У тому, що працівниця продовжує працювати в період, коли вона вже повинна була піти в декретну відпустку, нічого кримінального немає. Законодавством це не заборонено*.
* Це підтверджує ФСС на своєму сайті (fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/966702).
Кожна працівниця має право сама для себе вирішити: чи варто їй продовжувати працювати після того, коли в неї виникло право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами або все ж піти в таку відпустку. На що ж потрібно звернути увагу при розрахунку допомоги «запізнілій» матусі.
Допомогу по вагітності та пологах нараховуйте за фактичні дні перебування працівниці в декретній відпустці.
А все тому, що така допомога надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 1 ст. 25 Закону про соцстрахування).
Звісно, якщо працівниця продовжує працювати, то жодної втрати зарплати не відбувається (роботодавець зазначає відпрацьовані дні в табелі і нараховує за них зарплату). Оплачувати лікарняний лист за рахунок коштів ФСС ви будете тільки з дня, коли працівниця скористалася своїм правом на відпустку і припинила працювати, по останній день відпустки, зазначений у листку непрацездатності.
До речі, про те, з якого дня працівниця користуватиметься своїм правом на декретну відпустку, вона повинна зазначити в заяві на таку відпустку. А роботодавець, у свою чергу, повинен видати наказ (лист Мінсоцполітики від 28.02.2019 р. № 228/0/206-19 // «ОП», 2019, № 6, с. 5).
Можете підказати майбутній матусі таке. Обираючи день для виходу у відпустку, вона може не звертати уваги на те, який це день (робочий, вихідний або святковий). Допомога по вагітності та пологах нараховується за календарні дні. Тобто вирішивши піти у відпустку після закінчення трудового тижня, у заяві можна сміливо написати: початок декретної відпустки — наступний календарний день, тобто субота (а не понеділок). Тоді саме з цього дня буде нараховано допомогу.
Те, що працівниця продовжує працювати, на розрахунковий період не впливає.
Причина в тому, що при визначенні розрахункового періоду відіграє роль місяць настання страхового випадку. Місяць настання страхового випадку — це місяць, в якому у працівниці настало право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з медичним висновком (строк 30 тижнів).
Тому в нашій ситуації за розрахунковий період ми повинні прийняти 12 календарних місяців, що передують місяцю настання права на декретну відпустку згідно з лікарняним листом. Хоча ми не прибічники того, щоб ваші співробітниці в очікуванні маленького дива займалися «розгрібанням завалів» на роботі.
