Працівник захворів у відпустці: як бути з безперервною частиною відпустки

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Лист Мінсоцполитики від 25.07.2019 р. № 1115/0/206-19, що коментується, — це відповідь на наш запит про нюанси надання працівникам щорічної відпустки.

Наведемо його:

Цитата

«Працівникові надана частина щорічної відпустки з 1 лютого 2019 року тривалістю 14 календарних днів. Проте з 11 по 15 лютого він хворів. За його заявою невикористана у зв’язку з хворобою частина відпустки перенесена на липень 2019 року.

Чи може працівник використати в липні 4 календарних дні перенесеної відпустки, а у вересні залишок (10 днів) щорічної відпустки? Чи не вважатиметься це порушенням вимог ст. 12 Закону про відпустки?»

У чому ж тут проблема?

Річ у тому, що якщо працівник під час щорічної відпустки захворів, ст. 11 Закону про відпустки дозволяє:

• або перенести невикористані через хворобу дні відпустки на інший період;

• або надати такі дні після закінчення дії причин, які його перервали (відразу після закінчення хвороби або оформленої раніше відпустки).

Звісно, за умови, що працівник підтвердить тимчасову непрацездатність лікарняним листом.

При цьому переносити або подовжувати відпустку — працівник вирішує спільно з роботодавцем. Адже останньому необхідно не лише погоджувати таке перенесення/продовження із затвердженим графіком відпусток інших співробітників підприємства, а ще й:

• оформити відповідний наказ (на підставі лікарняного листа працівника і його заяви з проханням про перенесення/продовження відпустки);

• дотриматися вимог ст. 12 Закону про відпустки.

Ось тут і починається найцікавіше. Нагадаємо, що зазначена норма (як і ч. 6 ст. 79 КЗпП):

• дозволяє ділити щорічну відпустку на прохання працівника на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна його частина становитиме не менше 14 календарних днів (частина перша ст. 12 Закону про відпустки);

• зобов’язує роботодавця надати працівникові невикористану частину щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (частина друга ст. 12 Закону про відпустки).

Якщо роботодавець у липні 2019 року надасть працівникові 4 календарних дні відпустки, які він не використав у зв’язку з хворобою, то виконає вимоги частини другої ст. 12 Закону про відпустки (ср. ).

Але чи обов’язково в цій ситуації виконувати першу умову? Адже виходить, що кожна частина відпустки, фактично надана працівникові у 2019 році, буде менше 14 календарних днів (10 календарних днів — у лютому; 4 календарних дні — у липні; 10 календарних днів — у вересні). Радує те, що Мінсоцполітики в цьому питанні дотримується лояльної позиції. На думку фахівців цього відомства, надавши працівникові щорічну відпустку тривалістю 14 календарних днів, роботодавець уже виконав умову, прописану в частині першій ст. 12 Закону про відпустки. А в тому, що безперервна частина відпустки була розірвана лікарняним, він не винен. Тому й жодного порушення в його діях немає.

Зі свого боку, можемо сказати, що повністю підтримуємо такий підхід.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі