Якщо працівник приніс повістку про виклик його до суду, то це є поважною причиною його відсутності на роботі. Але не завжди за період такої «не роботи» зберігатиметься середній заробіток.
Зразу зауважимо, що в ситуації, наведеній у запитанні, середній заробіток зберігається. Тому ми розповімо про те, як оплатити період відсутності працівника на роботі у зв’язку з участю його як потерпілого в слідчому експерименті.
Отже, за змістом запитання працівника викликали як потерпілого. Згідно зі ст. 122 КПК, а також Інструкцією про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою КМУ від 01.07.96 р. № 710 за потерпілими зберігається середня заробітна плата за весь час, витрачений ним у зв’язку з явкою і викликом до органів попереднього розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення.
Це означає, що роботодавець зобов’язаний працівникові, який був викликаний для участі в слідчому експерименті як потерпілий, зберегти середній заробіток (детальніше про це в «Працівника викликали до суду: що робити роботодавцеві» цього номера. — Прим. ред.).
Розрахунок середньої зарплати здійснюйте на підставі Порядку № 100 виходячи із заробітку за 2 місяці, що передують місяцю виклику для участі в проведенні слідчого експерименту.
Головне запитання: яку «середню» розраховувати — середньоденну чи середньогодинну?
Якщо працівника, якому встановлено оклад, викликали для участі в слідчому експерименті на повні дні, то для визначення суми зарплати, яка зберігається за працівником, треба знайти середньоденну зарплату.
Наведемо приклад.
Приклад 1. Працівника на підставі ст. 57 Кримінального процесуального кодексу 14 і 15 березня 2019 року викликали до суду як потерпілого для проведення слідчого експерименту. Йому встановлений місячний посадовий оклад — 4200 грн. У січні і лютому 2019 року такий працівник відпрацював усі дні. Зарплата за розрахунковий період склала 8400 грн. На підприємстві встановлений 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу і неділю.
Працівник був відсутній на роботі 2 повні дні. Тому використовуємо середньоденну заробітну плату. Розрахуємо її:
8400 грн. : 41 роб. дн. = 204,88 грн.,
де 41 — кількість фактично відпрацьованих днів у січні і лютому 2019 року.
Сума оплати з період відсутності працівника у зв’язку з викликом на слідчий експеримент складе:
204,88 грн. х 2 роб. дн. = 409,76 грн.
Загальна сума зарплати за березень 2019 року для такого працівника складе:
4200 грн. : 20 роб. дн. х 18 роб. дн. + 409,76 = 4189,76 грн.,
де 20 — кількість робочих днів за графіком роботи у березні 2019 року;
18 — кількість фактично відпрацьованих працівником днів у березні 2019 року.
Водночас трапляються випадки, коли працівника викликають для проведення слідчого експерименту на декілька годин. Про це в обов’язковому порядку зазначають у повістці. У цьому випадку для визначення суми заробітку, який зберігається за період його відсутності, треба знайти середньогодинну зарплату. Годинну ставку застосовують також і для оплати часу фактичної роботи цього дня. При цьому інші дні роботи для працівника — «окладника» будуть оплачені виходячи з денного заробітку*.
* Див. також лист Мінсоцполітики від 27.12.2017 р. № 2993/0/101-17, а також коментар до нього («ОП», 2018, № 2).
Приклад 2. Візьмемо за основу приклад 1. Умовимося, що 14 березня 2019 року працівник був відсутній на роботі 3 години через перебування на слідчому експерименті. Інші дні відпрацьовані повністю.
Особливість цього прикладу в тому, що один день працівник був відсутній на роботі 3 години. При цьому він відпрацював не увесь робочий день (8 годин), а лише декілька годин (8 - 3 = 5 год).
Стосовно цієї ситуації 3 години відсутності на роботі оплачуємо за середньогодинною зарплатою. Знайдемо її:
8400 грн. : (168 роб. год + 160 роб. год) = 25,61 грн.,
де 168 і 160 — кількість відпрацьованих годин у січні і лютому 2019 року відповідно.
Сума оплати за період відсутності працівника у зв’язку з викликом на слідчий експеримент складе:
25,61 грн. х 3 роб. год = 76,83 грн.
Далі знайдемо зарплату за відпрацьований час.
У березні 2019 року для 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу і неділю норма робочого часу складає 20 робочих днів, або 159 годин. Фактично працівник відпрацював лише 156 годин (159 - 3) : 19 повних днів і 5 годин 14 березня.
Але в цьому випадку не можна зарплату за місяць розраховувати пропорційно відпрацьованим годинам. Заробітну плату за фактично відпрацьований час треба розраховувати у декілька етапів.
Для 14 березня 2019 року (у день, коли працівник 3 години був відсутній через перебування на слідчому експерименті) її розраховуватимемо виходячи з годинної ставки, для інших днів — виходячи з денної. Розрахуємо денний і годинний заробіток працівника за березень 2019 року:
• денний: 4200 грн. : 20 роб. дн. = 210 грн.;
• годинний: 4200 грн. : 159 роб. год = 26,42 грн.
Сума заробітної плати працівника за фактично відпрацьований час у березні 2019 року складає:
210 грн. х 19 роб. дн. + 26,42 грн. х 5 роб. год = 4122,10 грн.
Загальна сума заробітку за березень 2019 року складе:
4122,10 + 76,83 = 4198,93 (грн.).
Висновки
• Якщо працівника, якому встановлено оклад, визвали для участі у слідчому експерименті як потерпілого, то за повні дні відсутності на роботі зберігайте за ним середньоденний заробіток.
• Якщо такий працівник був відсутнім на роботі кілька годин, розраховуйте середньогодинну заробітну плату.
