальна норма).
Оплата за відпрацьовані години в нічний час складе:
19,43 грн. х 56 год х 40 % = 435,23 грн.
Щоб правильно підрахувати кількість наднормових годин, відкоригуємо норму робочого часу:
511 - 40 = 471 (год),
де 511 — норма робочого часу в 3 кварталі 2018 року, встановлена для 5-денки з вихідними днями в суботу і неділю з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП (176липень + 175серпень + 160вересень);
40 — кількість годин за графіком 5-денного робочого тижня, коли працівник був відсутній на роботі у зв'язку з хворобою з 24 по 28 вересня (8 год х 5 дн).
Кількість наднормових годин складе:
192 + 168 + 168 - 471 = 57 (год).
Визначимо годинну тарифну ставку для оплати наднормових годин:
3730 грн. : 170,33 год = 21,90 грн.,
де 170,33 — середньомісячна кількість годин за обліковий період (квартал) з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал (півріччя, рік), установленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП (511 год : 3).
Оплата за роботу в наднормовий час складе:
21,90 грн. х 57 год х 2 = 2496,60 грн.
Загальний розмір зарплати за вересень 2018 року (без урахування лікарняного) дорівнює 6195,58 грн. (3263,75оплата за окладом + 435,23нічні + 2496,60наднормові).
Використані документи
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.
Лист № 1139 — лист Мінсоцполітики від 02.07.2018 р. № 1139/0/101-18/28 (див. «Щодо особливостей оплати праці при підсумовуваному обліку робочого часу» цього номера).
