Звісно, у житті буває всяке. Не виключено й те, що ваш співробітник може потрапити в неприємну ситуацію і стати, наприклад, жертвою злочину. І перше питання, з яким стикається роботодавець, — що йому робити, адже працівник буде відсутній якийсь час на роботі.
Отже, давайте розбиратися. Припустимо, до вас прийшов працівник з повісткою про виклик для проведення слідчого експерименту. Ваші дії:
Встановлюємо, за якою категорією справ був викликаний ваш працівник (кримінальне провадження, адміністративне тощо). Це можна побачити в самій повістці. Так, виходячи з наданої нам інформації, у повістці зазначено, що працівника викликають для проведення слідчого експерименту. Це означає, що регулювати цей процес будуть норми Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 р. № 4651-VI (далі — КПК).
Встановлюємо, в якому статусі вашого працівника викликають для проведення слідчого експерименту. За вимогами ст. 137 КПК у повістці обов’язково зазначають процесуальний статус, в якому перебуває така особа. За інформацією, отриманою від роботодавця, у цій ситуації працівника викликають як потерпілого. До речі, визначити статус працівника дуже важливо, оскільки це має значення при вирішенні питання про належні йому виплати.
Отримуємо від працівника заяву з проханням звільнити його від роботи (звільнити від виконання посадових обов’язків) на час проведення процесуальної дії.
Збираємо документальне підтвердження. Так, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого чи іншого учасника кримінального провадження для допиту або участі в іншій процесуальній дії. Це прямо зазначено в ст. 133 КПК.
При цьому така особа викликається шляхом вручення їй повістки про виклик, яка також може бути надіслана поштою, електронною поштою або факсом, а також можливий виклик телефоном або телеграмою. За загальним правилом, працівник має бути про це повідомлений за 3 дні до дня проведення процесуальної дії.
Тому до заяви з проханням звільнити від роботи на час слідчого експерименту потрібно додати копію повістки.
Оформляємо наказ. Звертаємо вашу увагу, що в повістці можуть бути зазначені як конкретні години, протягом яких працівник братиме участь у слідчому експерименті, так і цілі дні. Тому в наказі чітко зазначаємо дні і час відсутності працівника на роботі.
Отже, усі ці дії спрямовані на те, щоб працівник міг бути відсутнім на роботі на законних підставах. І що далі? А далі потрібно правильно оформити таку відсутність і оплатити. Як це зробити? Читайте далі.
У табелі обліку робочого часу потрібно зробити відмітку «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків тощо). Така рекомендація була надана Мінсоцполітики в листі від 15.10.2010 р. № 320/13/116-10. А в разі якщо працівника викликали не на цілий день, а на декілька годин, то в табелі обліку робочого часу цей день має бути відображений як робочий із зазначенням фактично відпрацьованого часу.
Платити або не платити? Відразу виникає запитання: чи оплачувати час відсутності працівника у зв’язку з викликом для проведення слідчих дій за середнім заробітком або ні.
Шукатимемо відповідь у положеннях КПК.
Цитата
Ст. 122 Витрати, пов’язані із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
1. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цих Кодексом.
2. Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні <…> здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
3. Потерпілим, цивільним позивачам, свідкам оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
У нашому випадку працівника викликали як потерпілого. Таким чином, згідно із зазначеною вище нормою, потерпілому оплачуються проїзд, наймання житла та добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток. При цьому така компенсація обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку.
Детальніше це питання розглянуте в Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою КМУ від 01.07.1996 р. № 710 (далі — Інструкція № 710).
У ній зазначено, що за потерпілими зберігається середня заробітна плата за весь час, витрачений ними у зв’язку з явкою і викликом до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення.
Сума компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 (ср. ).
Зверніть увагу! Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи з трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У кримінальних провадженнях такі виплати здійснюються органом, який викликав працівника, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі.
Що з цього виходить? А те, що, по-перше, роботодавець зобов’язаний зберегти потерпілому середній заробіток, розрахований згідно з Порядком № 100.
По-друге, роботодавець має право на відшкодування середнього заробітку в сумі, яка не перевищує суму, розраховану за відповідний час виходячи з трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб від органу, який викликав працівника для проведення слідчого експерименту.
Тому роботодавець повинен зробити ще такі кроки.
Роботодавець повинен розрахувати суму середнього заробітку, який зберігається за потерпілим за період його відсутності на роботі. Цей розрахунок потрібно здійснити відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100, тобто виходячи з виплат за фактично відпрацьований час за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю виклику працівника.
Роботодавець має право на відшкодування органом, який викликав працівника, суми виплати не більше виплати, розрахованої за відповідний час виходячи з трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Сума компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої зарплати, розрахованої згідно з Порядком № 100.
Вкотре нагадаємо про необхідність установлення статусу вашого працівника. Оскільки якщо ваш працівник — підозрюваний, ситуація змінюється.
Так, за правилами ст. 121 КПК витрати, пов’язані з прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого лягають на плечі підозрюваного або обвинуваченого. Сюди можна віднести витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток або витрати у зв’язку з відривом від звичайних занять.
Тому перебування вашого працівника в статусі підозрюваного не дозволяє зберігати за ним середній заробіток. Звісно, згодом може з’ясуватися, що його засудження, повідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, відсторонення від роботи (посади) або проведення інших процесуальних дій, які обмежують права громадян, було незаконним. У такому разі компенсацію працівник може очікувати вже за рахунок держбюджету. Тут слід керуватися нормами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР.
Висновки
1. Якщо працівник приносить повістку про його виклик, встановіть, за якою категорією справ і в якому статусі він викликаний, а також документально зафіксуйте його відсутність (заява, копія повістки, наказ).
2. Якщо працівник викликаний як потерпілий, то роботодавець зобов’язаний за час його відсутності зберегти за ним місце роботи та середній заробіток. Надалі в роботодавця є право на відшкодування середнього заробітку відповідно до Інструкції № 710.
